Володимир Чеснаков: «Директором Асоціації футболу Полтавщини я став спонтанно, буквально за хвилину»

На Полтавщині немає людини, яка б цікавилася футболом і не знала хто такий Володимир Чеснаков. Легендарний футболіст «Ворскли» провів всю кар’єру в складі «зелено-білих», пережив з клубом безліч злетів і падінь, вигравав Кубок України та «бронзові» медалі чемпіонату. У складі «Ворскли» Володимир забивав лондонському «Арсеналу» на «Емірейтс». Коли він оголосив про завершення кар’єри, вболівальники справедливо говорили, що закінчилася епоха. А те що було з «Ворсклою» після — тільки додавало ностальгії.

Після закінчення кар’єри Володимир Чеснаков певний час працював у тренерському штабі, а потім — як грім серед ясного неба — виник на посаді виконавчого директора Асоціації футболу Полтавщини. Ексфутболіст не був дотичний до справ Асоціації й раптом в період дикого «жабогадюкінгу» з’явився у цьому тераріумі. Про це та про багато іншого ми розпитали футболіста в ексклюзивному інтерв’ю.

— Володимире, завжди коли футболісти та тренери згадують про своє дитинство і середовище в якому вони формувалися, в цих оповідях завжди є якийсь неповторний вайб. Коли читаєш про Арсена Венгера — можна пройнятися повоєнною атмосферою комуни Дютленайм поблизу Страсбура з її кафетеріями та робітничими байками. Джеймі Варді формувався в брутальній атмосфері околиць Шеффілда, що теж наклало на нього свій відбиток. Ти зростав і робив свої перші, в тому числі й футбольні, кроки у Глобиному на межі 90-х і нульових. Що це за місце?

— Про Глобине в мене чудові спогади. Я жив на околиці, неподалік від місцевої ферми. Мій тато якраз працював на фермі, а мама — на цукровому заводі. Десь з семи до одинадцяти років моє дитинство проходило між школою, футбольним полем і пасовищем. Ми з друзями пасли корів. На пасовищі з нами проводив час один місцевий дід, який вчив нас курити (сміється). При чому це були не цигарки з магазину, а власноруч скручені. А ввечері завжди футбол. М’яч був один на всю вуличну компанію. Читати далі…