Обіцянки без терміну придатності, або Чому не звітує Мамай
Мамай, на відміну від більшості інших кандидатів, мав на цих виборах великий плюс — він міг звітувати. Поки всі кандидати говорили про плани та стратегії розвитку, Мамай міг показати на прикладі його правління містом упродовж восьми років. Проте він цього не робив.
Замість звіту про успіхи, він годував виборців продуктовими наборами та обіцянками. Що доволі іронічно, адже фактично він обіцяв виправити результати свого правління. І, можливо, така тенденція від політтехнологів є єдиною правдою його команди — незадоволеність своїм же господарюванням. Мамай і є тим самим «папєрєдніком», проти якого він виступає на виборах.
Саме його правління призвело до транспортного колапсу в місті: перевізники возять людей у «Рутах», керуючись хаотичним графіком, а не у зручних автобусах. Лише після Мамая місто оголосило тендер й придбало комунальні автобуси (перші за 10 років) та взяло кредит на оновлення тролейбусного парку.
А якби це зробив Мамай, то саме він міг би зараз звітувати про це на виборах. Але ж ні, нині він обіцяє транспортну реформу.
Мамай міг врятувати Кадетський корпус, але замість цього йому знадобилося сім років, аби просто взяти приміщення на баланс. Ситуацію з приміщенням вирішили одразу після його усунення. Хоча сам Мамай називав «балачками» інтерес нині господаря до будівлі.
Тепер він обіцяє рятувати пам’ятки культури. Це обіцяє людина, за часів каденції якої згоріли музичні класи Базилевич, а вся історична вулиця Орлика була віддана під забудову.
Мамай обіцяє дельфінарій і додає, що він буде кращим, ніж спорткомплекс на Юрченка, який Мамай відкрив 2016 року. Хоча ні, не додає. Бо він минулого разу обіцяв його відкрити 2016 року, але тоді все вилилося у 60 млн грн для бюджету і відсутність спорткомплексу.
Мамай обіцяє розвинену велоінфраструктуру й паркінги. Проте перша велодоріжка у Полтаві була відкрита 2009 року, наступна — 2019 року. Знаєте, що було протягом десятирічної прогалини? Мамай. Він не відкривав велодоріжок, та й паркінгів — також.
Мамай обіцяє нові парки. Але який парк Мамай реконструював за роки правління? Про який туризм й зручний для пішоходів громадський простір може говорити людина, яка не лише сама володіє десятками МАФів у місті, але й віддавала дозволи на їх встановлення своїм однопартійцям?
Мамай п’ять років правив з монокоаліцією, де мав більшість депутатів у міській раді. Потім — три роки в епоху децентралізації, що збільшила бюджет втричі. Мери інших обласних центрів, майже всі, переобралися 2020 року лише завдяки їй. Адже використали збільшення бюджету на втілення всього того, що лише зараз обіцяє Мамай.
У більшості міст мери набрали понад 50% у першому турі. Не дивно, адже вони показували людям парки, нову техніку, фонтани, нові школи й дитсадки, відремонтовані вулиці та дороги. Мамай же був відправлений наприкінці 2018 року депутатами у відставку, бо нищив комунальні підприємства та повністю зруйнував комунальну сферу: від вивозу сміття до транспорту.
Жодних парків, жодних капітальних ремонтів вулиць (коли не лише асфальт, ціною у біткойн, кладуть, а й роблять тротуари, зручні пандуси та газон). За свою каденцію Олександр Федорович майже не «зарізав» жодної червоної стрічки. І це не через сором’язливість.
Ні навпаки, він від безвиході приходив навіть на відкриття приватних закладів (спорткомплекс на Сінній), щоб перерізати їх там. Бо сам нічого не будував у місті. Йму нічим звітувати, окрім роздачі бюджетних коштів комунальникам від свого імені та путівок у дитячі табори (знову ж — коштом громади, але від його імені).
Фактично Олександр Федорович вісім років заробляв на місті: від продажу вторсировини з міського звалища фірмами зятя до підрядів фірмам-одноденкам свої однопартійців; від роздачі МАФів у центрі міста своїй родині до створення штучних монополій у сфері нагляду за ліфтами міста.
А для того, щоб громада не заважала йому заробляти, він роздавав людям кошти з міського бюджету, вдаючи з себе благодійника. Це — непрямий підкуп. На виборах же він підкуповує напряму — роздає продуктові набори та порожні обіцянки.
Тож на цих виборах Мамай «грає» на невдоволенні громадян його ж роботою. Йому навіть пощастило, що його відсторонили на два роки, що дало йому можливість користуватися «поганою пам’яттю» деяких полтавців. Інакше б його спіткала доля Матковского, а вже на початку листопада він був би десь у відпустці.
Насамкінець: через два дні — вибори, тож, можливо, все ж час дати Мамаю перепочити від обіцянок та нескінченних виборів. А місту — перепочити від темних вулиць, снігу до колін, занедбаних парків та жовтих «Рут» по кільцю. Аби на виборах 2025 року чинний міський голова уже не обіцянками займався, а звітував про досягнення.