У Полтаві начальниця земуправління Левченко пояснила, чому всі бюджетні послуги отримує її колишня фірма «Форас-Ленд»

Перед прийняттям бюджету на 2023 рік керівники різних управлінь прозвітувалися перед депутатами за свою роботу. Звіт повинен показати, куди йдуть кошти платників податків, але, зазвичай, у нашому випадку — це сухий набір цифр і незрозумілих фраз. Інколи опозиційним депутатам у ході дискусії вдається добратися до цікавого. Так трапилося із керівницею земельного управління Оксаною Левченко. Картинку, яка сформувалася після її виступу, інакше як словом «схематоз» не назвеш.

Так, у 2022 році Полтавська територіальна громада прийняла кілька програм для забезпечення фермерів і власників присадибних ділянок насінням, паливом, обробітком грунту. Таким чином, громада мала показати, що в умовах війни піклується про фермерів і дачників, а взамін отримує від них продукти харчування для тимчасово переміщених осіб. Проте допомога від громади була конкретною, а ось те, що віддали фермери, жодним чином не обліковувалось.

Допомога була зафіксована у таких трьох програмах:

• поліпшення сільських угідь — 21 млн грн;
• «Сади перемоги» — 14 млн грн;
• з розробки земельної документації — 3,4 млн грн.

Одразу ж зазначимо, що відповідно до даних порталу публічних фінансів Є-data, 18,5 млн грн отримало ТОВ «Кемікал Сідс» за добрива, засоби захисту рослин та насіння (зокрема, баклажану, буряка, кукурудзи, пшениці, редиски, соняшнику, сої, томату, цибулі, щавлю). Директор товариства Наталія Юрова, власники — Олександр Пушко та Дмитро Бодаква. 10,3 млн грн отримало ТОВ «Сервістранзит» за бензин та дизельне пальне. Директор товариства Костянтин Конобієвський, власниця — Тетяна Веприк. Ще 2,4 млн грн отримало ПП «Форас-Ленд» за топографічні та геодезичні роботи.

Так, допомогу отримали 13 фермерів із них 10 працюють на території з Пальчиківської громади. Оксана Левченко не змогла відповісти на питання, хто ж із фермерів і скільки отримав допомоги. За інформацією депутатів, левову частку допомоги отримав фермер Василь Бурлака, який контролює разом із сином близько 10 фермерських господарств. На запитання депутатів, чому інші фермери не зацікавилися допомогою, Оксана Левченко відповіла, що зацікавилися лише ці:

— У кого більше землі, тому більше давали насіння. Без обмежень насіння в одні руки. Ми провели нараду з усіма фермерськими господарствами і провели зустріч з усіма старостинськими округами. Ті хто виявив бажання, ті написали заяву. Заявники були забезпечені без винятку.

— Майже на 10 мільйонів міський бюджет профінансував приватний бізнес. Що ми отримали взамін? — запитав депутат Едуард Волков.

— У нас є фермер, який вирощує городину: моркву, буряк, капусту. У нас поступив дзвінок з дитячого садочку, що потрібно було забезпечити морквою, буряком внутрішньо переміщених осіб. І цей фермер завіз три фури із продуктами. Ви ж, шановний, нічого не привезли?

Навіть першому заступнику міського голови Валерію Пархоменку здалося, що такий безповоротний альтруїзм — це занадто. Тому він попросив на 2023 рік укласти із фермерами, які отримуватимуть допомогу, соціальний договір, в якому зазначити їхні обов’язки.

Інша сторона цієї історії — всі інженерні послуги, пов’язані зі землевпорядною документацією, отримувало підприємство ПП «Форас-Ленд», власником якого була Оксана Левченко. Підприємство отримало 2,4 млн грн, а загалом актів виконаних робіт має на 4 млн грн. Тобто місто залишилося винно підприємству ще 1,5 млн грн.

Хоча доречніше сказати, що винно підприємству Оксани Левченко. Вже після призначення на посаду її приватне підприємство з 3,2 млн грн статутного капіталу було спочатку перереєстроване на чоловіка Оксани Левченко — Володимира, а потім — на 24-річного Андрія Пінчука, найманого працівника цієї ж компанії (колишнього менеджера з маркетингу відділу збуту). Хто повірить в те, що Оксана Левченко із якихось альтруїстичних мотивів просто взяла і переписала фірму на 24-річного студента?

Не зважаючи на всі ці факти, Оксані Левченко вистачало сміливості сперечатися із депутатами й давати такі відповіді:

— Я ще раз повторюся, що я жодного відношення до цього підприємства не маю. Те, що я була колись засновником цього підприємства, це не дає мені жодних повноважень діяти на цьому підприємстві.

— А як так склалося, що ви стали керівником управління із цього моменту жодна інша організація не подалася на бюджетні замовлення?

— Ви розумієте це так, як ви хочете розуміти. А я розповідаю, як це було насправді. Ми дійсно подзвонили іншим організаціям. У зв’язку із тим, що був закритий земельний кадастровий портал, їм було тяжко робити цю роботу. Як виявилося, у «Форас-Ленд» раніше під час розроблення відповідних робіт на замовлення обласної державної адміністрації були наробітки об’єктів і тих документів і кадастрових планів, які були необхідні під час розроблення документації. Тому вони й заявилися, у всіх інших, я так розумію, їх не було.

Впродовж 2022 року до управління не надійшло жодної документації від приватних підприємств чи фізичних осіб підприємців про затвердження документації.

Наостанок Оксана Левченко додала:

— Якщо ви вважаєте, що в моїх діях є якісь незаконні дії, то звертайтеся до правоохоронних органів.

На 2023 рік на підтримку фермерів закладаються такі ж самі суми, як і минулого року. Тому Оксана Левченко має всі шанси продовжити свою роботу і допомогти тим фермерам, кому потрібно і забезпечити замовленнями своє «колишнє» підприємство.

Монополія на виготовлення землевпорядної документації

У своєму блозі депутат Юрій Бражник розповів, яким чином Оксана Левченко створила монополію для «Форас-Ленд» не тільки у сфері бюджетних замовлень, а і взагалі на ринку. До переліку землевпорядних документів міськрада внесла «висновок» без якого не відбувається затвердження пакета дозволів.

Цей висновок підписує керівник земельних ресурсів Оксана Левченко. Якщо технічну документацію подає будь-яка компанія чи приватний землевпорядник, окрім «Форас-ленду», то їй обов’язково відмовляють з абсурдних причин і через це землевпорядники не можуть виконати перед замовником своїх зобов’язань. Таким чином, «Форас-ленд» стає монополістом на ринку виготовлення землевпорядної документації у Полтаві.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»