Занепад «Полтавафарму»: на початку 2021 року підприємство залишилося без керівництва та зі 100-мільйонним боргом

Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм» є невизнаним банкрутом, яке майже рік не працює. Рахунки заблоковано з березня 2020 року, працівники без зарплат, загальний борг по підприємству складає близько 100 млн грн і кожного дня зростає.

Деякі аптеки, що ще працюють, залишилися без опалення, а в.о. директора Ольга Шіпош просто зникла з підприємства у серпні 2020-го і вже більше 4-х місяців не виходить на зв’язок. Перед Новим роком звільнилася решта адміністрації, а саме: головний бухгалтер Оксана Ільченко, заступник директора Олена Кіреєва та інші.

Депутати облради нового скликання обіцяли зібрати, але так і не зібрали робочу групу для порятунку «Полтавафарму». Конкретного плану дій немає.

Розповімо про шлях «Полтавафарм» від створення до занепаду. Під час підготовки матеріалу «Полтавщина» спілкувалася з колишніми директорами підприємства та спеціалістами фармацевтичного ринку.

Хронологія занепаду

ПОКП «Полтавафарм» розпочало свою діяльність у 2004 році після реорганізації обласного медичного об’єднання «Фармація». До складу підприємства входили 35 відокремлених філій, що мали у своєму складі 156 аптек, 120 аптечних пунктів, 72 аптечних кіоски, 2 аптечних склади та 24 аптеки, які займалися виготовленням ліків. На той час «Полтавафарм» була однією із найбільших аптечних мереж в Україні.

Протягом наступних років кількість аптек поступово зменшувалася. У 2015 році з 350 точок продажу ліків залишилося 223. Цього ж року поліція звинуватила в корупції директорку «Полтавафарм» Наталію Стецюк, яка сама собі нарахувала премій на 400 тисяч гривень. Справу розглядали 4 роки й зрештою суд жінку виправдав.

У 2016 році йшла жорстка боротьба за місце директора підприємства між політичними силами «Партії простих людей Сергія Капліна» та «Радикальної партії Олега Ляшка». Жодна сесія облради не проходила без питання щодо «Полтавафарм». Зрештою директором комунального підприємства став представник «ППЛ» Валерій Прядко. Через рік він потрапив у корупційну історію, намагаючись пришвидшити видачу ліцензії від поліції на продаж нарковмісних препаратів в аптеках. Вищий антикорупційний суд призначив йому 4,5 роки тюрми. Це рішення він оскаржує.

За даними аналізу фармацевтичного ринку компанією SMD, у 2016 році КП «Полтавафарм» входило в ТОП-6 операторів ринку роздрібної торгівлі. Того ж року підприємство реалізувало товарів на суму 387 млн грн. Причому середньоденний обіг однієї аптеки складав 4,4 тисячі гривень. За словами експертів ринку, це у 2,5 рази нижче показників приватних аптек. При заявлених вище обсягах продажів «Полтавафарм» показало у 2016 році прибуток у 2 мільйони гривень. Таким чином рентабельність склала менше відсотка. Середньомісячний прибуток на одну аптеку не перевищував 831 грн.

Таку низьку рентабельність у порівнянні з приватними аптеками можна пояснити соціальною функцією підприємства, яке випускало ліки для пільгових категорій за державними програмами. Також «Полтавафарм» утримувало свої аптеки у віддалених районах, де немає приватників. Однак, експерти ринку говорять, що, враховуючи середню націнку на медикаменти у 20%, прибутки «Полтавафарма» повинні були бути більшими. Тому можна припустити, що частину готівки за продані товари аптеки могли приховувати від оподаткування й вона «осідала у когось в кишенях».

Далі керівники змінювалися один за одним, а ситуація надалі погіршувалася. У 2018 році в.о. директора призначили Бориса Пономарьова, у 2019-му — Дмитра Майбороду. Всі ці призначення були поза конкурсом. У 2019 році «Полтавафарм» отримало найгірші фінансові показники — мінус 16 млн грн на кінець року. Після такої невдалої роботи Дмитро Майборода написав заяву про звільнення.

У січні 2020 року Полтавська обласна рада на два місяці призначила в.о. директора завідувача однієї з аптек «Полтавафарм», але підприємство вже тоді було недієздатним.

У березні 2020 року на рахунки підприємства наклали арешт за борги перед постачальником ТОВ «Фіто-Лек» і судові виконавці почали забирати автомобілі підприємства.

Водночас працівники відправили листа до чиновників про те, що підприємство зупинилося і заробітних плат вони не отримують.

Після закінчення двомісячного терміну, обов’язки керівника виконував перший заступник директора, якого було звільнено у квітні 2020-го. Його місце зайняла Ольга Шіпош, яку призначили за поданням голови Полтавської ОДА Олега Синєгубова.

На початку 2020 року у «Полтавафарм» діяло 166 точок продажу медикаментів. Ольга Шіпош після тримісячного керування пішла на лікарняний і більше на роботу не виходила. Її обов’язки почала виконувати заступниця Олена Кіреєва, яка наприкінці грудня 2020 року звільнила адміністрацію підприємства та звільнилася сама. «Полтавщина» намагалася зв’язатися з Ольгою Шіпош та Оленою Кіреєвою, щоб поговорити про стан підприємства, але на зв’язок вони не вийшли.

«Полтавафарм» заборгувало понад 100 мільйонів гривень

Загальний борг підприємства зараз складає близько 100 млн грн. Постачальники медикаментів подали позови до суду на загальну суму 25 млн грн. Борг перед найбільшим постачальником ТОВ «БаДМ» — приблизно 15 млн грн. Радник голови Полтавської обласної ради Олег Перепелиця розповів, що ТОВ «БаДМ» і ПОКП «Полтавафарм» уклали договір на поставку товару. Комунальне підприємство мало його реалізувати і погасити борг перед ТОВ «БаДМ». Після того, як «БаДМ» надав товар на суму приблизно 2,5 млн грн, керівництво «Полтавафарму» не змогло повернути гроші за нього і борг тільки зріс.

Депутати облради передали в іпотеку майновий комплекс «Полтавафарм» у Розсошенцях на вулиці Горбанівській, 2

Депутати облради передали в іпотеку майновий комплекс у Розсошенцях на вулиці Горбанівській, 2, постачальнику ТОВ «БаДМ». Там же знаходився і головний офіс «Полтавафарму», який наприкінці листопада 2020 року переїхав до аптеки навпроти обласної лікарні біля «Метрополітану».

Працівники без зарплат

З лютого минулого року працівникам «Полтавафарму» не виплачують зарплату. Борги по зарплатах складають близько 12 млн грн і кожного дня ця сума стає більшою. Працівники підприємства повідомили, що за каденції Ольги Шіпош і Олени Кіреєвої співробітники, які хотіли звільнитися, не могли це зробити й продовжували працювати безкоштовно.

Для порівняння, у 2016 році «Полтавафарм» мало 800 працівників, на початку 2020 року — 600, а сьогодні приблизно 200. Хоча фактично людей працює значно менше.

Аптеки «Полтавафарм» закриваються

На кінець 2020 року підприємство мало тільки 18 структурних підрозділів: відокремлені філії — 10 (5 з яких збиткові) та невідокремлені структурні підрозділи — 8 (7 з яких збиткові).

Для порівняння, на кінець 2017 року підприємство мало 41 структурний підрозділ: 19 філій (2 з яких були збиткові) і 22 невідокремлені структурні підрозділи (18 з яких були збиткові). Ці дані підтверджує аудиторський звіт 2018-2019 років.

Масштабне закриття відбулося саме у 2020 році й цей процес триває далі. В Полтаві закрилися аптеки № 3 і № 5. Повністю закрита Кременчуцька філія, а приміщення, де знаходилися аптечні пункти, передали приватникам. Закриті центральні районні аптеки у Гадячі, Кобеляках, Диканьці, Карлівці, Хоролі, Пирятині, Козельщині, Чорнухах, Лохвиці. На грані закриття центральні районні аптеки у Глобиному, Зінькові, Оржиці, Котельві, Чутовому, Семенівці, Решетилівці, Миргороді. У Лубнах працівники аптек написали заяви на звільнення, бо працюють без заробітної плати вже близько 8 місяців, але їх не звільняють.

Станом на січень 2021 року, 60% аптечної мережі закрито, але не виключено із ліцензійного реєстру місць продажу лікарських засобів. Насправді у «Полтавафарму» залишилося близько 30 точок продажу ліків. Аптеки, які досі працюють, мають окремі рахунки, тому ведуть свою діяльність попри арешт рахунків «Полтавафарму».

Станом на січень 2021 року у «Полтавафарму» залишилося близько 30 точок продажу ліків

«Полтавафарм» втратило монополію на продаж інсуліну

Ще рік тому хворих на цукровий діабет полтавців інсуліном по державній програмі забезпечувало тільки «Полтавафарм». Для підприємства це був як ковток води — близько 10 млн грн дотацій щороку, з яких воно мало 10% прибутку. Через проблеми із підприємством і постійні борги влада віддала реалізацію інсуліну приватним аптекам.

Стратегічно важливо, щоб таку соціальну функцію виконувала комунальна аптека. Якщо сьогодні приватна фірма відпускає інсулін, а завтра припинить свою діяльність, то люди залишаться без важливих для життя препаратів. Органи місцевого самоврядування та державна адміністрація не мають впливу на приватні мережі та не можуть контролювати їхню діяльність. На сьогодні залишилося кілька аптек «Полтавафарму», які працюють з інсуліном по державній програмі.

Аптека № 197 філії ПОКП «Полтавафарм» — це єдина аптека, яка забезпечує паліативних хворих наркотичними лікарськими засобами у Полтаві та Диканському, Пирятинському, Чутівському районах.

Висновок

Щоби врятувати «Полтавафарм», треба витягти його із боргової ями та знайти хороший менеджмент. Фінансові інвестиції для його стабілізації повинні складати не менше 100 млн грн, які важко буде знайти в обласному бюджеті. Професійне керівництво, можливо, знайти ще важче. В першу чергу потрібно негайно проводити заходи з порятунку аптек, які ще реально працюють і можуть відновитися за нормальної організації роботи.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»