27.12.2010 | 13:39

Чем дольше правит Янукович — тем больше нравится Бандера

Чем дольше правит Янукович — тем больше нравится Бандера Чем дольше правит Янукович — тем больше нравится Бандера | Фото: Юлія Іванова

За словами Петра Ворони, коли він очолював Оржицьку РДА, його підлеглі балотувалися і від Компартії, і від БЮТ, і від Партії регіонів. Нинішня влада такого «неподобства» собі не дозволяє

— Регіонали — гвинтики системи. Їм скажуть — підтримайте здачу Криму або другу державну мову — вони проголосують. Я собі дозволяв мотивувати свої дії інтересами громади і полтавського краю. Вони цього не можуть собі дозволити. Мені подобається точка зору однієї росіянки з України, яка подзвонила на радіо «Ера» і зачитала російською мовою свій вірш:

Со временем меняются нравы,
Исчезли старые барьеры.
Чем дольше правит Янукович —
Тем больше нравится Бандера.

— Але ж ваша політична сила хотіла б працювати з партією влади, ви самі сказали.

— Коли «Наша Україна» отримала другу за чисельністю фракцію в Оржицькому районі, зрозуміло, що ми хотіли отримати свого заступника.

Петро Ворона при владі, у президії, із мінімумом вільного часуПетро Ворона при владі, у президії, із мінімумом вільного часу | Фото: oblrada.pl.ua

Дехто з моїх колег пропонував мені звернутися до Удовіченка за якимись посадами. А я говорив: «Хлопці, прийшла не моя політична сила». Останні півроку після того, як пішла помаранчева влада, мені не дуже комфортно працювалося заступником голови облради у новому ідеологічному оточенні.

Ви подивіться, які за помаранчевих були умови життя, здобутки області. От, приміром, Лубенський район наразі на 25 місці за показниками, а при помаранчевому керівнику був на 10-му.

Далі, я пам’ятаю 2006 рік, коли проводилися вибори до місцевих рад — ніхто ні на кого тиск не чинив. А зараз, скажімо, голова Оржицької РДА фактично займався виборами. В моєму окрузі він по всіх школах і селах за руку водив представника Партії регіонів, агітуючи за нього у робочий час. Коли я був на його місці, то казав: «За мене мають агітувати мої справи». Так воно і вийшло.

— Як, на вашу думку, проявила себе нинішня влада?

— Рік, що минає, я б назвав роком втрачених ілюзій. По-перше, виборці розчарувалися у «сильній владі». По-друге, нинішня опозиція у минулому форматі до влади вже не прийде. Про реформи, розпочаті Партією регіонів, треба взагалі говорити окремо. Ще одна ілюзія — про соціальне спрямування нової влади. Бюджет Полтавщини на 2011 рік говорить про урізання видатків на такі галузі як медицина, програми для молоді, капіталовкладення для освіти, житлові субсидії та допомогу пільговим категоріям населення.

— Чи зможе на місцевому рівні щось зробити Іван Момот?

— У ньому багато українського. Але сьогодні, як і інші регіонали, він лише гвинтик системи.

— Він причетний до появи такого потужного підприємства-монополіста, як видавництво «АСМІ». В області є кілька комунальних видавництв. Чи приречені вони?

— Закон ринку — виживає сильніший. Так, «АСМІ» може встановлювати демпінгові ціни, щоб їх розорити. Але не думаю, що до цього дійде. Іван Михайлович сьогодні буде лобіювати інтереси і комунальних підприємств також. Думаю, ринок поліграфічних послуг поділять і кожному залишиться шмат роботи.

— Таке враження, що між «Нашою Україною» і Українською Народною Партією кішка пробігла.

— На початку виборів я звертався до Валерія Михайловича (Асадчева, — Авт.) з проханням об’єднати всі національно-демократичні сили для того, щоб погодити мажоритарні округи. І створити таке об’єднання, щоб від нього якомога більше депутатів від нього пройшло в обласну раду.

П. Ворона, В. Гришко, В. Асадчев, В. Марченко | Фото:  oblrada.pl.uaП. Ворона, В. Гришко, В. Асадчев, В. Марченко | Фото: oblrada.pl.ua

Додам, що УНП теж не подолала 3% бар’єр до облради. Мене дивує, що сьогодні ця партія, очолювана колишнім губернатором, набрала менше (2,75%), ніж він особисто (9,56%) на виборах міського голови Полтави; на 0,2% менше, ніж ми. Так, «Наша Україна» сьогодні має 38 депутатів у 15 районах, а УНП — 15 депутатів у 8-ми районах.

— Ви були готові до об’єднання з УНП?

— Однозначно. Я декілька разів до Асадчева звертався. Він не пішов на це. Каже, розмовляйте з Сергієм Солов’єм. А Солов’я, як принципового українського політика, я не сприймаю — після того, як побачив, що він у статусі керівника апарату облдержадміністрації розносив портрети Януковича по кабінетах.

— А від початку роботи ви із ним нормально співпрацювали?

— Сергій Соловей завдячує мені тим, що я його привів в УНП, тому що теж колись там був. Я його познайомив і з Олександром Куликом.

— В обласній раді нинішнього скликання є один-єдиний представник від УНП, мажоритарник. Із ним співпраця буде?

— Із Іваном Панасенком? Наскільки мені відомо, на минулих виборах він йшов від соціалістів, цього разу — від УНП...

— Я зрозуміла вашу логіку. Ви відчувається розчарування від політики, від останніх подій в області і в Україні?

— Навпаки. Сьогодні я переключився на наукову роботу. У мене 150 наукових праць, 5 монографій та 3 підручники з грифом Міністерства освіти. Я докторант Національної академії державного управління кафедри парламентаризму і політичного менеджменту. Хочу той досвід і матеріал, який назбирав під час роботи у владі, науково опрацювати і розставити для себе по певних поличках. Ну і, звичайно, буду займатися політикою.

До того ж, у мене тепер набагато більше вільного часу. Коли я свою 6-річну дочку відводжу до школи і забираю — вона мені щось щебече, розказує всі свої враження — для мене це величезне задоволення.

Далі буде...

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Політика і влада