За фігурантів справи будівництва Меморіалу на Затуринському кладовищі внесли понад 20 млн грн застави

3 березня Шевченківський райсуд Полтави обрав запобіжні заходи трьом фігурантам гучної справи щодо заволодіння бюджетними коштами під час будівництва сектора для почесних поховань захисників України на Затуринському кладовищі. Суд постановив взяти підозрюваних під варту, однак визначив суми застав, які загалом перевищили 20 мільйонів гривень.

За інформацією джерел «Полтавщини», усі фігуранти вже внесли необхідні кошти та вийшли на волю.

Суд визначив такі розміри застав та, за нашими даними, їх покрили наступні особи:

• Майже 4 млн грн — за Олександра Артемова, директора полтавського товариства-підрядника. Заставу за свого керівника внесло саме ТОВ «Грандбуд+», яке і виконувало роботи на меморіалі.
• 8,2 млн грн — за Іллю Латкіна, власника підприємства з виробництва бетону, якого слідство вважає його організатором схеми.
• 8,2 млн грн — за Максима Криська, колишнього посадовця департаменту ДАБІ у Полтавській області (за версією правоохоронців — «мозок» та консультант).

Заставу за Латкіна та Криська (а це загалом понад 16 мільйонів гривень) вніс відомий у Полтаві підприємець зі сфери постачання продуктів та готових страв Володимир Сергієнко.

Участь Володимира Сергієнка у цій справі як заставодавця дозволяє провести чітку політичну паралель. Раніше партія «За Майбутнє» на чолі з лідером фракції Євгеном Диканем відкрито лобіювала інтереси цього підприємця — зокрема, у питаннях оренди комунальних футбольних полів.

Показовим є і час укладання першого договору на будівництво меморіалу — 11 вересня 2023 року. Саме цей документ дав старт тому, що зараз вже можна назвати візуальною та архітектурною помилкою міста.

У той період управління ЖКГ Полтави та комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування», яке виступало замовниками робіт, перебували у сфері політичної відповідальності саме партії «За Майбутнє». Це цілком вписувалося у негласний квотно-корупційний принцип поділу влади у Полтаві. Відповідно, підрядники та «консультанти», які освоювали бюджет, навряд чи опинилися там випадково.

Правоохоронці розслідують розкрадання 8,2 млн грн під час облаштування сектору Затуринського кладовища, на якому поховані 395 захисників України. Це фактично п'ята частина від усіх актованих коштів (41,5 млн грн). Збитки завдано шляхом штучного завищення цін на будівельні матеріали: бетонну плитку, індивідуальні стели з постаментами, гранітні цоколі, лавки тощо.

Наразі досудове розслідування триває. Будівництво меморіалу зупинено через припинення оплат, а міська влада анонсувала проведення нового всеукраїнського архітектурного конкурсу для створення єдиної концепції вшанування полеглих воїнів одразу на кількох секторах Затуринського кладовище.

Нагадаємо, у квітні 2023 року депутат міськради Вадим Ямщиков закликав громаду не поспішати із будівництвом військового Меморіалу на Затуринському кладовищі. Його аргументи: майбутній меморіал має бути монументальною спорудою на десятиліття вперед. Окрім цього проєкт має бути розроблений провідними фахівцями та узгоджений із рідними загиблих.

Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»