У Полтаві миють зупинки в рази дорожче за Львів через безсистемний підхід: пояснення підрядника

У листі за підписом Олексія Харченка, засновника ТОВ «ТДК» зазначено, що інформація у статті є недостовірною, неповною, перекрученою, завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації компанії, вводить в оману читачів задля своєї репутації та отримання прибутку від переглядів та реклами.

Повний текст листа «Трансдоркому» можна переглянути за посиланням.

Я, як автор статті, щиро перепрошую в Олексія Івановича та повністю підтримую вимогу спростувати інформацію.

На мою особисту думку, аргументи, які навів «Трансдорком», ідеально доповнюють загальну картину деградації у сфері ЖКГ міста.

Короткі коментарі до аргументів «Трансдоркому»:

1. Відсутність конкурентів. «ТДК» проігнорував тезу про штучне об’єднання в один договір двох абсолютно різних видів робіт: прибирання під бортом та миття зупинок. У компанії лише навели традиційний для подібних ситуацій аргумент: «будь-хто міг взяти участь в аукціоні».

2. На початку звернення «ТДК» пояснює, що у випадку повного виконання договору за 4 млн 681 тис. грн сплатить 750,8 тис. грн податків та 917 тис. грн зарплати. Це, ймовірно, можна сприймати як довідкову інформацію — у першій статті вона не оскаржувалася.

3. Миття зупинок апаратом Karcher: 45,21 грн/м² у Полтаві проти 1,74 грн/м² у Львові. У «ТДК» наголошують, що Львів миє зупинки 39 разів на рік, а у Полтаві лише один раз, але, ймовірно, потужно: одразу прибирають кількарічний шар бруду. У якості «вбивчого» аргументу наводиться теза: якби Львів теж мив зупинки лише один раз на рік, то вартість була б вдвічі більшою, ніж у Полтаві.

4. Усунення складних забруднень на зупинках: 155,4-264,03 грн/м² у Полтаві проти 7,82 грн/м² у Львові. У «ТДК» наголошують, що Львів миє зупинки двічі на тиждень, всього 78 разів на рік. У Полтаві графіті та нарости оголошень планують прибрати лише один раз на рік — звідси і така ціна. Якби Львів копіював Полтаву, то відмивав би свої зупинки ще дорожче: за 567,88 грн/м².

Я не буду коментувати все це та наводити аналогії про те, що краще проводити дрібне, але системне прибирання, ніж одне генеральне раз на рік. Так само не буду нав’язувати «ТДК» думку про те, що краще щодня приймати душ, ніж раз на рік ходити до лазні. Також я не буду акцентувати на послугах автомийки: немає значення, ви миєте автомобіль щотижня чи раз на два роки — ціна послуги та сама.

5. «ТДК» наголошує, що у калькуляції Львів використовує воду по 25,88 грн, а у Полтаві вона коштує 70 грн. Цей аргумент не є суттєвим, оскільки загальна вартість води, яку планують використати для миття зупинок — 3,6 тис. грн, незначна у порівнянні із загальним обсягом замовлення.

6. Прибирання «під бортом»: 2,12 грн/м² у Миколаєві проти 58,98 грн/п.м. у Полтаві. У «ТДК» не наводять жодних калькуляцій, лише стверджують, що у Миколаєві під бортом прибирають сміття, а у Полтаві — «ґрунт, який накопичився протягом тривалого часу».

«ТДК» заявляє, що планує залучити для виконання робіт екскаватори, вантажні автомобілі та значні трудові ресурси. Під останнім, ймовірно, маються на увазі 12 працівників компанії, половина з яких є пенсійного або передпенсійного віку.

***

Ще раз дякую за влучні аргументи. Фактично Олексій Харченко підтвердив, що Полтава, у порівнянні з іншими містами, є занедбаним населеним пунктом, вулично-дорожня інфраструктура якого тривалий час не доглядалася.

Але чому ж вона саме у такому стані? Звернімося до політичної складової. Олексій Харченко був членом команди екс-мера Олександра Мамая, з яким разом балотувався на виборах і так само потрапив до реєстру НАЗК щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

За часів другої каденції Олександра Мамая, коли Олексій Харченко очолював КП «Декоративні культури», керівники міста умисно довели до занепаду КП «ПМШЕД», яке, серед іншого, прибирало дороги та зупинки. Після цього роботи на 6 років без будь-якої системи виконували приватні «харківські підрядники».

Наразі керівництво міста заявляє, що у «КАТП-1628», на яке поклали функції «ПМШЕДу», немає достатньої кількості працівників та обладнання, щоб прибирати усі вулиці та зупинки. Тому місто і залучає на допомогу приватні компанії на зразок «Трансдоркому». Враховуючи, що місто безвідповідально ставиться до бронювання працівників комунальних підприємств, необхідність залучення приватних підрядників лише зростатиме.

При всьому цьому, «Трансдорком» погрожує автору статті та виданню судовим позовом. Сподіваюсь, що до того часу, як суд розпочне розгляд справи, свої висновки щодо вищезгаданого договору надасть робоча група «Прозорість та підзвітність» при Полтавській ОВА.

Віктор ТКАЧЕНКО для «Полтавщини»