Суд продовжив строк розслідування корупційної справи Головка-Уварова до кінця травня 2021 року

Печерський райсуд Києва продовжив строк досудового розслідування корупції в Полтавській ОДА, яку відкрили ще навесні 2018 року. Про це попросили слідчі та прокурори, посилаючись на великий обсяг доказів, які їм потрібно отримати та вивчити. Відповідну ухвалу суддя Роман Новак виніс 24 листопада. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових рішень.

Нагадаємо, кримінальне провадження за ч. 4 ст. 368 ККУ (Одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище) НАБУ відкрило ще 25 травня 2018 року. Підставою стала заява представника будівельного консорціуму «Алві Род» Альберт Уварова. Компанія отримала підряд на утримання доріг області і чиновники почали «доїти» її власника.

Серед фігурантів справи: Валерій Головко — тодішній голова Полтавської ОДА, Андрій Пісоцький — перший заступник голови ОДА, Олександр Літвінов — радник голови ОДА, Тимофій Голбан — директор Департаменту будівництва, МіА та ЖКГ Полтавської ОДА. Усі вони наразі звільнені з посад.

Зокрема, у матеріалах справи міститься інформація про наступне:

• Керівники ОДА поставили вимогу підприємцю перерахувати 200 тисяч доларів за неперешкоджання веденню бізнесу на Полтавщині.
• Головко, його заступник Пісоцький, радник Літвінов і директор департаменту ОДА Інна Іщенко літали відпочивати в Іспанію. Вартість поїздки склала 70 тисяч євро. За все заплатив Уваров.
• На вимогу Головка, були придбані 12 мобільних телефонів iPhone 10 та комп’ютер MacBook Pro. 6 телефонів забрав голова ОДА, 6 телефонів і ноутбук — Пісоцький.
• На день народження Головко отримав від Уварова Mercedes G 63 AMG. Автомобіль із тюнінгом від Brabus обійшовся у 320 тисяч євро.
• Головко взяв у Уварова в борг 100 тисяч доларів і не повернув.
• Уварову запропонували висунути області рахунок на 80 мільйонів гривень. З цих коштів він мав отримати половину, а решта пішла б у кишені Головку і його заступнику Пісоцькому.

Альберт Уваров

У лютому 2019 року детективи НАБУ провели обшуки в робочих кабінетах та помешканнях Головка, Пісоцького, Літвінова та Голбана. Та це так ні до чого і не призвело — жодна особа досі не отримала повідомлення про підозру.

Ба більше — влітку 2019-го розслідування спробували «спустити» на поліцію. Заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Володимир Кривенко передав розгляд справи до Нацполіції. Але у жовтні 2019-го тодішній Генпрокурор України Руслан Рябошапка видав постанову, якою повернув справу до НАБУ.

«Фінт» повторили за рік, після звільнення Рябошапки. 9 травня 2020 року САП змінила правову кваліфікацію корупційної справи на ч. 4 ст. 190 ККУ (Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою). Оскільки, розслідується уже не корупція топ-чиновників, а шахрайство, то вести справу має поліція. Керівник САП Назар Холодницький доручив здійснення досудового розслідування управлінню Нацполіції України. Процесуальне керівництво у ньому також здійснює уже не САП, а Генпрокуратура.

Строк проведення цього розслідування спливав 25 листопада, тому старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Нацполіції України Іван Дацьо, разом з прокурором відділу Офісу Генпрокурора Геннадієм Германом, подали клопотання про продовження терміну.

У якості аргументів вони назвали складність розслідування. Слідчим потрібно виконати слідчі та процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, зокрема:

• отримати від Угорщини та Чехії відповіді на запит про надання міжнародно-правової допомоги в цьому провадженні;
• отримати від офіційного представника Mercedes-Benz в Україні інформацію щодо GPS-треку в автомобілі їхньої марки за період часу її перебування в Україні;
• завершити аналіз інформації, отриманої в результаті проведених негласних слідчо-розшукових дій;
• виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у яких виникне під час розслідування.

Суддя клопотання задовольнив і продовжив термін розслідування на півроку — до 25 травня 2021-го.

Цікавий момент: цю справу розслідують уже третій рік, але досі нікому не висунули підозри і її не закрили. Чому? Адже строк досудового розслідування для такого роду шахрайства становить 18 місяців. Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, це особливо тяжкий злочин.

Водночас, той самий КПК передбачає, що слідчий суддя може продовжити строк досудового розслідування до 6-ти місяців — за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.

Та є одне «але». Стаття 294 КПК передбачає, що строк розслідування до моменту повідомлення особі про підозру може бути продовжений неодноразово. І кількість цих «разів» ніяк у таких випадках не прописана. Тобто навіть якщо за півроку слідчі поліції не розкриють справу, вони можуть подати нове клопотання. А можливо — і «поховати» провадження в роках.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»