Полтавські художники розфарбують світ хворих дітей
«Кольоровий світ» подарують малечі полтавські художники. В рамках однойменної благодійної митці прикрасять яскравими малюнками безликі стіни трьох медичних закладів Полтави
Ними стануть психіатрична дитяча лікарня, дитяча поліклініка на вулиці Нікітченка та інтернат № 1.
Олена Одарич
Світ хворої дитини і без того затьмарений нерадісними емоціями, а перебування у лікарні з білим стінами і холодними кахлями теж не стимулює до хорошого настрою, а отже швидшого одужання. Дехто взагалі стверджує, що всі недуги є наслідками нервових потрясінь. Для кожної людини важливо розуміти, що її люблять і про неї дбають, і саме ця впевненість допомагає подолати хворобу — впевнена полтавська художниця Олена Одарич. Вона разом з кількома небайдужими митцями працює нині над тим, як перетворити звичайні лікарняні палати та коридори на казковий світ, де лишився би простір для дитячої фантазії. На такий проект Олену Одарич надихнула творча зустріч.
— Ідея виникла після зустрічі з однією жінкою з Голландії, її звати Анкет. Мене запросили київські художники взяти участь в акції, яку влаштувала в Павлівській лікарні ця жінка. Вона працювала медичною сестрою в дитячій психлікарні, і настільки вона перейнялась світом цих дітей, що вирішила зробити їхнє лікарняне життя трохи яскравішим. Вона збирала кошти на матеріали і фарби, а ми зробили вже тут в Україні ескізи, а вже самі маленькі пацієнти обирали з-поміж них. Але найбільше мене вразила ідея, її простота. Адже слід пам’ятати, що є діти, які приковані до ліжка, і все їхнє життя — сіра палата і краєвид з вікна. А суть акції полягає в тому, аби дещо в цьому змінити, подарувати дитині радість.
Окрім розпису стін, приміщення прикрасять також керамічним посудом, картинами, ляльками-мотанками, каже Олена Одарич. Художники встановили табу на використання елементів західної анімації, популярних образів, що їх експлуатує сучасна мультіндустрія. Натомість в їхніх роботах центральним є елемент української культури, орнаменти, квіти. Як свідчить практика попередніх акцій, самі пацієнти лікарень зацікавлено вивчають творчий процес, а іноді і самі долучаються до нього. Художники ж намагаються якомога більше інтегруватися в дитяче середовище.
Лікарняна палата
— Акція зазвичай триває від 7 до 10 днів, і там де ми вже працювали, ми просили — поселіть нас і годуйте тим, що їдять діти. Це була одна з ключових умов, бо нелогічно, коли художник малює і їсть якусь шоколадку, в той час, коли дитина їсть суп. Це робиться для того, аби художники пожили тим життям, що і діти. Ми демонструємо, що ми їхні друзі, їмо з одного казанка. Я чомусь переконана, що цей сірий паркан, що за тиждень стане яскравим, допоможе зробити дитині перший крок до одужання.
Підготовлена світлиця і майбутній її ескіз
У самих закладах, де збираються працювати художники, їхній ініціативі тільки радіють. Донині на втілення проектів в життя митцям вистачало тих фарб, що лишалися після інших робіт. Але оскільки в Полтаві розмальовуватимуть стіни одразу в трьох закладах, власних ресурсів недостатньо. Тому митці і звертаються до небайдужих — підтримати, хто чим зможе. Радіожурналісти ОДТРК «Лтава», приміром, готують для наших маленьких земляків подарунки. І запрошують полтавців приєднатися і приносити іграшки та дитячі книги за адресою вул. Раїси Кириченко, 1 (ОДТРК «Лтава», залишати речі охороні). Поспішаймо творити добро. Ми маємо встигнути до 1 червня — Дня Захисту дітей.
для «Полтавщини»