Майбутнє гетто чи комфортне житло: яким є модульне містечко для переселенців у Полтаві?

На території КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», що на вулиці Медичній, 1, облаштували модульне містечко для переселенців. Про будівництво тимчасового житла для людей, які були вимушені тікати від війни, розповіли заступник голови Полтавської ОВА Олексій Бруслик, начальник управління капітального будівництва Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики ОВА Володимир Годня та заступник директора психіатричної лікарні Віктор Волошин.

Для облаштування містечка Полтава отримала безкоштовно 240 модулів — це допомога від Польщі і Британії. У грудні 2022 року модулі залізницею привезли у Полтаву. Спочатку на територію провели електроенергію, а безпосередній монтаж розпочався в середині квітня цього року. Загальна площа модульного містечка складає 1,6 га.

Наразі роботи з облаштування наметового містечка завершені. На території змонтували 6 модульних будинків, в яких незабаром мешкатимуть 432 особи. Один бокс розрахований на проживання 4 людей — двох дорослих і двоє дітей. Площа кімнати 13 м².

Кожен будинок складається із 40 модулів. З них 18 житлових модулів, а решта це суміжна інфраструктура: душові, туалети, кухня, дитяча кімната. Також у кожному будинку розташовані 4 пральні машини та 2 сушарки. Кухня обладнана електроплитами на 4 конфорки, є маленькі холодильники. Для людей з інвалідністю, а їх мешкатиме близько 40, облаштовані пандуси.

У будинках змонтовані кондиціонери, які забезпечать необхідну температуру у приміщеннях. Крім того, у модулях є Wi-Fi й відеокамери (у коридорах). На один модуль підведене живлення потужністю 130 кВт. В кожній кімнаті є обігрівачі по 2 кВт, щоби комфортно проживати взимку. Кожен будинок має підведену каналізацію та водопровід. На випадок блекауту роботу містечка забезпечуватимуть чотири потужні дизельні генератори.

На території також облаштовано два дитячих та спортивних майданчики у рамках програми «Здорова країна». Містечко має дерев’яні альтанки для відпочинку дорослих. Є майданчик для сушіння білизни та паркомісця для автомобілів. На клумбах засіють траву, тому незабаром територія стане більш «живою».

Для закупки продуктів тут відкрили два кіоски. Один із випічкою («Кулиничі», ТОВ «Кегичівське»), в іншому продають морозиво, напої, чіпси та інші продукти (ФОП Євгеній Дронь). Як повідомила продавчиня, алкоголю вони не продаватимуть.

Навколо модульного містечка встановлена огорожа із чотирма дверми, які відчиняють за допомогою магнітного замку. На вулиці встановлено зовнішнє освітлення, по периметру 9 відеокамер.

Роботи з облаштування території модульного містечка коштували 42 млн грн, без врахування вартості самих модулів. Перший проект — це реконструкція електричних мереж із будівництвом трансформаторної підстанції потужністю 1 МВт — це орієнтовно 7 млн грн. Другий проект — це облаштування благоустрою із встановленням модульних будиночків — 34 млн грн. Роботи виконали підрядники ТОВ «ГК «Укрсервіспроект» (проектна документація), ТОВ «Євробудінвест плюс» (благоустрій території), ТОВ «ДКС Електрик» (електромережі).

Будинки передали на баланс психіатричної лікарні. Після виїзду переселенців, надалі їх використовуватимуть для розширення ліжкомісць психосоціальної допомоги.

Щодо транспорту, то поряд із модульним містечком облаштують зупинку нову. Наразі у цьому напрямку курсує такий громадський транспорт: один автобус за маршрутом № 35 (Ринок — МБЗ) і чотири «Рути» Юрія Шевчука за маршрутом № 53 (вул. Героїв України — вул. Малобудищанська).

Залишається ще багато питань до роботи модульного містечка. Невідомо коли почнуть заселяти людей, оскільки це питання у відповідальності місцевої влади.
Переселенці житимуть у модульних містечка безкоштовно. Однак, ще не вирішені подальші фінансові питання — організація харчування (чи буде воно централізованим та безкоштовним?), оплата комунальних послуг тощо. Найближча школа, куди зможуть ходити діти, розташована за 1,5 кілометра, поблизу музею «Поле Полтавської битви» — чи вистачить там вільних місць? Також важливо, щоби держава і місцеве керівництво не лише забезпечували матеріальні потреби ВПО, а і попіклувалися про розвиток, пошук роботи, освіту. Бо інакше люди в модульних містечках «осядуть» надовго, а територія перетвориться на ізольоване від міста гетто.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»