«Один з гравців на зборах просто сидів і плакав — його родина була в Харкові без зв’язку» — Олександр Верещака про шлях до перемоги на Дефлімпіаді

Після того як 24 лютого на території України почалася повномасштабна війна, вона поглинула емоції та сприйняття реальності більшості українців навіть на мирних територіях. І навіть позитив у інформаційному фоні теж на перших порах був пов’язаний виключно з війною і стосувався переважно успіхів ЗСУ. Першим глобальним приводом для хороших новин з мирним відтінком стали перенесені Дефлімпійські Ігри 2021, які проходили у Бразилії. Україна перемагала на Дефлімпіаді у багатьох видах спорту, й логічним підсумком Ігор стало перше місце нашої збірної загальному медальному заліку. Любителі спорту з Полтавщини це ті для кого гарні звістки з Бразилії були чи не найприємнішими, адже у складі збірної України було 24 представники Полтавщини. А якщо говорити про найпопулярніший вид спорту в дефлімпійській програмі — футбол — то у складі збірної грали десятеро футболістів, які представляють нашу область. Та й тренерський штаб збірної також добре знайомий полтавському вболівальнику. І головний тренер команди Віктор Козін, і тренер Олександр Верещака живуть у Полтаві, ходять тими ж вулицями що й вболівальниками, і є частими гостями на різноманітних футбольних змаганнях. Тож це фактично люди «з сусіднього двору» і вболівати за них полтавцям мало бути приємно. Те саме стосується і футболістів. Кожен хто буває на чемпіонатах міста чи області бачив їх у дії та знає їхні обличчя. І так склалося, що саме вони на час війни стали джерелом позитиву для українських любителів спорту.

Наш сьогоднішній спікер Олександр Верещака — перший хто спадає на думку при згадці про футболістів-дефлімпійців. Він зараз не очолює тренерський штаб команди і є фактично помічником Віктора Козіна. Але при цьому він повністю занурений у всі процеси, і спортивні й менеджерські, адже керує Полтавським обласним центром «Інваспорт». Тож саме у нього ми вирішили розпитати про те, як футболісти-дефлімпійці готувалися до Ігор під час війни, як переживали і реагували на новини, і як в таких умовах змогли завоювати «золото».

— Олександре Миколайовичу, збірна України під вашим керівництвом вже перемагала на Дефлімпіаді-2017, і з того часу зберігся і тренерський штаб і більшість футболістів. Напевне, і план підготовки на дефлімпійський цикл також був перевіреним, цілком звичайним і не передбачав кардинальних змін. Втім, почалася війна й наступили обставини, які не могли не вплинути на команду…

— Так, ви праві. Все йшло за планом, але у підсумку це була найважча підготовка спортсменів за всю мою тренерську кар’єру. Читати далі...

Владислав ВЛАСЕНКО, «Полтавщина Спорт»