Ігор Головатий: УСР в Полтавській області та його керівник Микола Сич нахабно легалізували корупцію в Полтаві

Саме неподолана корупція просто унеможливлює покращення якості нашого життя. Адже корупція є головною причиною того, що в нашій країні фактично неможливо реформувати будь-яку сферу, що конче необхідно для нас. Так само, саме корупція та корупціонери є основною перепоною для появи в країні середнього класу. Що і є основним показником успішності країни. Бо чим більше корупція, тим важче в країні вести бізнес або залучити в країну інвестиції і т.д. Для прикладу однією з перепон для цього є корумпована дозвільна система, яка є кабальною для малого підприємництва та на кожному кроці заважає розвивати власну справу. І є незрозумілою для інвесторів, які точно зацікавлені в тому, щоб вести тут бізнес, але при умові того, що правила гри будуть однакові для всіх. Коли бізнес не буде поділятися на « своїх» чи «чужих». На наближених до влади або ні.

Яскравим прикладом чого є наше місто Полтава. Де «свій бізнес» може встановлювати де заманеться свої МАФи, а «чужий» — вже ні. Де одні підприємці повинні літні майданчики прибирати кожного сезону, а інші, «свої», можуть ігнорувати цей порядок, який існує для всіх тільки не для них. Так само «своєму бізнесу» набагато легше отримати будь-яке рішення на свою користь в сесійній залі Полтавської міської ради, а особливо тоді, коли цей бізнес належить одному з провладних депутатів. Одним з яскравих прикладів чого є близький товариш Євгена Диканя, депутат Полтавської міської ради від політичної партії «За Майбутнє» Іван Діденко. Який минулого року з легкістю погодив в сесійній залі міської ради потрібне рішення для власної фірми ТОВ «Спортек і К». Чи проти я цього рішення? Напевно, що ні, якби під час голосування в сесійній залі це рішення було прийнято без порушення антикорупційного законодавства. Так, 15.09.2024 р. відбулося тридцять дев’ята сесія Полтавської міської ради восьмого скликання, на якій розглядалися зокрема і питання порядку денного:

• № 23 «Про продовження права оренди земельних ділянок за адресою Київське шосе, 44»;
• № 52 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки по вул.Європейська, 66 та Київське шосе, 78».

Наведені питання передбачали продовження для ТОВ «Спортек і К» оренди землі під авторинком на 5 років та збільшення площі ділянок без проведення аукціону. В той же час депутат Полтавської міської ради від фракції «За Майбутнє» Іван Діденко є комерційним директором цього ТОВ «Спортек і К» і його кінцевим бенефіціарним власником. А отже, при розгляду даних питань в сесійній залі в Івана Діденка виникав реальний конфлікт інтересів про, що він заявив під час голосування та в рамках ЗУ «Про запобігання корупції» відмовився від будь-якого прийняття рішення з цих питань.

На відміну від своїх колег по фракції «За Майбутнє» депутатів Євгена Диканя, Дениса Поліщука, а також позафракційної Оксани Деркач. В яких через участь в одній ГО «Єдність 2018» разом з Іваном Діденком теж виник реальний конфлікт інтересів через безумовну наявність приватного інтересу, який міг вплинути на прийняття рішення. Оскільки, у відповідності до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес — це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

З чого випливає, що ні Євген Дикань, ні Оксана Деркач та Денис Поліщук не мали права приймати будь-які рішення в розгляді цих питань та, як і їх колега, заявити про наявність у них конфлікту інтересів. Бо членство та засновництво в одній громадській організації є юридично зафіксованим фактом, який відбувся ще до набуття ними своїх представницьких повноважень депутатів Полтавської міської ради і засвідчує про наявність у них приватного інтересу про, який йдеться в законі. Хоча, ці норми закону не стали їм на заваді, щоб віддати свої голоси на користь інтересів фірми Івана Діденка. Про що я вже писав раніше. Та повідомляв, що з цього приводу мною були направлені звернення до Управління з захисту економіки в Полтавській області, яке уповноважене на складання адміністративних протоколів про корупцію. Писав я і про те, що відповідь мені на ці звернення довелося чекати майже три місяці. Після чого я їх все ж таки отримав. В яких працівники УСР та їх керівник Микола Сич примудрилися сказати на чорне «біле», стверджуючи, що у цих персон не було приватного інтересу. Чим відверто зробили з антикорупційного законодавства ганчірку, якою корупціонери витирають підлогу після того, як вони походили по ній своїми брудними ногами.

Я не суд і навіть не слідчий, і не можу відверто пов’язати таке нехтування законом з боку його «служителів» з нещодавніми обшуками в кафе «Міміно», яке частково належить другу Євгена Диканя Ігорю Еренбургу. Та в той же час не відкидаю можливість того, що Микола Сич не проте добре «поласувати» грузинською кухнею. І з абсолютною впевненістю можу стверджувати, що ані Микола Сич, ані його підлеглі, які були виконавцями розгляду моїх звернень, не відповідають своїм займаним посадам. Оскільки своїми діями, а точніше бездіяльністю вони знецінюють антикорупційне законодавство України і тим самим фактично легалізують корупцію у стінах Полтавської міської ради. Яку вже давно місцеві клани перетворили на власну приватну компанію, за допомогою якої вони постійно вирішують власні шкурні інтереси, розплодивши там тотальне «кумівство» і корупцію. Постає тепер тільки одне питання, як можна подолати корупцію та її наслідки разом з розкрадання бюджету під час війни, коли правоохоронна система в нашій області на кожному кроці демонструє свою імпотентність стосовно порушників закону при владі?

Ігор ГОЛОВАТИЙ, громадський діяч