Збереження гори Пивиха ризикує потонути у бюрократії

На сесії Полтавської облради депутатам запропонують розглянути Регіональну програму охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на 2022 — 2027 роки («Довкілля — 2027»). Один з напрямів розробки — це берегоукріплення Кременчуцького водосховища, на яке, попередньо, закладають 197,4 млн грн на 5 років. Основну частину коштів має забезпечити держбюджет та обласний фонд охорони навколишнього природного середовища.

Так, у програмі вказано, що майже 30% берегів Кременчуцького водосховища в межах Полтавської області постійно розмиваються. А це 43,9 км зі 156,2 км загального фронту берегів.

У найгіршому стані береги поблизу населених пунктів Градизької та Піщанської громад: Градизьк, Липове, Шушвалівка, Мозоліївка, Пронозівка та Максимівка. Інтенсивність розмиву там становить 3-7 м щорічно, а в окремі роки — до 10-15 м. Внаслідок переформування берегів уже втрачено понад 800 га земельних угідь.

Першочергового укріплення берегів потребують ділянки 2 км берега біля села Мозоліївка (з них виконано 500 метрів) та 5,6 км в районі ландшафтного заказника — геологічної пам’ятки природи «Гора Пивиха», яка загалом потребує укріплення 10 км між Градизьком та Максимівкою. Щодо Мозолівки, то там є загроза вимивання могил старого кладовища, тож у 2011 році була створена насипна дамба уздовж перших 200 метрів берега за 2,3 млн грн, а 2020 році — ще на 300 м берега за 12 млн грн.

Департамент екології та природних ресурсів Полтавської ОДА такі низькі темпи берегоукріплення пояснили браком коштів, який нівелює актуальність проектно-кошторисних документацій. Їх коригування стає додатковим та невід’ємним напрямком витрачання коштів та гальмує виконання робіт на нових ділянках.

Це питання також викликало жваве обговорення на депутатській комісії з питань екології та раціонального природокористування. Зокрема, голова комісії Євген Корф звернув увагу на те, що вказані у програмі кошти не підкріплені бюджетними запитами і програмою бюджету.

Під час діалогу з відповідальними виявилося, що Регіональний офіс водних ресурсів, який є утримувачем берега Кременчуцького водосховища, не подавав таких запитів. Причиною тому стало листування між установами з приводу передачі берегів.

— У грудні до Регіонального офісу надійшов запит від Департаменту екології щодо передачі прав із функції замовника на берегоукріплення в селі Мозоліївка. Після цього почався процес передачі і на сьогодні поданий запит на Євгена Анатолійовича Грекова (заступника голови Полтавської ОДА — ред) з висвітленням усіх питань щодо передачі об’єкта берегоукріплення у селі Мозоліївка, — пояснила в.о. начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Ірина Таран.

Після її заяви відбулася майже годинна суперечка з приводу того, як саме має відбутися передача і чи варто взагалі передавати завдання на укріплення берегів. Так, Ірина Таран заявила, що Офіс водних ресурсів у сьогоднішній ситуації не може передати тільки роль замовника — лише сам об’єкт:

— Відповідно до Закону, ми не можемо передати тільки функції замовника. Все це питання широко вивчене — разом з Держводагентством, з аудиторами. Передавати треба весь об’єкт. Тобто якщо це проект на 2 км, то його і передають повністю, відповідно до Постанови Кабінету міністрів «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності». Згідно з нею, якщо фінансування здійснюється з державних коштів у поточному році, дія постанови не розповсюджується на цей об’єкт. Там є певні обмеження. Якщо би ми подали фінансування і воно почалося або якщо би цей об’єкт був завершений, то передачі ніякої б не було.

На питання, чому Офіс водних ресурсів пізно оголосив тендер на коригування проекту укріплення берегів й, відповідно, не встиг провести тендер, на самі роботи, Ірина Таран відповіла, що кошти з обласного бюджету установі перерахували запізно, а підписувати договори без достатньої кількості грошей на рахунку, службовці не могли:

Ірина Таран: Жодна державна установа не може проводити будь-яких тендерних процедур або після тендерної процедури по визначенню переможця укладати договір. Тобто ми не можемо укласти договір, якщо у нас немає зміненого кошторису. А кошторис змінений тільки при виділенні коштів.

Євген Корф: Почекайте. Ми вели мову про коригування проектно-кошторисної документації. Але знаючи, що у вас подана заявка на 500 тисяч, ви могли могли виставляти цю очікувану вартість і проводити тендер.

Ірина Таран: Щоб потім не підписати договір з переможцем?

Євген Корф: Договір підписується, але там прописується пункт про те, що фінансування і виконання договору починається після надходження відповідного джерела фінансування.

Ірина Таран: Договір підписується й одразу реєструються юридичні зобов’язання в Казначействі. Вони реєструються упродовж 7-ми днів.

Далі депутати обговорили можливість передачі укріплених і неукріплених берегів на баланс громад, але керівниця регіонального офісу ресурсів зазначила, що це тягне витрати з фондів, які установа не може собі дозволити. А на питання, навіщо взагалі Департамент екології запропонував проводити тендери від свого імені, Ірина Таран відповіла, що не знає. Тоді у розмову втрутився заступник голови ОДА Євген Греков:

— Мета не в передачі функцій замовника, а у виконані робіт, які були обумовлені і безпосередньо по яких є домовленості. У уьому випадку по Офісу водних ресурсів є низка питань щодо функціонування та ефективності роботи. Що я маю на увазі. Коригування проекту. Кошти були виділені, якщо не помиляюся, минулого року, 7-8 липня. Тендер оголошений на коригування лише у вересні. І те — після нашої другої зустрічі, коли ми вже це питання проговорили і пішли назустріч. З державного бюджету, за нашою спільної домовленістю з колишнім головою Держводагентства, було виділено 5 млн грн на берегоукріплення, від яких Регіональний офіс водних ресурсів відмовився і не освоїв їх минулого року. Далі. Строки подання пропозицій на фінансування з екофонду до 30 листопада минулого року. До 30 листопада від Офісу водних ресурсів не надійшло жодних пропозицій по фінансуванню проекту берегоукріплення — як з державного, так і з обласного бюджету. Департамент екології природних ресурсів 15 грудня звернувся тоді з пропозицією передати функції замовника, щоби виступити виконавцем по даних роботах і виконати те доручення, яке було обумовлене на профільній комісії обласної ради. Замість того, щоби сприяти передачі функції замовника, Регіональний офіс водних ресурсів каже: «Ми не тільки функції замовника хочемо передати, а й всю свою багаторічну історію того, що ми виконували, і той об’єкт, по якому працювали — об’єкт незавершеного будівництва, на який немає жодного документа, але ми вбачаємо по нормативних документах, що це об’єкт незавершеного будівництва, і тому якщо ви хочете його взяти і бути замовником по даному проекту далі, тому будь ласка, комунікуйте з громадами, виділяйте гроші, оформлюйте земельну ділянку, оформлюйте його яко б’єкт незавершеного будівництва, реєструйте і лише після цього ми зможемо його вам офіційно передати, разом з усім». Відповідь на ваш запит була надана від ОДА про те, що передача функцій замовника не обов’язково тягне за собою передачу тих об’єктів, які є. Після того, як будуть виконані роботи з берегоукріплення, результати робіт передаються на Офіс водних ресурсів і він вже, як балансоутримувач, ставить собі на баланс або передає територіальним громадам.

У відповідь Ірина Таран деталізувала свої слова про те, що кошти від області йшли занадто довго:

— Коли 5 мільйонів державних коштів на берегоукріплення прийшли, у нас відбувалася процедура коригування і строк закінчення, разом з експертизою, був 15 грудня. Тобто розпочати тендерну процедуру на використання 5 млн грн ми могли тільки за наявності проекту та експертизи проекту. Це завчасно було зрозуміло, що ми їх не використаємо.

Євген Корф: Ірино Володимирівно, коли ми були влітку у вас виїзною комісією, ми рахували тоді, що можна встигнути зробити коригування і пройти експертизу. Рішення про виділення вам коштів було прийняте на сесії того ж місяця. Чому ви чекали проведення процедури закупівлі від рішення про виділення коштів до їх фізичного надходження на рахунок?

Ірина Таран: Тому що після закінчення процедури закупівлі (дається) 7 днів на підписання договору з переможцем.

Євген Корф: Підпишіть.

Ірина Таран: Ми не можемо. Після того, як ми підпишемо договір, (дається) 7 днів на реєстрацію в Державному казначействі.

Євген Корф: І що? Зареєстрували.

Ірина Таран: Не можемо зареєструвати, оскільки у нас не має коштів на рахунку і не змінений кошторис. Це відповідно до Бюджетного кодексу. Якщо ви не хочете почути, тут присутні державні установи — спитайте, як відбувається робота з казначейством.

Олег Дядик: Просте питання. 7 липня проголосувала сесія вам кошти. Коли ви їх побачили?

Ірина Таран: 6-го жовтня.

Олег Дядик: Тендер коли оголосили?

Ірина Таран: 28 вересня, після зустрічі з Євгеном Анатолійовичем, коли він мені сказав. У мене по плану було фінансування кошів на вересень-жовтень. У вересні кошти не прийшли — 1-ша частина, 241 тисяча 2-ма платежами. На зустрічі мені пообіцяли на початку жовтня кинути усю суму. Тому ми домовилися, що 28 вересня подамо тендерну пропозицію і до моменту закінчення ці кошти прийдуть. Дійсно, ці кошти прийшли 6 жовтня у повній сумі і ми змогли підписати договір з переможцем і тут же його зареєструвати. Пішла одразу процедура на виконання.

Євген Греков: Я поясню ще раз ситуацію, щоб ми її завершили. По суті, оголошений у вересні тендер і завершена процедура відбулися тому, що я запросив вас, щоби поцікавитися, чому ще тендер не оголошено. І ви озвучили, що у вас стоїть в плані на жовтень. З липня місця: липень, серпень, половина вересня — жодної інформації від Офісу водних ресурсів про те, що кошти стоять на жовтень і через це ви не можете оголосити тендер...

Ірина Таран: А це не ми плануємо — це Департамент екології планує, коли виділяти ці кошти. У нас є переписка.

Євген Греков: Жодної інформації про те, що є перепони і не виділяються кошти з державного бюджету, від вас не надходило.

Ірина Таран: Надходило. Нам прийшла відповідь від Департаменту екології, що вам поставлене фінансування вересень-жовтень. У нас є наявна переписка, коли ми звертаємося до Департаменту екології з проханням перенести фінансування хоча би на серпень-вересень. Нам відповіли, що кошти формуються від сплати екологічного податку і раніше — «як вийде». І нам профінансували в жовтні.

Після цього заступник голови ОДА запропонував обговорити це окремо і розібратися вже з Департаментом екології, а після додаткових питань депутати дійшли висновку, що, враховуючи проґавлені терміни, великий ризик і цього року не отримати коштів від держави на укріплення берегів Кременчуцького водосховища. Тому, скоріше за все, область знову розраховуватиме на власні сили, а це трохи більше 105 млн грн за 5 років.

Так, згідно з програмою «Довкілля — 2027», у 2022 році планують витратити 10,8 млн грн з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на берегоукріплення в районі Мозоліївки, Пронозівки та Градизька — для захисту гори «Пивиха» та 1,5 млн грн — на укріплення ЛЕП в районі Максимівки. Інших витрат на береги не прописано.

Орієнтовний обсяг фінансування берегоукріплювальних робіт: на кошти з держбюджету (ДБ) сподіватися не варто

Нагадаємо, ландшафтний заказник місцевого значення «Гора Пивиха» — це найвища точка Лівого берега Дніпра, між Кременчуцьким та Глобинським районами. Вона утворилася внаслідок дії льодовика дніпровського зледеніння близько 250-300 тисяч років тому. Сучасний вид місцина отримала завдяки тому, що у 50-х роках, під час будівництва ГЕС, було створено Кременчуцьке водосховище і затоплено понад 200 сіл, а також давні острови та місто Новогеоргіївськ. У 1960-х Пивисі надали статус історико-геологічного заповідника. Територію, площею понад 165 га, зробили ландшафтним заказником.

Пізніше на береговій лінії була облаштована насипна дамба. Такі заходи мали б допомогти зберегти територію, але на сьогодні понад 600 метрів берега з горою зруйнувало Кременчуцьке водосховище. Щороку воно «забирає» приблизно по 7 метрів. Руйнування відбуваються постійно, особливо влітку — коли рівень води підступає найближче до берега. Зокрема, одна з круч на самому пляжі періодично обвалюється і цим наражає відпочивальників на небезпеку. Зупинити або хоча б пригальмувати наступ води, допомагають заходи з берегоукріплення.

Втім, резюмуючи матеріали засідання, можна зробити висновок, що питання порятунку як гори Пивиха, так і всієї берегової лінії вище та нижче, гальмує навіть не стільки процес нестачі коштів у бюджетах, а бюрократична неузгодженість між відділами, департаментами, фондами тощо. Попри заклики до електронного документообігу, посадовці, як і 10 років тому чекають паперових листів один від одного, що затягує процеси на роки. А ось природнім процесам «Укрпошта» не потрібна.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»