Які полтавські лікарні об’єднають під час формування нової Спроможної мережі медзакладів

До Полтавського госпітального округу увійшли 4 кластери – Полтавський, Кременчуцький, Лубенський та Миргородський. Як розповів під час брифінгу директор Департаменту охорони здоров’я ОВА Віктор Лисак, план Спроможної мережі формували відповідно до потреб населення в кожному районі Полтавщини.

Директор департаменту охорони здоров’я зазначив, що відповідно до постанови Кабміну від 28 лютого, були розроблені критерії, де визначений перелік пакетів та послуг, які має надавати Спроможна мережа, відповідно до можливостей, кадрового потенціалу, рівня захворюваностей та інше. 

Відповідний план Спроможної мережі був погоджений Міністерством охорони здоров’я та 1 серпня Полтавська військова адміністрація затвердила план Спроможної мережі та її розвиток. 

Маршрути доставки пацієнтів розроблені так, щоб хворі потрапляли до лікарні, яка відповідає їхньому стану й має необхідні ресурси. Для прикладу, пацієнти з інфарктами та інсультами мають бути доставлені до лікарень, які відповідають стандартам — мають відповідне обладнання та кваліфікованих фахівців.

Також було розроблено відповідні плани для екстреної медицини Полтавщини. Згідно з цими планами, є маршрути — в яку саме лікарню доставляти пацієнта з тим чи іншим діагнозом. Тобто, якщо пацієнт має гострий коронарний синдром, то в плані чітко визначені відповідні бригади екстреної медичної допомоги, які до нього мають направлятися. Крім того, згідно з планом чітко визначено — у яку лікарню транспортують такого пацієнта. 

Віктор Лисак зауважує, що на сьогодні, пацієнта екстреної медичної допомоги мають доправляти не до найближчої лікарні, а до тієї — де є можливість надати кваліфіковану допомогу. А найпростіші захворювання лікуватимуть у медзакладах, які знаходяться найближче до пацієнта – загальні лікарні. Складніші захворювання лікуватимуть у кластерних та надкластерних лікарнях.

В рамках створення такої Спроможної мережі є також питання про злиття деяких організацій. Віктор Лисак навів приклад, коли центр СНІДу об’єднали із протитуберкульозним диспансером. Таке рішення було прийняте через те, що, згідно із планом розвитку, це має бути інфекційний стаціонар, тож до 2025-го року туди має бути приєднана ще й інфекційна лікарня.

В рамках плану Спроможної мережі медзаклади Полтавщини також отримають нове обладнання, триває підготовка кадрів та підготовка приміщень лікарень.

Слід зазначити, що Спроможна мережа має на меті об’єднання деяких медзакладів задля оптимізації роботи. Адже, якщо закупити дороге обладнання для лікарні в населеному пункті з населенням у 9000, але в цій лікарні не буде спеціалістів, які вмітимуть ним користуватися — це обладнання не буде працювати.

План створення Спроможної мережі закладів охорони здоров’я Полтавського госпітального округу на 2023-2025 роки

Віктор Лисак зазначив, що на думку департаменту, 3-тя міська лікарня Полтави має об’єднатися із 3-ю поліклінікою. Великі поліклініки не дають можливості отримати комплексні послуги. Адже, згідно зі стандартами, палата має бути розрахована на 1-2 людини, у якій має бути обладнаний відповідний санвузол з душем. Тобто кількість ліжко-місць має бути зменшена, проте їх вистачатиме для пацієнтів. Для прикладу, із новітнім обладнанням пацієнта після операції на суглобі виписують із лікарні вже на третю добу.

Віктор Лисак також навів приклад, що раніше за старим протоколом інфаркт лікувався 2 місяці — після операції людині не дозволяли вставати, з часом дозволяли по троху ходити, а далі він мав інвалідність. Зараз із сучасним обладнанням процеси лікування та реабілітації проходять значно швидше. Так само, людину з інсультом зараз екстрена медична допомога має доправляти в той заклад, де є відповідне сучасне обладнання та фахівці для надання кваліфікованої оперативної медичної допомоги.

Бо якщо людину з інсультом привезуть у лікарню, де немає інсультної реанімації, НСЗУ не зможе заплатити цій лікарні за надання меддопомоги. Але, коли пацієнта привезуть у медзаклад, де є тромболітичні препарати, де відразу зроблять комп’ютерну томографію — то заклад відповідно отримає кошти від НСЗУ за відповідне лікування такого пацієнта.

Спроможна мережа формувалася на основі аналізу щільності населення Полтавської області, аналізу рівня народжуваності та рівня смертності, причини смерті, причини госпіталізації. Також були врахований аналіз даних щодо госпіталізації пацієнтів зокрема із серцево-судинними захворюваннями — інсульт, гострий коронарний синдром та інше. Також проаналізували й епідемічні показники.

Як зауважив Віктор Лисак, у деяких медзакладах ще потрібно створювати реабілітаційні відділення, які мають відповідати будівельним нормам та правилам, зокрема — це 30 ліжко-місць, відповідне оснащення. Такі відділення мають бути побудовані до кінця 2023-го року.

Зокрема, Віктор Лисак розповів, що обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни, який приєднується до обласної клінічної лікарні, відбудеться реконструкція трьох-поверхової будівлі під сучасний реабілітаційний центр.

В рамках Спроможної мережі також проводиться навчання медиків щодо ментального здоров’я. На сьогодні є академія НСЗУ, яка контролює такий навчальний процес. Віктор Лисак зазначив, що таке навчання вже проходять сімейні лікарі, також таке навчання мають пройти лікарі з госпітального сектору. Віктор Лисак пояснив, що це підготовка спеціалістів, які мають вміти працювати із пацієнтами з емоційними порушеннями. Також Віктор Лисак зауважив, що наразі медична система працює таким чином, що під час планового лікування пацієнт самостійно визначає маршрут лікування, починаючи зі свого сімейного лікаря та електронного направлення. А при ургентній госпіталізації цей маршрут визначає служба екстреної медичної допомоги.

Нагадаємо, у 2021 році Полтавську обласну дитячу лікарню приєднали до Полтавської обласної лікарні ім. М.В. Скліфосовського. У 2023 році Полтавський міський клінічний пологовий будинок, після проведених ремонтів, отримав назву Перинатальний центр II рівня.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»