Мамай та матрьошки

До початку 2014 року саме Російська Федерація була основним торговим партнером України. Таким чином в Україні був цілий прошарок бізнесменів, чий бізнес напряму залежав від Російської федерації.

Крім грошей, на користь такої інтеграції сприяли наступні фактори:

• відсутність мовного бар’єра;
• споріднена бізнес-культура;
• кредитування від російських банків.

До 2014 року мати бізнес, пов’язаний із Російською Федерацією, не було чимось неправильним. Так, фінансова залежність від сусіда звичайно створювала «агентів впливу» на території нашої країни, але до війни це не мало прямих ворожих забарвлень. «Зберігаємось» на цьому місці, бо ми сюди повернемося.

«Матрьошки»

Родині Мамая Росія — не чужа країна, і це, як вище написано, ні для кого не є секретом. Донька ексміського голови Наталія Веретеннікова (депутатка Шевченківської райради) декларує у власності «Ліфтінфо» — підприємство, що займається розміщенням реклами в ліфтах Києва, Санкт-Петербурга та Москви.

Трошки іронічним є те, що підприємство, яке обслуговувало ліфти у Полтаві — КП «Ремліфт», її батько під час головування знищив. Але сьогодні — не про це.

За даними Федеральної служби РФ, «пітерський» філіал «Ліфтінфо» за два роки (2018 та 2019) сплатив до бюджету Росії 2 млн рублів податків. Дохід філіалу збільшився з 14,% млн рублів 2018 року до 34,8 млн рублів — торік. Чистий прибуток за минулий рік становив 600 тис. рублів.

Московський філіал «Ліфтінфо» має такі показники:

• 655 тис. рублів податків за два роки;
• дані за 2019 рік про доходи відсутні.

Виходить, лише за два останні роки підприємство доньки Олександра Мамая залишило в казні Російської Федерації понад 2,6 млн рублів.

Проте це — не єдиний зв’язок родини Олександра Федоровича з північним сусідом. Сам Мамай декларує акції кіпрського офшору Mamarel (набув акції 2010 року). Обслуговують цю компанію (номінальні власники) на острові ті ж «прокладки», що обслуговують офшори російської влади.

Звичайно, це означає, що Мамай близький до оточення Путіна. Проте свої доходи родина ексміського голови, ймовірно, ховає на Кіпрі за допомогою тих же консультантів. Це досить символічно.

Тепер про останню «Матрьошку» — вона спочатку такою не була. Мова йде про землю в Криму, що належить падчерці Мамая — Ірині Климко (депутатка міськради). Тисячу «квадратів» вона придбала (декларація — тут) у Севастополі на початку 2014 року, за місяць до окупації півострову. Відтоді ділянка належить їй.

До суті

Це до 2014 року такі речі не були важливим (хоча були, але не мали негативного забарвлення). Після — це вже важливо. Не беремо до уваги офшор, адже це — законно. І спільний консультант на острові не робить тебе співучасником.

Проте земля (а, можливо, не лише) на території, що контролюється окупантом, і яка не продається за 6 років, — інша справа. Бізнес, що розвивається в країні-агресорі, та сплачені податки на користь того ж агресора — це не лише неетично, але й непатріотично.

Тут можна сказати, що патріот — це той, хто сплачує податки, але так можна було б сказати, якби не офшорка на Кіпрі.

Це все гачки, що теоретично можуть дозволяти сусідам тримати міського голову в потрібних рукавицях. Бо легко про агресорів говорити, якщо в тебе немає там нерухомості та бізнесу, що приносить тобі гроші.

От Мамаю й тяжко. Так, 2015 року Мамай тривалий час відмовлявся визнавати Росію агресором, а ДНР та ЛНР — терористами. Тоді свої дії він пояснив тим, що не хоче втягувати громаду у політичні дискурси.

Про те, що війна сама по собі втягнула громаду у ці дискурси, він не думав. Згодом Мамай все-таки проголосував за відповідне рішення, адже політичні бали треба було брати. Проте початкова відмова була більш особистою позицією.

Водночас Мамай робив усе можливе, аби у Полтаві не встановили пам’ятник Гетьману Івану Мазепі. Пам’ятник виготовили меценати, а владі лише потрібно було надати дозвіл. Олександр Федорович відповідне рішення не підтримував. Можливо, тому що для країни, де його родина веде бізнес, Мазепа — зрадник? Це риторика.

Паралельно Мамай підтримував ідею повернення імперського орла на пам’ятник Келіну. Адже Мазепа — то політика, а орел з герба іншої держави — ні. Своє рішення журналістам він обґрунтовував тим, що у Петербурзі у нього живуть двоюрідні брат та сестра.

Хоч би що там було, Олександр Мамая зав’язаний з країною-агресором, саме тому будь-яке «болюче» для Росії питання водночас стає «болючим» і для Мамая. Проте так вийшло, що міським головою він був в українському місті. І так вийшло, що нині між країнами точиться війна. Тому йти «між крапельками» не виходить.

Андрій КОНОШЕНКО