Ігор Головатий: справу фонтана за мільйон знову поховають, якщо будемо мовчати

При чому це не залежить від того, хто знаходиться при владі, що нам довів останній рік. Бо зміна влади не означає зміну системи координат для влади. Яка може відбутися тільки в одному випадку — це тотальний контроль з боку громадянського суспільства за діями влади. Чого на жаль в Полтаві не відбувається, а особливо в останні роки.

І це можна довести на прикладі сумновідомого будівництва фонтана за мільйон доларів, який для полтавців вже давно став символом тотальної корупції у владних кабінетах нашого міста. Є приклад долі кримінальної справи, яка була свого часу відкрита за фактом розкрадання бюджетних коштів при його будівництві, після численних публікацій у ЗМІ та значної хвилі обурення з боку суспільства. Критика влади на цій темі свого часу навіть стала свого роду мейнстрімом. На чому добре спекулювали місцеві політики з різних політичних сил під час ведення своєї виборчої компанії. Так, наприклад, можна пригадати члена команди суперника Олександра Мамая Сергія Іващенка — Олександра Дербеньова. Який агітуючи за Іващенка проводив паралелі між фонтаном у мікрорайоні «Садовий», який побудував Іващенко та фонтаном, який побудувала за наші податки діюча влада.

Так само на темі будівництва фонтана не обійшлося і без передвиборчих спекуляцій сумновідомого популіста, колишнього підручного Мамая, який зараз вже прислуговується Євгену Диканю — Сергія Капліна. Який рясно критикував тодішню владу за те, що остання засекретила акти виконаних робіт, які були складені під час його будівництва.

І ось, його цитата:

— Цей фонтан посадить не одного чиновника міськради. Це пам’ятник небувалій безгосподарності та корупції. Я думаю над тим, як розсекретити інформацію через суд. Але знову ж цей суд Удовіченка, його син там керівник. Будемо боротися. Люди мають знати правду і гнати в шию цих корупціонерів.

Вже минає четвертий рік, як ті вибори пройшли. А члени команди Сергія Іващенка вже забули про існування цього пам’ятника полтавській корупції, хоча останній зараз перебуває у владі і має всі можливості почати діяти у напрямку покарання винних осіб. Ну і, звісно, популіст Каплін теж забув про свою виборчу обіцянку, що він докладе всіх зусиль, щоб домогтися відкриття актів виконаних робіт. Що в принципі доволі очікувано, оскільки Каплін за своє політичне існування дав стільки обіцянок, що їх просто неможливо всі запам’ятати. А у підсумку виборчий ажіотаж зник, суспільство пожурило владу і все закінчилося. Що і дало можливість правоохоронній системі тихенько поховати цю справу. Бо наші політики, а тим паче наше суспільство, рідко в таких справах можуть піти до кінця або стримати свої обіцянки.

Мене спонукало докласти всіх зусиль, щоб поновити цю кримінальну справу. Що мені з великими потугами вдалося зробити через суд. Про що я нещодавно вже писав. І на минулому тижні я нарешті зміг отримати на руки витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження за фактом передбаченим в ст. 191 ч. 2 ККУ.

Що, на мою думку, є невірною правовою кваліфікацією злочину на самому початку розслідування з боку особи, яка приймала відповідне рішення. Оскільки в своїй заяві про злочин я спирався на частину 5 цієї статті, про що навіть зазначено в тексті ухвали суду.

Бо сама кваліфікація злочину має принципове значення, як по санкції статті, так і по термінах притягнення до відповідальності, і по можливості проведення певних слідчих дій. Відповідно — це мене наводить на певні думки та побоювання щодо проведення належного та всебічного розслідування. Тим паче пам’ятаючи долю минулого кримінального провадження і факт того, що це кримінальне провадження правоохоронці відмовлялися відкривати після реєстрації моєї заяви про злочин. Що і змусило мене звертатися до суду. Отже, я просто змушений писати про це публічно. Оскільки, на превеликий жаль, тільки розголос та контроль з боку ЗМІ та суспільства хоч якось можуть вплинути на роботу нашої правоохоронної системи.

Хотілося б також звернути увагу і на реакцію діючої влади на поновлення розслідування по цій справі. Яка б повинна була представляти інтереси потерпілої сторони — територіальної громади. Хоча про це нам залишається тільки мріяти. І ось приклад, чому я так думаю. Хочу нагадати вам, як перший заступник міського голови, член команди політичної партії «За Майбутнє» Валерій Пархоменко заявив публічно, що у фонтана тріснуті чаші. Тобто, він публічно продемонстрував свою злочинну бездіяльність. Оскільки договір на будівництво фонтана укладало управління капбудівництва, яке знаходиться в його підпорядкуванні. І воно, не дивлячись на це, так і не спромоглося домогтися усунення недоліків з боку підрядної організації. Хоча згідно з умовами договору в пункті 7.4 чорним по білому написано, що гарантійний термін об’єкта становить 10 років після дня введення об’єкта в експлуатацію.

Тож про яке ми представництво наших інтересів з боку влади можемо говорити? Тим паче знаючи, що сам Валерій Пархоменко є ніким іншим, як звичайнісіньким підручним Євгена Диканя (в народі «Банкєт») та наближених до нього осіб, які і будували цей фонтан.

Тому я ще раз хочу публічно звернутися до начальника Полтавської ОВА Філіпа Проніна та закликати його взяти перебіг розслідування даного кримінального провадження під особистий контроль та забезпечити його належне розслідування в межах своїх повноважень. Оскільки такі непокарані злочини підривають авторитет влади в очах суспільства. Також публічно звертаюся до представників ЗМІ нашої області з проханням приділяти більше уваги цьому розслідуванню та якнайбільше висвітлювати його перебіг на своїх ресурсах.

Ігор ГОЛОВАТИЙ, громадський діяч