Битва за генеральний план Полтави між прокуратурою і міськрадою: справу розглядатиме Верховний Суд

Апеляція вирішила, що технічні недоліки в погодженнях генерального плану не роблять його прийняття незаконним. Проте прокуратура стоїть на своєму і намагається скасувати головний містобудівний документ Полтави
Генеральний план у редакції 2020 року мав кілька версій і зазнав низки правок. Його презентація проходила в умовах карантинних обмежень через COVID-19, а депутати голосували за нього у форматі відеоконференції.
У 2021 році прокуратура подала позов до суду, вимагаючи скасувати цей документ. На її думку, головний містобудівний документ Полтави ухвалили з порушеннями.
На чому ґрунтується позов прокуратури?
- Непогоджені укриття. На момент голосування Полтавської міськради у жовтні 2020 року розділи Генплану, що стосуються інженерно-технічних заходів цивільного захисту, не мали остаточного погодження з боку ДСНС та профільних департаментів ОДА. Їх затвердили лише в середині 2021 року.
- Неофіційне погодження історичного ареалу. Під час затвердження меж історичного ареалу міська рада не прийняла офіційного рішення. Замість цього межі були «погоджені» лише листом, без голосування на сесії.
- Дистанційне засідання. Сесію міської ради провели у жовтні 2020 року у форматі відеоконференції, хоча розгляд питання про внесення змін до Генплану не належав до категорії термінових або невідкладних. Це суперечить Регламенту ради, який обмежує дистанційний формат лише питаннями надзвичайного характеру.
Що вирішили суди?
30 січня 2025 року Полтавський окружний адміністративний суд задовольнив позов прокуратури й визнав рішення міськради про внесення змін до Генплану протиправним.
Полтавська міська рада подала апеляцію. Другий апеляційний адміністративний суд став на бік міськради, а не прокуратури. Суд дійшов висновку, що міська рада діяла в межах своїх повноважень. Було проведено громадські слухання, екологічну оцінку, погодження в Міністерстві культури, держекспертизу містобудівної документації тощо.
Погодження ДСНС і обласного департаменту з’явилися пізніше, але це не зробило саме рішення недійсним. На думку апеляційного суду, розділи цивільного захисту вже були розроблені на момент голосування, тому відсутність погодження на той час — не критичне порушення.
Рішення не є незаконним лише через те, що частина документів допрацьовувалась після голосування. Якщо більшість процедур були дотримані, а порушення — несуттєві, то немає підстав скасовувати рішення міськради.
Отже, апеляційний суд скасував рішення першої інстанції і вирішив, що прокуратура занадто формально підходила до оцінки ситуації і не зважала на зміст і обставини в цілому.
Прокуратура з таким рішенням не погодилася й подала касацію до Верховного Суду. Касаційну скаргу подав заступник керівника Харківської обласної прокуратури. Надалі боротьба за полтавський Генплан триватиме у Верховному Суді.
У чому сенс боротьби за Генеральний план Полтави?
Про цю боротьбу ми можемо дізнаватися лише з судових реєстрів, де все викладено сухо, юридичною мовою й незрозуміло. Хотілося б почути пояснення суті справи, але в кого запитати, якщо у Полтавської міської ради й прокуратури проблеми з комунікацією? А, можливо, вони взагалі не хочуть нічого пояснювати.
У глобальному сенсі тут можуть бути дві версії.
Технічне питання
Прокуратура моніторить рішення міськради, бачить порушення і автоматично подає позов до суду, не замислюючись, чи це має практичний сенс. Запускається довгий судовий процес, який триває роками, але позбавлений реального змісту. Працюють прокурори, судді, юристи міськради, формуються томи паперів — усе це потребує часу, енергії й грошей. У результаті — формальність заради формальності.
Прокуратура виявила можливі махінації
За словами нашого джерела, управління архітектури фактично користується двома Генпланами. Якщо потрібно комусь із потенційних забудовників відмовити — показують стару версію й кажуть, що «будувати не можна». А для «своїх» — документ підганяють під потреби.
Наприклад, у 2009 році Шевченківська райрада надала дозволи на приватизацію землі в дубовому гаю селища Яр без проєктів землеустрою. А згодом Генплан змінили так, щоб узаконити вже фактичну забудову.
Інший приклад — за науковими даними, площа Гришкиного лісу — 43 га. Проте міськрада замовляє експертизу у приватної фірми, яка «визначає», що ліс розташований лише на 30 га. У новому Генплані частину цієї землі виводять із заповідної зони.
Генплан — це документ, який можна тлумачити по-різному. І прокуратурі точно є за що зачепитися. Та саме у цій справі з першого погляду видно, що підстави позову — формальні.
Абсурд ситуації ще й у тому, що зазвичай Генеральний план має оновлюватися раз на 5 років, і нині вже час готувати нову редакцію. Але в умовах війни, ймовірно, цим займатимуться пізніше.
З іншого боку, до Генплану можна вносити зміни на сесії, що вже неодноразово робили. Тобто це не якийсь «священний» документ, якого не можна торкатися 5 років. Генплан — це, радше, бачення розвитку міста, яке має міська влада. У Полтаві ж це бачення часто зводиться до точкового виділення клаптика під кіоск чи чергову багатоповерхівку.
, «Полтавщина»