Хто та для чого врятував Кадетський?
Полтавські свободівці за п’ять років у міськраді зробили багато добрих справ для міста. Відколи «Свобода» у 2015 році отримала важелі впливу на місцеву політику, в місті багато чого змінилося: з’явилися вулиці імені українських героїв різних часів, нові пам’ятники і меморіальні знаки, почали будувати парки.
Головне — почали реставрувати/рятувати пам’ятку архітектури національного значення — будівлю Полтавського Петровського кадетського корпусу, якому цьогоріч виповнюється 180 років.
Будівлю корпусу збудовано у 1835–1840-х як головний будинок цілого військового містечка. Він був найстарішим та найпрестижнішим кадетським навчальним закладом на території сучасної України. Практично всі полтавські кадети знали українську мову, а в корпусі досить часто ставили українські вистави та лунали народні пісні.1919 року навчальний заклад закрили у зв’язку з евакуацією в Сербію.
У 2004 році колишній міський голова Полтави Анатолій Кукоба незаконно продав головну будівлю Кадетського корпусу приватному підприємству «Авна Трейдінг». Приміщення продовжувало пустувати та руйнуватися, псуючи вигляд Круглої площі. У 2006 році спалахнула та згоріла центральна частина корпусу разом із головним куполом. Лише у 2012 році через суд вдалося повернути споруду у власність громади Полтави. Однак будівля не мала балансоутримувача ‒ нею ніхто не опікувався. Кадетський корпус руйнувався на очах. Від металевої покрівлі даху майже нічого не залишилося. Судові спори з «Авна Трейдінг» тривали до 2014 року, коли Харківський апеляційний суд визнав корпус пам’яткою архітектури національного значення та визначив його власністю громади міста.
З кінця 2012 року, коли суд повернув Кадетський корпус у власність міста, був сформований «Комітет з порятунку будівлі Кадетського корпусу» на чолі з Борисом Тристановим. Проводилися різні громадські слухання та обговорення щодо можливого використання будівлі. Все почалося у 2014 році, з проєкту «Кадетаріум», який зібрав під одним дахом колись занедбаної та напівзруйнованої будівлі Кадетського корпусу художників, фотографів та музикантів. Поетичні читання, мистецькі виставки, музичні імпровізації відвідало більше тисячі полтавців та гостей міста. Потім був «Кадетаріум 2.0» та «Кадетаріум Open Air».
Коли розпочалася перша громадська активність навколо будівлі, активісти ГО «СІТY LAB» разом з іншими учасниками «Кадетаріуму» вирішили об’єднатися навколо концептуального проєкту реновації будівлі Кадетського корпусу.
«Багато було пропозицій — реальних і не дуже. Основною помилкою моїх попередників, які теж хотіли відновити будівлю, було витання у хмарах. Вони пропонували зробити у будівлі галереї, козацьке училище, різні центри. Але всі розуміли, що для цього потрібні величезні гроші. Для реалізації цих ідей потрібно було б урізати бюджет міста, зняти ці гроші із дитсадків, шкіл, відмовитися від ремонту доріг та багато іншого. Не думаю, що полтавці б це оцінили. Кадетський би був суцільною галереєю, діти — голодними, а ми ходили і їздили б по гравію. Я дивився тоді на речі більш прагматично», — коментує очільник фракції ВО «Свобода» у Полтавській міськраді Юліан Матвійчук.
Відновлення Кадетського корпусу ‒ справа не одного місяця, а декількох років. На початку квітня 2018 року очільник фракції ВО «Свобода» у Полтавській міськраді Юліан Матвійчук заради збереження будівлі Петровського Полтавського кадетського корпусу звернувся до Державної судової адміністрації України (далі — ДСА) та Міністерства юстиції України.
Будівля не мала балансоутримувача, а вартість консервації та відновлення її з кожним роком зростала. Міський бюджет не в змозі це профінансувати. Передача будівлі на баланс управління житлово-комунального господарства дозволила передати її Державній судовій адміністрації для розміщення судів ‒ будівлю утримуватимуть за кошти держбюджету.
«Спільно з громадою готували проєкт рішення порятунку пам’ятки. До нас приєдналися архітектори Оксана Бєлявська й Ірина Особік, які разом із Борисом Тристановим є членами ГО «SAVE Poltava». Вже разом ми почали думати над варіантами та шляхами вирішення. Оскільки, для міста реновація пам’ятки — це захмарна сума, перше з чого ми почали — це пошук потенційного балансоутримувача, який для початку хоча б законсервував будівлю. Ми відправили листи у кілька інстанцій, але позитивний відгук отримали лише від ДСА», — зазначає Юліан Матвійчук.
Вже у липні 2018 року за ініціативи фракції ВО «Свобода» депутати Полтавської міськради підтримали історичний проєкт рішення про виготовлення проєктної документації на консервацію Кадетського.
19 жовтня 2018 міськрада надала згоду на передачу Кадетського корпусу в державну власність.
Кабінет Міністрів України погодив передачу будівлі з комунальної у державну власність лише у липні 2019 року. На це рішення у міськраді чекали 3 місяці. Документи на погодження передачі Кадетського корпусу відправили Кабміну 21 квітня 2019-го. У серпні того ж року депутати Полтавської міськради на сесії остаточно передали Кадетський корпус у державну власність.
Юліан Матвійчук:
«Кадетський передали на баланс ДСА. Наразі, вже готовий проєкт реставрації будівлі, відбувся тендер і найближчими днями мають початися роботи з відновлення даху та куполу до зими, щоб уникнути подальших руйнацій та законсервувати корпус. З весни почнеться реставрація всієї будівлі.
Коли ми йшли у Полтавську міську раду, то ставили перед собою кілька основних завдань. Одне з них — порятунок будівлі Кадетського корпусу. Було багато ідей: створити там козацьке училище, виставкову залу, музей та багато іншого. Проте всі пропозиції руйнувалися через одну проблему — будівля величезна і потребує значних коштів не лише на відновлення, а й подальше утримання.
Не достатньо просто реставрувати будівлю потрібно опікуватися нею, а отже вкладати кошти й надалі. Ми говоримо про суми до 300 мільйонів гривень. Утримувати будівлю з її тепломережами, забезпечувати подачу електроенергії, виконувати супутні ремонтні роботи, утримувати штат працівників, які обслуговуватимуть та дбатимуть про будівлю — це додаткове навантаження на міський бюджет — кілька мільйонів щороку. Місто немає таких коштів.
Тому ми почали шукати додаткові інвестиції за містом, щоб не розорювати міський бюджет та не витрачати кошти полтавських платників податків. Ми знайшли структуру, яка зможе його сама реставрувати за державні кошти.
Розглянули кілька варіантів: звернулися до Міністерства оборони України, яке, на жаль, відмовило — через забудову плаців вони не зможуть там нічого зробити, також їм би не вистачило фінансування через війну на сході України.
Міністерств Юстиції України, сказали що частково готові взяти кілька приміщень у будівлі для того, щоб розмістити там свої установи. Проте нам потрібно реставрувати всю будівлю, а не кілька приміщень.
Ми звернулись до ДСА. Там одразу надали ствердну відповідь, мовляв, вони готові одразу взятися за проєкт. Очільник ДСА Зеновій Холоднюк переконав, що вони вже відновлювали історичні будівлі такі як Полтавський кадетський корпус у Харкові, Житомирі та Вінниці. Реставрували їх з подальшим розміщенням там держустанов.
Нам пощастило, що відповідно до нового законодавства, ДСА потрібно створювати окружні суди. Тобто всі районні суди у Полтаві потрібно розмістити в одному приміщенні і найкращим варіантом буде саме величезні простори Кадетського корпусу.
Квадратура Кадетського повністю дозволяє розмістити три районних суди. Таким чином ми звільнимо два дитячих садочки у яких вони розміщуються нині. Місто виграє — не витрачаючи жодної копійки з міського бюджету на реконструкцію КК та отримає у своє розпорядження два дитячих садочки.
Ми співпрацюємо з групою архітекторів «SavePoltava», які підготували повністю проєкт реставрації даху та куполу будівлі, який відповідає його історичному вигляду до знищення у 19 столітті.
Вже незабаром полтавці на власні очі зможуть переконатися у тому, що роботи ведуться не лише на папері, а й в реальності. Такий був шлях порятунку Корпусу.
Багато хто писав та говорив про порятунок Кадетського корпусу, але до реальних дій ніхто так і не дійшов. У перемоги багато облич, а поразка — сирота. Якби «Свобода» програла б всі перемовини з ДСА щодо проєкту, то звинуватили б нас. А в момент успіху, з’являється багато політичних діячів, котрі говорять, що саме вони сприяли цій справі. Нехай це залишається на їхній совісті«.
У планах на наступну каденцію у «Свободи»: побудувати сміттєпереробний завод на Макухівському сміттєзвалищі; реконструкція площі бувшого Леніна, на площу Захисників України; встановлення Меморіалу пам’яті жертв голодомору-геноциду; реконструкція парків «Материнства та дитинства» на Юрівці та «Дубова Алея» на Червоному шляху — це ті проєкти, які ми зможемо реалізувати у наступній каденції, якщо полтавці довірять нам свої голоси та буде співпраця з депутатським корпусом.
Серед проєктів, які вдалося зреалізувати фракції ВО «Свобода» за ці 5-ть років — це парк на Браїлках, Алея Героїв на Центральному кладовищі, меморіальні дошки Героям московсько-української війни та іншим відомим українським постатям. Виділення землі під пам’ятник Іванові Мазепі, який ми не могли досить довго встановити. Безоплатне харчування в школах для дітей 1-4 класів. Пільговий проїзд в громадському транспорті. Програма національно-патріотичного виховання, яку вдалося зреалізувати завдяки зусиллям фракції. Саме завдяки фракції ВО «Свобода» з 1 жовтня по Полтаві курсує «Екобус» — мобільний пункт прийому небезпечних відходів.
У міській раді нас лише 6 депутатів із 42-х — і ми вже змогли показати результат. Пишаємося своєю політично та громадською роботою у міськраді цього скликання. Нам потрібен лише час та довіра виборців — разом ми досягнемо успіху та процвітання Полтави. Віримо у підтримку полтавців 25 жовтня.