Робоча група з моніторингу бюджету: як Полтавська міськрада імітує прозорість

Замість аналізу власних помилок, міська влада обрала призначення закритих для ЗМІ експертів за кошти Європейського Союзу. Далі — про декорацію прозорої антикорупційної політики Полтавської міської ради. 

За понад два роки робоча група з моніторингу витрат з бюджету Полтавської громади зібралася лише двічі — обидва засідання відбулися у 2024 році. При цьому на жодному з них не розглядали закупівлі міської ради. Про це відомо з наданих копій протоколів засідань. Основним завданням групи мало стати виявлення корупційних ризиків у закупівлях. 

Робочу групу з питань моніторингу ефективності використання коштів місцевого бюджету в Полтавській міськраді створили як реакцію на гучний скандал із переплатами під час закупівлі дронів для військових. 

В. о. міського голови Катерина Ямщикова тоді подавала її як інструмент контролю закупівель, наголошуючи, що від громадськості надійшло аж 32 заявки на участь. До речі, ці люди витрачали свій час на звернення, щоб отримати можливість стати частиною антикорупційної робочої групи, яка насправді міській владі не буда особливо й потрібна. 

До складу групи увійшли депутати Полтавської міської ради від кожної фракції, представники поліції та Бюро економічної безпеки. Тут перелік їх прізвищ. 

Групу очолив перший заступник начальника Полтавської районної адміністрації Дмитро Задворкін. Посадовець розповів, що відбулося два настановчих засідання й надалі він склав повноваження голови робочої групи через зайнятість на основній роботі. Після цього Полтавська міськрада самоусунулась від організації роботи антикорупційної групи. 

Замість відкритої перевірки своїх закупівель, посадовці міськради тепер відвідують засідання групи «Прозорість і підзвітність» при Полтавській ОВА, де переважно виправдовуються за чергові факти завищення цін. 

Робоча група міськради з моніторингу закупівель, створена за розпорядженням Катерини Ямщикової, стала черговим прикладом імітації антикорупційної діяльності після суспільного резонансу. Технологія «випускання пари»: влада демонструє відкритість, створює робочу групу, а потім перетворює її на бездіяльну формальність.

Прикладів такої бутафорності в Полтавській міськраді чимало:

• Дизайн-код міста: робоча група, яку з пафосом анонсували, за півтора року провела лише дві зустрічі. Результат нульовий, а зовнішня реклама і далі псує вигляд міста. 
• Розвиток транспортних мереж: група зібралася лише один раз за два роки. Суть діяльності робочої групи заключалася у зміні її членів. 

Загалом ситуація з антикорупційною політикою в Полтавській міській раді залишається невтішною. Рік тому Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати планової перевірки міськради. У висновку зафіксовано низку корупційних ризиків у сфері публічних закупівель, також не функціонує антикорупційний сектор. 

Торік у червні у секретаря Полтавської міської ради Катерини Ямщикової з’явилася радниця з питань прозорості, підзвітності та доброчесності — полтавська експертка «Інституту аналітики та адвокації» Дар’я Маліннікова. 

Роботу радниці фінансувала Антикорупційна ініціатива ЄС, щомісячна оплата була близько €1,6 тис. При цьому Дар’я Маліннікова залишалася максимально закритою для коментарів журналістам. Навіть відсутня офіційна інформація, скільки часу вона перебувала на посаді антикорупційної радниці в Полтавській міській раді.  

Нову антикорупційну радницю Катерини Ямщикової призначили у жовтні — нею стала співзасновниця тернопільської ГО «Центр економічного зростання ЛРХаб» Катерина Шуварська, яка, як і її попередниця, не дає коментарів журналістам. Зокрема, Шуварська так і не прокоментувала своє призначення радницею в.о. міського голови Полтави. Її роботу також фінансують з коштів європейських платників податків. 

Згідно з дослідженнями Transparency International Ukraine, Полтавська міська рада закріпилася в аутсайдерах демократичного врядування. Зокрема, громада отримала нуль балів за розвиток системи відкритих даних та опинилося на дні рейтингу щодо впровадження електронних сервісів. Окрім того, Полтавська міськрада показала найгірші результати серед 11 муніципалітетів у питаннях відкритості рішень органів влади. Окрім минулого року, Полтава перебувала в категорії «непрозорих міст» за дослідженнями антикорупційних експертів у 2024 та 2023 роках. 

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»