«Тарифний бунт»: платіжки за газ зменшаться

Ситуація навколо гарячої тарифної теми змінюється ледь не щогодини. І ми попросили народного депутата України Анастасію Ляшенко прокоментувати ці резонансні події.

— Отож, що відомо на вечір понеділка, 11 січня?

— Наразі маємо дві офіційні заяви — від президента Володимира Зеленського і глави фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамії. У них висловлена чітка позиція — слід негайно привести у відповідність тарифи до реального рівня життя громадян. Ціни на газ для населення мають бути справедливими.

11 січня на енергетичній нараді в Офісі Президента під головуванням Володимира Зеленського було повідомлено, що Кабінет Міністрів готує системні рішення щодо вибудовування балансу на енергетичному ринку. А в.о міністра енергетики Юрій Вітренко представив попередній план із суттєвого зниження тарифів на газ та встановлення ціни, яка була б справедливою з точки зору споживача. Готується план антикризових заходів, який допоможе вийти з цієї ситуації.

На виконання доручення президента було напрацьовано два підходи, які дозволять суттєво знизити тарифи на газ для населення. Перший запропонований Міністерством енергетики: формування тарифів на газ за формулою «ціна на європейських хабах мінус транспортування до України». Крім того, пропонується тимчасово обмежити маржу для газопостачальників. Очікуваний результат: суттєве зниження тарифів і нівелювання спроб спекулянтів зберегти надприбутки в умовах формування нових європейських правил. Другий підхід запропонований «Нафтогазом»: посилення конкуренції на ринку з обов’язковою публікацією всіма газопостачальниками свого річного тарифу, як це вже робить ця державна компанія. Крім того, пропонується, аби газопостачальні компанії почали активно конкурувати за базу споживачів, що призведе до зниження тарифів на відкритих торгах. Очікуваний результат: посилення конкуренції та, як наслідок, суттєве зменшення платіжок для українців.

За результатами наради з відповідальними відомствами сформовано механізм, який дозволить зменшити ціну на транспортування газу. НКРЕКП терміново починає ретельну перевірку всіх газопостачальників, які на сьогодні мають найвищі тарифи на цю послугу.

— Нарешті! Але ж проблема виникла не вчора! Однак керівництво держави звернуло на неї увагу лише після масових протестів. Чому так?

— Як відомо, закон про ринок газу був підписаний у 2015 році тодішнім президентом Петром Порошенком на вимогу Євросоюзу, яким передбачалося роз’єднання оплати за видобуток газу і за його транспортування. Мовляв, заради подолання корупційної складової. Але так звана «друга платіжка» була сформована за непрозорим тарифом, а відтак її вважають несправедливою.

З 1 серпня минулого року, згідно з рішенням уряду, в Україні запрацював вільний ринок газу. А це значить, що з того часу держава не регулює цін. Її встановлюють самі компанії, які займаються продажем газу. За логікою, чим більше пропозицій на ринку газу чи електроенергії, тим нижча ціна. І навпаки.

Після запровадження чергової «реформи» в енергетичній сфері населення мало б отримати право самостійно обирати газопостачальну компанію (їх уже понад 50), і в результаті конкуренції між ними отримати суттєве зниження ціни. Натомість ми отримали суттєве її підвищення. Бо немає обіцяного ринку, а є монополія «на трубу». Очевидно, що НКРЕКП, окрім того, що має забагато прав, має ще й підтримку окремих представників уряду. Бо зараз усе виглядає так, що Кабмін прийняв рішення на користь продавців газу, а не на користь українців. Абсурдність аргументів представників НКРЕКП про європейську ринкову політику розуміють навіть повні профани в енергетичній галузі. Це не ринок, а грабунок населення!

Мушу сказати, що в Європі жоден споживач не знає що це таке — газорозподільна компанія. Там у споживача є один контрагент — постачальник. І тільки постачальник газу вирішує абсолютно всі проблеми споживача (підключення, відключення, розподіл, техобслуговування тощо), наймаючи для їхнього вирішення підрядні організації. Споживач має одну ціну за куб тепла. Те саме й з електроенергією.

Заради справедливості треба сказати, що протягом попередніх шести місяців уряд намагався змінити правила аукціонів з продажу газу, однак попередня виконуюча обов’язки міністра енергетики Буславець блокувала ці ініціативи. До слова, лише з приводу діяльності «Лубнигазу» особисто я мала кілька розмов з нею. Безрезультатних. Міністерка лише співчувала, і все.

Ні я, ні мої колеги-депутати з президентської партії не знімаємо з себе відповідальності за такий стан справ в енергетичній галузі, адже це ми призначали цей склад уряду.

— Ви, знаю, особисто давно «воюєте» з «Лубнигазом» із-за високих цін. І нічого не добилися?

— На жаль. Я використовувала всі важелі впливу, які маю. Зверталася до прем’єр-міністра України з пропозицією винести на розгляд НКРЕКП питання зменшення тарифу на послуги природного газу для АТ «Лубнигаз», до міністра внутрішніх справ щодо неправомірних дій працівників цієї компанії, першою і єдиною у Верховній Раді, ще до цих подій, зареєструвала Постанову про перегляд та зменшення тарифів на послуги розподілу природного газу. Вочевидь, вона буде розглянута парламентом або на позачерговому засіданні, або на плановому, 24 січня. Але конкретні рішення по зниженню тарифів будуть прийняті обов’язково.

— Цікаво, що незадовго до Нового року депутати Лубенської міськради від «Слуги народу» організували пікет «Лубнигазу». Тобто, влада вивела людей проти рішень влади? Мабуть, такого ще й не було...

— Я ж говорю, що наша партія використовувала всі методи впливу заради того, щоб не допустити грабіжницьких цін на газ і його транспортування. Мої помічники, наприклад, розбиралися у кожному конкретному випадку необґрунтованого нарахування. Та, мабуть, слід було простому люду перекрити рух транспорту, щоб привернути увагу до проблеми. А зараз блогери й окремі журналісти розказують, що ми здали інтереси громадян, а політичні дивіденди отримує ОПЗЖ. Знаю, представники цієї партії й чаї протестантам підвозили, і якісь таємні перемовини з керівництвом міської влади ведуть. Це все безсовісно, ганебно, непорядно. Це брудні політичні спекуляції.

— А ще народ цікавиться, чому Ляшенко не вийшла на трасу...

— Я не каталася на лижах і не літала на Мальдіви, а займалась вирішенням проблеми у відповідних органах влади. Щодня була на зв’язку з профільним міністерством і колегами-депутатами.

— Скажіть, чи реально органам влади на місцях впливати на зміну тарифів на вимогу громади?

— Ні, це не їхня компетенція. Вони не можуть перевищувати свої повноваження. Все, що може зробити орган місцевого самоврядування, в тому числі й обласного рівня, це звернутися з відповідним поданням до НКРЕКП, Кабміну, Верховної Ради, Президента. Обласна рада, як відомо, виконала цю свою функцію на грудневій сесії. Все решта — політика, популізм і спекуляція на проблемах людей.

— Знаєте, простим громадянам не важлива суть законопроектів і закулісні ігри, що ведуться навколо цього. У вас є відповідь, що має змінитися, аби заспокоїти зараз народ?

— Мої пропозиції: 1. Повернути єдину платіжку. 2. Розрахунок за газ має бути лише з постачальником. 3. Постачальник повинен наймати облгази для доставки газу своєму споживачеві. 4. Переформатувати НАК «Нафтогаз України», позбавивши його монопольного становища. 5. Повернути державне регулювання ціни на газ, враховуючи ціну газу власного видобутку. Слідом за газом почнуть знижуватися електрична енергія і послуги ЖКГ... А інакше все піде в прірву, починаючи з неплатежів, мільярдних боргів за комуналку і закінчуючи всенародним бунтом.

Для того, щоб знизити тариф на розподіл «Лубнигазу» й інших компаній, одних листів і звернень мало. Для початку потрібно змінити Закон про НКРЕКП і всі її нормативні акти.

Якщо Кабмін не піде на це, значить, він піде у відставку. Принаймні так налаштована більшість депутатів парламенту.

Інтерв’ю взяла Ганна ВОЛКОВА