Петро Ворона про комуністів: «Я, як лікар, на хворих не ображаюся»

В обласній раді минулого скликання було 15 представників від «Нашої України». Сьогодні ж в облраді їх лише двоє і обидва — мажоритарники: Іван Близнюк і Петро Ворона. Колишні заступники — голови облдержадміністрації та голови облради відповідно — тепер займаються політикою і особистим. Іван Федорович, до того ж, бізнесом, Петро Васильович — наукою. Що стосується депутатської діяльності, то вони інколи приймають різні рішення, що шкодить їхній політсилі.

Петро Ворона

Нинішні здобути «Нашої України» на Полтавщині не ахті, як кажуть росіяни. В РДА представників цієї політичної сили не залишили на керівних посадах — так, клерками. Найбільше представництво їхніх депутатів — на батьківщині Ворони, в Оржицькому районі (другий результат після Партії регіонів). Заступники голови Пирятинської та Чорнухинської райрад, а також 17 сільських і селищних голів — нашоукраїнці. При цьому в Оржиці — ще й секретар селищної ради. Але такі результати, безумовно, розчаровують і керівництво «Нашої України» у Києві, і прихильників партії на Полтавщині.

— Петро Васильовичу, з вашою політичною силою після виборів ми ще не спілкувалися. Тому скажіть, будь-ласка, чому «Наша Україна» фактично програла на Полтавщині?

— Я вважаю, це сталося через недостатню роботу керівника партійної організації (Івана Близнюка, — Авт.), штабу і мене у тому числі як першого заступника. У зв’язку з тим, що коштів на виборчу кампанію було дуже мало, ми були обмежені в реалізації ідей. Ну, і той факт, що керівник штабу осів у Пирятині, також має значення. Ми реально могли б подолати 3% бар’єр до обласної ради. Але ми не зуміли донести до людей свою позицію. Потенціал надзвичайно привабливої першої п’ятірки ми не використали. Так, окрім Близнюка і мене, до неї входили директор Опішнянського керамічного художнього музею, доктор історичний наук, заслужений працівник культури Лесь Пошивайло, головний травматолог області, відомий лікар із заміни штучних суглобів Володимир Хомрач, керівник «Укртелекому» Кременчука Юрій Дряпіка.

Якби моя команда на місцям діяла дисциплінованіше — мали б кращі результати. А так по деяких округах то 1 голос програли, то 10.

— У вас була сильна ідеологічна фракція у минулому скликанні — третя після БЮТу і Партії регіонів. Ви будете консолідовано співпрацювати з першими сьогодні?

— У нас ніколи не було консолідованої позиції із БЮТ. На мою думку, БЮТ ніколи не була ідеологічною партією. Для їхніх депутатів поняття Україна, державність, мова, визнання героїв України, особливості української культури ніколи не були основою для діяльності.

Якби ми діяли консолідовано — і Мазепі був би пам’ятник, і Петлюрі, і багато таких засадничих речей. Їх коробило від націоналізму, який продукував у свій час Пустовгар (колишній начальник Головного управління інформаційної та внутрішньої політики ОДА, — Авт.). Але він зробив багато позитивних речей, згадайте, скільки книг видали. До речі, це одне із досягнень нашої фракції — книгодрукування. Так, при нас підтримали дитячий журнал «Діє-слово», реанімували комунальне видавництво «Полтавській літератор».

Повертаючись до БЮТу, мушу сказати, що ця партія ідеологічно нічим не відрізняється від Партії регіонів. Хоча остання — більш радикальна у питаннях антиукраїнства.

БЮТівці або індиферентні до українських питань, або налаштовані вороже. Наприклад, вони голосували за святкування 90-річчя комсомолу — вибачте, яке святкування? А прапор, з яким на минулий день Перемоги носилися комуністи? Вибачте, вони не Прапор Перемоги підіймали, а свій, комуністичний. Є офіційний опис Прапора Перемоги — на ньому не має бути партійної атрибутики. БЮТівці у тому числі дали можливість комуністам поспекулювати на минулому. Хоча, вважаю, якби не було КПУ, не було б, можливо, і тієї війни.

Петро Ворона посвячує дітей у козачата | Фото: Любов Приймак

— Як ви оцінюєте персону Володимира Марченка?

— Я з цим чоловіком працював, він мене пропонував на посаду заступника голови обласної ради. У питаннях господарських він, звичайно, патріот полтавського краю. Він поміркований, врівноважений чоловік. Але в питаннях ідеології можу сказати те, що відноситься до всіх БЮТівців.

— Тобто він займає антиукраїнську позицію?

— Ні, я би так не сказав. Він займає нейтральну позицію щодо українського життя. Але в окремих питаннях висловлювався в деякій мірі негативно.

І ще. Я думаю, що Володимира Олександровича залишили у керівництві через те, що він, звичайно, гарний орговик, у нього великий досвід роботи. Але в той же час він не становить ідеологічну загрозу для Партії регіонів. По багатьох районах заступниками голів взяли саме представників БЮТ. Деякі з них, до речі, вже перейшли до Партії регіонів.

О. Удовіченко, В. Марченко, П. Ворона, О. Литвиненко  | Фото:  oblrada.pl.ua

У мене особисто були переговори з Олександром Удовіченком з приводу Оржицького району — щоб представник від «Нашої України» був заступником голови райради, тому що із 42 депутатів ми маємо 9, а у них — 13. Тобто була б така консолідована більшість, яка б працювала на користь громади. Ми могли б підписати угоду — обумовити все. Але регіонали на це не пішли, пішли на союз з БЮТівцями.

— Ви згадали про КПУ. Як із її представниками складуться стосунки тепер? Наскільки я пам’ятаю, головний комуніст області Олександр Масенко програв вам у вашому окрузі.

— Я останні 8 років працював для людей, вирішував їхні проблеми, тому люди мене обрали. Принциповим для мене був поєдинок із регіоналом Безруком — майже на 1000 голосів його обійшов. А Масенко постійно намагався якусь хвилю підняти, у чомусь принизити. Але я, як лікар, на хворих не ображаюся. Людей, інфікованих комуністичною заразою, справді вважаю певним чином хворими. Тому що ідеологія в органах місцевого самоврядування не повинна застилати очі, а повинна допомагати займатися конкретними справами, відображати дійсність, яка є в територіальних громадах.

Далі буде...

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»