У Полтавській міськраді не працює антикорупційний підрозділ, а закупівлі відбуваються з ризиками «відкатів»: підсумки перевірки НАЗК

Відповідно вимог Закону України «Про запобігання корупції» Полтавська міськрада створила сектор з питань запобігання та виявлення корупції виконавчого комітету. Жодного дня цей підрозділ не працював. За інформацією юридичного управління міськради, з 2021-го посада завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції є вакантною. Функції цього підрозділу виконує заступників міського голови — Віталій Нікіпелов.

У відповідь на звернення «Полтавщини», в юридичному управлінні міськради зазначили, що Віталій Нікіпелов конструктивно співпрацює з НАЗК. Проте цю інформацію спростували в самому Національному агентстві з питань запобігання корупції повідомивши наступне:

«Відсутність у міській раді цього уповноваженого підрозділу призвела до ігнорування значної кількості заходів, спрямованих на запобігання та виявлення корупції, серед яких управління корупційними ризиками, аналіз контрагентів, створення каналів повідомлення про вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, запровадження механізмів прийняття та розгляду таких повідомлень».

Раніше «Полтавщина» повідомляла, що так само в міській раді не працює робоча група з моніторингу ефективності та прозорості використання бюджетних коштів. Її створення відбулося після закупівлі безпілотників із переплатою в кілька мільйонів гривень. Виконувачка обов’язків міського голови Катерина Ямщикова наголошувала, що «така робоча група — це відкритий інструмент для опрацювання закупівель, адже саме ця тема є в громаді резонансною». Але впродовж минулого року відбулося всього два засідання робочої групи, на яких по суті закупівлі не розглядали.

Серед корупційних ризиків під час закупівель, НАЗК виокремило замовлення сюжетів у телеканалу «ІРТ» про висвітлення діяльності шкіл Полтави. У жовтні «Полтавщина» опублікувала матеріал про замовлення міськрадою відеоматеріалів у «ІРТ», які інший місцевий телеканат робив безплатно. Зокрема, це висвітлення відкриття меморіальних дощок полеглим захисникам України, які встановили на фасадах шкіл. В такий спосіб міськрада коштами навчальних закладів розраховувалась з телеканалом за немарковані рекламні сюжети з участю Катерини Ямщикової, Вадима Ямщикова, Валерія Пархоменка, Юрія Бражника та Дениса Поліщука. Тобто відбувався обмін оплаченого нерекламного сюжету на неоплачену «джинсу».

НАЗК підтвердило: гроші на висвітлення діяльності шкіл Полтави витрачали без об’єктивної потреби й ця закупівля має корупційні ризики щодо заволодіння бюджетними коштами. Загалом замовили більше ніж три десятки матеріалів вартістю 7–14 тис. грн за кожен відеоролик.

«Полтавська міська рада за ініціативи членів виконавчого комітету профінансувала висвітлення в медіа інформації щодо діяльності закладів освіти Полтавської міської ради. Заклади освіти, які надалі стали розпорядниками відповідних бюджетних коштів, про наявність такої потреби не повідомляли.

Отримавши фінансування, заклади освіти змушені були укласти договори на виготовлення й розміщення відеоматеріалів на телебаченні. Загалом вони уклали 35 договорів, усі — з телеканалом «ІРТ-Полтава».

Спосіб виконання цих договорів викликає сумніви щодо їхньої освітньої цінності та свідчить про задоволення інтересів керівництва міської ради», — зазначили в НАЗК.

Стосовно навмисного завищення очікуваної вартості на оголошених тендерах, то НАЗК повідомило про закупівлю обладнання для одного з медзакладів Полтави. Фінансував закупівлю департамент охорони здоров’я міської ради:

«Наприкінці 2022 року службові особи одного з закладів охорони здоров’я Полтави закупили медичне обладнання за ціною, значно вищою за ринкову. Продавцями стали двоє фізичних осіб-підприємців, які зареєструвалися незадовго до укладення договору. Оскільки вони не мали досвіду постачання медичного обладнання, то виступили посередниками між лікарнею та офіційним дилером виробника. Раніше лікарня купувала це обладнання напряму».

Нагадаємо, досі триває розслідування щодо переплати в майже 2 млн грн на закупівлі комплекту операційного двокупольного світильника. Його придбала 1-ша міська лікарня у 2022 році. Загалом у кримінальному провадженні фігурують три закупівлі цього медзакладу. Договори на купівлю медобладнання уклали в один день. Тендери відбулися без конкуренції: на них зайшов один учасник ТОВ «Постач-Т» (зареєстрований у Полтаві) та зробив знижку до 32 грн. Угоди підписали директорка 1-ї міської лікарні Ганна Селькіна та вже екскерівник «Постач-Т» Олександр Литвин. Деталі читайте тут.

На сайті НАЗК повідомили, що посадовці управління капітального будівництва Полтавської міськради у змові з підрядниками внесли неправдиві дані до актів виконаних робіт з будівництва спортивного майданчика біля школи № 37. Внаслідок цього управління капбудівництва оплатило роботи, які не виконувались. Роботи побудови спортивного майданчика міське управління капбудівництва замовляло у дох підрядників: ТОВ «Компанія Тоталбуд» (отримало з міського бюджету 3 млн 293 тис. грн) та ТОВ «Бізнес-сервіс груп» (отримало 429 тис. грн). Угоди з підрядниками укладав начальник управління капбудівництва Максим Медведєв.

Також один зі заступників міського голови отримав негативний висновок НАЗК за результатами спеціальної перевірки. Однак Полтавська міськрада проігнорувала вимогу надати пояснення щодо ймовірних недостовірних відомостей у декларації посадовця на суму понад 400 тис. грн. Міськрада прийняла усні прояснення заступника міського голови й не ухвалювала рішення про припинення його повноважень. Ми надіслали інформаційний запит, щоб дізнатися прізвище посадовця.

Торік 8 листопада на сесії Полтавської міськради депутати прослухали письмові пояснення заступників міського голови: Лесі Марталішвілі, Володимира Чередниченка та Тетяни Бардіної щодо розбіжностей доходів у їх деклараціях за 2022-2023 роки, які зафіксувало НАЗК.

Леся Марталішвілі повідомила, що інформація ДРФО та РЗО за 2023 рік не відображає реального стану отримання доходів її донькою та накопичення грошових активів, адже вона з 2016 року проживає за кордоном.

Володимир Чередниченко письмово повідомив, що у декларації не вказав дохід з причин відсутності договірних клієнтських та інших відносин з банком.

Тетяна Бардіна зазначила, що різниця доходу у вигляді додаткового блага пояснюється технічною помилкою, а також тим, що вказаний у декларації автомобіль не належить їй по праву приватної власності.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»