Купки піску вздовж тротуарів: полтавські комунальники перейняли у харківських підрядників технологію боротьби з ожеледдю
Полтавська влада протягом багатьох років ігнорує потребу в контейнерах для зберігання піску. Його просто висипають купками на вулицях, що псує естетичний вигляд міста та створює незручності для мешканців і комунальників
Полтавці, які мали змогу пожити певний час в інших обласних центрах, повертаючись у рідне місто, звертають увагу на тутешню відсталість. Відсутність велоінфраструктури, засилля МАФів, токсичні рекламні вивіски, пластикові балкони на ніжках, прибудови до історичних будівель тощо. Звичайно, у Полтави є і позитивні ознаки, але загальне враження — за містом не доглядають.
Так ось, один із наших читачів звернув увагу на здавалося б дрібничку — купки піску вздовж тротуарів. Такі можна побачити на різних вулицях міста. Їх використовують для боротьби з ожеледицею. Група комунальників під'їжджає до купки із тачкою, навантажує пісок і далі розкидає його по тротуару. Коли тачка спорожніє, через кілька сотень метрів на них чекає нова купка.
Такі купки почали масово з’являтися у 2016 році, коли прибирати вулиці міста почали харків’яни. До цього працівники КП «ПМДЕШ» розкидали пісок лопатою із борта вантажівки, що також не є ідеальною технологією. Практику використання купок продовжило КАТП-1628, якому у 2023 році доручили прибирати вулиці міста замість харків’ян. Що стосується КП «ЖЕО № 2», то тут двірники ховають свій пісок у комірчинах і використовують запаси за потреби.
Так в чому ж проблеми купок з піском?
Передусім такі купки шкодять естетичному вигляду міста. Їх кидають де заманеться: посередині тротуару, під деревом, на газон тощо. Після зими купки залишаються стояти до глибокої весни, а то й до літа. Після опадів купки розтікаються великими жовтими плямами та засмічують зливову каналізацію.
Також піщані гірки ускладнюють роботу комунальників. На відкритому повітрі пісок намокає, а після морозу береться у грудки. Те саме і з піщано-сольовою сумішшю: сіль вимивається, а пісок поглинає воду. Комунальникам доводиться лопатами розбивати ці грудки, щоби завантажити на тачку.
В інших містах для зберігання піску використовують пластикові контейнери. Наприклад, в Тернополі чи Вінниці пісок зберігається в спеціальних ящиках весь зимовий сезон, де він не намокає і не псує собою вигляд вулиць. Якісні бокси коштують від 4 тисяч гривень. Здавалося б, що такі витрати під час війни не на часі. Проте, зекономивши на кількох проєктах, які не мають шансів на реалізацію, місто могло б купити сотні таких контейнерів.
З таких дрібничок, як купки піску, складається враження про Полтаву у гостей міста. Можливо, повертаючись додому, вони будуть згадувати не галушки чи Білу альтанку, а говоритимуть про руїну в центрі міста, розбиту плитку біля міськради й купки піску на тротуарах та газонах.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»