За два роки Полтава так і не збудувала житла для переселенців: тепер розраховують на 100 млн євро від ЄС

Після початку повномасштабного вторгнення Полтава прийняла десятки тисяч переселенців, які були змушені покинути свої домівки. Людей, чиї будинки були зруйновані російськими снарядами та ракетами, поселили у різні комунальні заклади. Щоби дати ВПО нове житло, була розроблена державна програма відбудови України. На Полтавську область Офіс Президента запропонував виділити 2,4 млрд грн для будівництва нового житла, в якому могли заселитися 2500 людей.

Під цей проект місто виділило дві вільні земельні ділянки: 7 га в майбутньому мікрорайоні Лазурний та 4,4 га на колишніх артскладах. За задумом ОП, там мали б побудувати 4-6 поверхові будинки, переважно з двокімнатними квартирами. При цьому на перших поверхах мали розташовуватися квартири для маломобільних верств населення. Через відсутність будь-яких комерційних приміщень існував ризик перетворення нових кварталів на гетто.

Навесні 2022 року тодішній начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін оптимістично заявив, що «житло побудують до кінця року». Забудовник Сергій Іващенко поставив під сумнів такі строки, бо лише паперова робота забрала б 10 місяців. На це Лунін відповів, що знайде більшого забудовника, який виконає всі роботи за 6 місяців.

Паперова робота перевершила навіть прогнози Сергія Іващенка і фактично триває досі. Протягом 2022-2023 років будівельний департамент Полтавської ОВА уклав угод щодо виготовлення різного роду проектів та експертиз на загальну суму понад 15 млн грн.

З експертних звітів датованих груднем 2022-го та січнем 2023 року відома кошторисна вартість будівництв.

Так, компанія «Укрбілдінвест» запроєктувала для Лазурного три 6-поверхові 5-секційні будинки та п’ять 6-поверхових 3-секційних будинків. Їх загальна кошторисна вартість разом з підстанціями — 1 млрд 726 млн грн.

У свою чергу компанія «Полтавтрансбуд» запроєктувала для артскладів будівництво двох 6-поверхових 4-секційних будинків, п’яти 6-поверхових 2-секційних будинків та одного 6-поверхового односекційного житлового будинку. Їх загальна кошторисна вартість разом з підстанціями — 1 млрд 5 млн грн. 

За початковим задумом, окрім проєктних робіт, коштом обласного та міського бюджетів мають прокласти різні комунікації. Так, у жовтні 2023 року компанія «Полтава Будкомплекс» отримала замовлення на 57,6 млн грн щодо прокладання мереж водопостачання, водовідведення та зливової каналізації в районі проєктної вулиці Лазурної.

У сухому залишку, за два роки під майбутніми будинками навіть не вирили котловани. Основна причина відсутності нового житла для переселенців — у держави банально немає на це коштів. В обласному та міському бюджетах вільних коштів тим більше немає. Через все це і почалися пошуки джерел фінансування серед європейських партнерів.

На початку грудня 2023 року в столицю Австрії — Відень — на форум Асамблеї європейських регіонів поїхала полтавська делегація: працівники Інституту розвитку місту і депутатка Оксана Деркач. Вони представили кілька різних проектів.

Асамблея — це майданчик, де українські міста можуть розповісти про свої проекти і зацікавити європейський бізнес. Кошти на ці проекти бізнес може отримати із запланованого траншу Євросоюзу у розмірі 50 млрд євро. Оксана Деркач говорить, що із того, що запропонувала Полтава, найбільший інтерес у бізнесу викликали тролейбусна лінія на Огнівку, реабілітаційний центр для ветеранів та будівництво житла для переселенців. Всі ці три проекти географічно пов’язані із майбутнім мікрорайоном Лазурний.

Полтава розрахувала, що будівництво житла для переселенців коштує 100 млн євро (майже 4,1 млрд грн за актуальним курсом). Майбутній інвестор може виступити забудовником і розробником проекту. Тобто, це можуть бути зовсім інші проекти, ніж розроблявся до цього. Європейці орієнтуються на комерційну забудову, тому всі попередні пропозиції із «гетто» можна буде викинути на смітник.

У першу чергу місто пропонує під забудову ділянку у 7 га у мікрорайоні Лазурний. Поряд планують збудувати реабілітаційний центр для ветеранів.

— Можна заселити понад 2000 людей у 900 квартирах. Європейський бізнес буде отримувати страховку у розмірі 5 млн євро на випадок якоїсь форс-мажорної ситуації. Якщо вони заходять в Україну, їм їхні уряди будуть давати такий запобіжник. Не знаємо, як буде: чи по субпідряду полтавського забудовника вони оберуть, чи самі приїдуть. Європа хоче нам допомогти у відбудові. Бізнес у Європі хоче отримати кошти й освоїти їх. Наше завдання розповісти про Полтаву. Австрійці сказали, що в березні дадуть фідбек стосовного нашої пропозиції. Якщо підійде, вони скажуть, що ми знайшли бізнесменів, які готові будувати житло чи реабілітаційний центр, — розповіла Оксана Деркач.

Проте Угорщина поки блокує допомогу Україні. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наклав вето на запропонований пакет допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро після того, як раніше утримався під час ухвалення рішення щодо переговорів про вступ України до ЄС. Черговий раунд перемовин щодо виділення фінансової підтримки запланований на лютий 2024 року.

Водночас 443 людини у Полтаві досі живуть у комунальних закладах. Модульне містечко для переселенців на території психіатричної лікарні не вирішило проблему. Станом на 22 грудня у ньому проживало 295 людей, всього у модулях 432 ліжко-місць. Тобто, заповненість — трішки більше від 68% місць.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»