Військовослужбовець 116-ї ОБТрО Андрій Баранов назвав справу проти Мамая заколотом і беззаконням

У минулому заступник голови Полтавської ОВА, очільник Полтавської обласної організації політичної партії «Сила і Честь», а нині — учасник територіальної оборони Андрій Баранов відреагував на кримінальну справу проти Олександра Мамая наступним повідомленням на своїй сторінці у Facebook:

«Суто юридично — метушня навколо Мамая виглядає несерйозно. Вірніше як банальне замовлення.

Мета — усунути будь-якою ціною від посади.

Я не є прихильником чи захисником. Проте він законно обраний мер. А вся ця колотнеча схожа на спробу чергового палацового заколоту… Вже один заколот був — час і полтавці довели його нікчемність на виборах!

Обгрунтованих претензій до полтавського міського голови може бути велика кількість! За занедбану центральну частину міста, за нераціональні закупівлі, за ситуаційну коаліцію з ОПЗЖ, тощо. І вже якщо у правоохоронців є обгрунтовані підозри чи звинувачення, пов‘язані з економічною його діяльністю — то варто їх було б пред‘явити! І починати серйозне досудове слідство! Але ж не забувати і в даному випадку про конституційну норму — презумпції невинності!

А коли йдеться про якесь міфічне розголошення «секретів Полішинеля», про які в місті торочать і пишуть усі, здобрене політичними звинуваченнями — це просто дискредитує саму роботу правоохоронців.

Невипадково судді беруть самовідвід щодо розгляду про запобіжний захід! Бо абсурдність звинувачень — очевидна! Вимагати ж арешту, а головне «відсторонення від посади» — це щось на кшталт історії з мером Чернигіва Атрошенко!

І справа не в особистостях! Не варто прикриватися в даному випадку політикою…

Ми не за те наразі воюємо — щоб допускати подібні судові розправи над неугодними! Я не хочу після перемоги жити в країні — в якій можновладці в купі з правоохоронцями можуть будь-кого помножити на «нуль» за сумнівними приводами! Тому що «не подобається».

Розділяючи обурення багатьох тут своїх «френдів» в ФБ щодо деяких політичних вчинків та дій міського голови, та їх право критикувати його з усіх стволів — хочу нагадати, що правовий «бєспрєдєл» рано чи пізно б‘є по потилиці й тих, хто його начеб-то радо виправдовує та аплодує, коли йдеться по політичних опонентів! Не сумнівайтесь — ви автоматично встаєте в жертовну чергу для тих, хто таким чином випробовує суспільну думку та терпимість суспільства до беззаконня!»

Скріншоти цього допису опублікував у своєму Telegram-каналі Олександр Мамай і залишив наступний коментарій:

«Справедливість — це коли опонент і вчорашній критик висловлює тобі свою підтримку у зв’язку з абсурдним і заполітизованим кримінальним провадженням.

Дякую Андрію Баранову за об’єктивність, підтримку і справедливість суджень. Я з ним повністю згоден і не боюся називати це політичним переслідуванням. Адже хтось явно не зацікавлений у сильному місцевому самоврядуванні. Я часто чую заклики до законності, відкритості та відвертості. Повністю згоден. Я не бачу в чому моя провина, окрім того, що я маю авторитет і підтримку в громаді. І комусь це дуже не подобається.

Андрій Баранов зазначив, і я з ним згоден, що це уже не перша спроба «політичної розправи» із місцевими політиками, які мають підтримку населення. Місцеве самоврядування зараз переживає не найкращі часи і піддається тиску. Дякую всім, хто мене підтримує. Ви надихаєте мене боротися далі.»

Слід вказати, що Олександр Мамай і Андрій Баранов можуть мати певні спільні інтереси. Так, за інформацією «Полтавщини», Андрій Баранов зробив подання до командування тероборони України про переформування полтавських добровольчих формувань саме на базі ДФТГ № 3, яке було створено на базі приватної охоронної компанії «Еверест-О», що входить до складу групи компаній «Еверест» Ярослава Харитоненка.

За словами депутата Полтавської міськради Едуарда Волкова, ДФТГ № 3, єдине отримувало фінансування з міського бюджету. У свою чергу, сам Ярослав Харитоненко категорично заперечив ці звинувачення і сказав, що жодної копійки із міського чи державного бюджету ДФТГ № 3 за весь час своєї діяльності не отримувало.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»