Апеляційний суд почав розгляд скарги антикорупційної прокуратури на виправдальний вирок посадовцю Олексію Басану

Олексія Басана обвинувачували в зловживанні службовим становищем та в нецільовому використанні бюджетних коштів, що призвело до розтрати понад 5 млн грн. Однак колегія Вищого антикорупційного суду зняла всі обвинувачення з екскерівника Агентства місцевих доріг на Полтавщині. У цьому матеріалі ми розповімо подробиці обвинувачення посадовця та чому суд першої інстанції його виправдав.

Суть обвинувачення

Олексія Басана призначили на посаду директора держпідприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» (Агентство) у березні 2018 року. А в серпні Агентство отримало на баланс 3 автодороги загального користування місцевого значення:

• Чорнухи — Лубни (протяжністю 34,722 км);
• Миргород — Велика Багачка — Байрак — Поділ (35,550 км);
• /Н-12/ — Мала Рублівка — Рунівщина — /М-03/ (47,782 км).

Перелічені автошляхи потребували капремонту й для його початку необхідна проєктно-кошторисна документація (ПКД). Прокурор вважає, що Олексій Басан безпідставно поділив 3 дороги на 22 ділянки по 4-6 км (7-8 відрізків на автошляху). По кожній ділянці мали розробити окремий проєкт, хоча дороги можна було б ремонтувати в цілому. Тобто, на кожен автошлях замовити окремий проєкт із визначеними чергами капремонту.

Зі змісту обвинувачення відомо, що Олексій Басан поділив дороги (які є лінійними об’єктами) на ділянки задля завищення вартості робіт з виготовлення проєктів капремонту та привласнення бюджетних коштів підприємствами, які посадовець обрав заздалегідь там мав з ними зв’язок.

Олексій Басан, як директор Агентства, уклав договори з ТОВ «СК Автострой» та ТОВ «Держдорпроект». Ці підприємства зареєстровані в Одесі та пов’язані між собою — їх діяльність координує ТОВ «Ростдорстрой» з яким Басан укладав угодидля поточного ремонту автодоріг загального користування. З липня по грудень 2018-го, на рахунки «Ростдорстрой» Агентство місцевих доріг перерахувало майже 108 млн грн. Також у листопаді 2018 року Олексій Басан уклав з «Ростдорстрой» угоду щодо поточного ремонту (окремими ділянками) відрізка автодороги Київ-Харків-Довжанський на вулицях Київське та Харківське шосе. Вартість угоди була 142 млн грн. Роботи по договору виконують й досі: їх термін продовжили до кінця цього року.

Інші дві фірми, які обрав Олексій Басан для розробки ПКД — це ТОВ «УСП «Укрбудпроект» та ТОВ «УСП «Інспецпроект». Ці фірми створили саме для отримання договорів з розробки проєктів ремонту ділянок дороги Мала Рублівка — Рунівщина. Власниками підприємств були Руслан Русланов та Юрій Бєлодєд. Підприємства зареєстрували в листопаді 2018-го. На момент укладання договорів з Агентством, вони не займалися господарською діяльністю, не мали працівників (окрім керівників) та не виконували роботи з розробок проєктів. «УСП «Укрбудпроект» та «УСП «Інспецпроект» ліквідували в один день — 10 жовтня 2020 року, після початку розслідування.

Прокурор зазначив, що завдяки поділу доріг на 22 ділянки, Олексій Басан уникнув проведення відкритих торгів із закупівлі послуг з розробки проєктів капремонту. Директор Агентства визначив по кожному проєкту очікувану вартість меншу за 1,5 млн грн. У таких випадках, на момент укладання договорів, законодавство дозволяло укладати угоди без оголошення тендерів.

З обґрунтування обвинувачення відомо, що з 20 по 22 грудня 2018-го Олексій Басан вчинив такі дії:

• одноосібно склав та підписав 22 протоколи засідання щодо затвердження змін в додатку до річного плану закупівель на 2018 рік. В цей додаток вніс потреби у закупівлі ПКД для ремонту 22 ділянок на трьох дорогах;
• підписав та оприлюднив на електронній системі Prozorro 22 зміни до річного плану закупівель на 2018-й щодо проєктів ремонту ділянок автошляхів;
• склав, підписав та оприлюднив на електронній системі Prozorro звіти щодо договорів про закупівлю;
• уклав 22 однотипні договори про розробку ПКД з обраними підприємствами без процедури відкритих торгів.

За укладеними з Агентством договорами, 26 грудня на рахунки приватних товариств «СК Автострой», «Держдорпроект», «УСП «Укрбудпроект» та «УСП «Інспецпроект» перерахували майже 29 млн грн бюджетних коштів.

У січні 2021 року сторона обвинувачення отримала висновок судової будівельно-технічної та економічної експертизи з перевірки вартості послуг за укладеними договорами. За висновком експертів, у 22 угодах з розробки ПКД наявне завищення вартості робіт в 5 млн 521 тис. грн. Ця сума є розміром збитку завданого держпідприємству «Агентство місцевих доріг Полтавської області», про це зазначено в обвинуваченні.

Олексій Басан не погодився з обвинуваченням та стверджував, що діяв у межах своїх повноважень та в інтересах держпідприємства. За словами Басана, зібрані докази не доводять його причетності до злочину і частина доказів здобута в порушення вимог процесуального закону.

Обґрунтування вироку Вищого антикорупційного суду

Дослідивши матеріали справи, Вищий антикорупційний суд вирішив: оскільки будівельними нормами, на які посилалася сторона обвинувачення, не заборонено виконувати капремонт автодоріг суміжними ділянками, то й виготовляти ПКД на такі ділянки було теж не заборонено. Також на думку суду, через відсутність фінансових можливостей завершити ремонт доріг по всій протяжності за один бюджетний рік, доцільно ділити автошляхи на частини.

«Вартість капітального ремонту автомобільної дороги Мала Рублівка — Рунівщина, згідно з виготовленою ПКД, становить 675 468 229 грн, дороги Миргород — Поділ становить 365 195 986 грн, дороги Чорнухи — Лубни: 372 836 621 грн.

Як пояснив обвинувачений, вони виготовляють ПКД на ті дороги, які вони мають можливість відремонтувати. Якщо ремонт суцільної дороги коштував би більше ніж виділене фінансування, то в такому разі ПКД дороги прийшлося б ділити частинами, а також коригувати її. А тому виготовлення ПКД на дороги всієї протяжності, які неможливо побудувати через відсутність необхідного фінансування, очевидно, було недоцільним. Поділ дороги великої протяжності на окремі суміжні ділянки призводить до розподілу її вартості на менші частини. Адже вартість ремонту ділянки дороги 4-6 кілометрів набагато менша, ніж вартість суцільної дороги протяжністю 35-45 кілометрів. У такому випадку замовник, зважаючи на виділений обсяг фінансування, може за один бюджетний рік замовити ремонт кількох суміжних окремих ділянок дороги. В наступному році — інші окремі ділянки дороги. І так, за кілька років поспіль відремонтувати всі необхідні автомобільні дороги», — зазначено в обґрунтуванні вироку.

На суді перший заступник директора Агентства місцевих доріг розповів, що на кінець 2023 року дорога Чорнухи — Лубни повністю побудована, автодорога Миргород — Поділ побудована на 80%, Мала Рублівка — Рунівщина на 70%. Капремонт автошляхів відбувся коштом Укрексімбанку та Державного дорожнього фонду.

Під час судового засідання свої покази надали керівники чотирьох підприємств, з якими Агентство уклало 22 договори на розробку типових проєктів для капремонту ділянок доріг. Проєктувальники розповіли, що Олексій Басан звернувся до них восени 2018-го з проханням виготовити ПКД. Підприємці планували виконувати роботу без оплати та розповіли суду, що їм було не зрозуміло: чи взагалі за їх роботу заплатять? За словами підприємців, була умова: розробити ПКД без оплати, «під чесне слово», оскільки Олексій Басан попередив про відсутність фінансування, яке мало бути в кінці року (29 млн грн за проєкти Агентство перерахувало в грудні).

Щодо створення «УСП «Укрбудпроект» та «УСП «Інспецпроект» для отримання договорів з розробки ПКД, то один зі співзасновників фірм розповів: їх основне приватне підприємство — це «Укрсервіспроект». Й до нього Агентство звернулося з пропозицією розробити проєкти. Був кінець року, а виготовлення проєктів підприємством «Укрсервіспроект», що було на єдиному податку, могло призвести до перевищення лімітів зі сплати податків. Тому у листопаді зареєстрували УСП «Укрбудпроект» і «УСП «Інспецпроект». Надалі ці підприємства залучили субпідрядників для розробки проєктно-кошторисної документації.

Також Вищий антикорупційний суд не погодився із необхідністю проведення відкритих торгів для закупівлі послуг розробки ПКД. У вироці вказано, що у цьому випадку немає потреби застосовувати Закон України «Про публічні закупівлі». Суд вирішив, що при розробці проєктів без поділу доріг на ділянки, а за чергами, капремонт коштував би дорожче:

«У випадку, якщо кошторис розробляється на весь об`єкт в цілому, автомобільні дороги Чорнухи — Лубни, Миргород — Поділ, Мала Рублівка — Рунівщина, як встановлено вище, неможливо б було побудувати через недостатність фінансування. У випадку, якщо ж кошторис розробляється для кожної черги будівництва окремо, то за своєю суттю це те ж саме, що й проектування окремих суміжних ділянок однієї дороги, однак дорожче. Адже, згідно з пунктом 5.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 „Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво“, при розробленні проектної документації, яка передбачає поділ об`єкта будівництва за чергами та/або пусковими комплексами, вартість проектних робіт збільшується на 5 відсотків».

Стосовно експертизи, яка підтвердила наявність завищення вартості послуг в 5 млн 521 тис. грн, то суд зазначив: експерти помилково розрахували ціну документації. Замість того, щоб порахувати вартість кожного з 22 проєктів та порівняти ціни приватних підприємств, які обрав обвинувачений, експерти розрахували вартість виготовлення ПКД з ремонту трьох доріг без поділу на ділянки.

«Тут також слід відзначити, що проектування двох із трьох доріг мали переривання і такі дороги не були за своєю суттю повністю лінійними. Так, дорога Чорнухи — Лубни не проектувалася на ділянці км 5+890 до км 6+700, а дорога Миргород — Поділ: з км 16+900 до км 20+450. А тому, якщо виходити із логіки та мотивів експертів, вони повинні були робити дослідження, порівнюючи не три, а п`ять об`єктів», — зауважила колегія суддів.

27 червня за вироком суду Олексія Басана визнано невинуватим по всім інкримінованим правопорушенням, також йому мають повернути внесену заставу в 3,7 млн грн.

19 липня Спеціальна антикорупційна прокуратура подала скаргу на вирок до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Прокурори вимагатимуть скасувати рішення суду першої інстанції.

Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження у серпні 2019-го, а 27 вересня 2022 року Олексію Басану оголосили підозру й через три дні за розпорядженням Полтавської ОВА його тимчасово звільнили з посади директора держпідприємства через призов на військову службу. Нині директор в обласному Агентстві місцевих доріг є Михайло Суржко.

Також у жовтні апеляція Вищого антикорупційного суду для підозрюваного замінила особисте зобов’язання на 3,7 млн грн застави. В січні цього року Олексію Басану оголосили обвинувачення.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»