У Полтаві оголосили збір коштів на розширене перевидання книги «Провінційний архітектор» про Лева Вайнгорта
Полтавці збирають 125 тисяч гривень на розширене і доповнене перевидання книги «Провінційний архітектор» про Лева Вайнгорта і відбудову Полтави, а також — на створення аудіокниги
У Полтаві розпочали збір коштів на перевидання книги «Провінційний архітектор», у якій розповідається про архітектора Лева Вайнгорта, що відбудовував місто наприкінці Другої світової війни та після неї. У новому виданні книгу хочуть розширити і доповнити, а також створити її аудіоверсію. На це потрібно не менше 125 тисяч гривень. Про це повідомили автори проекту — краєзнавець, історик Борис Тристанов та архітекторка, членкиня правління SavePoltava Оксана Бєлявська.
Збір коштів відбувається на краудфандинговій платформі ресурсу «Зміст».
Лев Семенович Вайнгорт працював головним архітектором Полтави 32 роки (з 1939-го). Завдяки йому були відбудовані історичні пам’ятки міста після знищення їх німецькими окупантами під час Другої світової війни. У 80-х роках Лев Семенович з особливим почуттям гумору записав свої спогади та цікаві історії, які траплялися з ним під час роботи, що й стало основою для створення книги.
Перше і поки що єдине видання книги «Провінційний архітектор» вийшло у 2012 році — з накладом у 1000 примірників. Автор книги Борис Тристанов зібрав у ній чотири праці самого Лева Семеновича Вайнгорта: «Записки провинциального архитектора», «Монумент Славы в Полтаве», «Реставрация архитектурных памятников в Полтаве (кинотеатр)», «Проект реставрации памятников истории Полтавской битвы» (у співавторстві), а також спогади про нього та понад 200 фотографій. Окремий розділ присвячений відтворенню садиби Миколи Гоголя.
Увесь наклад швидко розійшовся і придбати примірник зараз майже неможливо.
Тому укладачі перевидання Борис Тристанов та Оксана Бєлявська оголосили збір коштів на друге видання книги «Провінційний архітектор». Воно буде розширене й доповнене кількома розділами та фотографіями Полтави з особистого архіву Лева Вайнгорта.
125 тисяч гривень планують витратити на підготовку та друк 500 примірників і створення аудіокниги, з них:
- переукладання і верстка — 30 тис. грн;
- друк 500 примірників — 75 тис. грн;
- запис аудіокниги — 20 тис. грн.
Не менше 400 примірників планують передати до всіх шкіл та бібліотек міста. Тож, зробивши благодійний внесок на друк видання, ви оплачуєте частину вартості примірників для школи чи бібліотеки.
Підтримка проекту передбачає спеціальні умови для меценатів:
- за внесок від 1000 грн — ви отримуєте власний примірник книги з підписами укладачів Бориса Тристанова й Оксани Бєлявської та згадку вашого імені або назви вашої організації, компанії чи підприємства в переліку меценатів у передмові до видання;
- за внесок від 500 грн — ви отримуєте власний примірник книги з підписом укладачів Бориса Тристанова й Оксани Бєлявської.
Перше і поки що єдине видання книги «Провінційний архітектор»
«Ця книга — данина пам’яті та глибокої поваги до видатного полтавського Архітектора Лева Семеновича Вайнгорта, до його однодумців, колег і, взагалі, до покоління полтавців, яке після страшної війни ціною неймовірних зусиль відродило Полтаву й передало нам у спадок чудове Місто.
Я — не архітектор, я не маю до архітектури фахового відношення. Але навіть я розумію, що не можна будувати багатоповерхівку поряд із Круглою площею. Не можна паплюжити рідне Місто лише для того, щоб забудовник отримав тимчасові надприбутки, а декілька сімей — вид зі своїх квартир на монумент Слави.
Не можна нічого будувати поряд із Школою мистецтв. Не можна заробляти гроші й задля цього паплюжити рідне Місто.
Не можна знищувати будівлю Полтавського кадетського корпусу. Тому що без неї не буде Круглої площі — окраси нашого Міста. Я не знаю задля якої мети, можна так паплюжити рідне Місто.
Заради чого все це робиться? Заради грошей, посад, хороших стосунків із можновладцями? Усе це рано чи пізно скінчиться, а сором залишиться.
Подивіться на фотографії корпусу 1943–1944 років. Порівняйте їх із нинішнім станом будівлі. Вражаюче схожа руїна після пожеж другої світової війни та розгулу безвідповідальності, вседозволеності можновладців-тимчасовців кінця ХХ — початку ХХI століття.» — пише автор першого видання Борис Тристанов.
, «Полтавщина»