«Питання води» довжиною в два роки: про «підводні камені» артезіанської свердловини в Опішні
Наприкінці 2018 року у рамках обласної Програми «Питна вода» в Опішні пробурена нова артезіанська свердловина. Проте через ряд бюрократичних питань та низки проблем, ввести її в експлуатацію вдалося лише кілька днів тому.
Уже кілька років в Опішні склалася складна ситуація з водопостачанням. Річ у тому, що старі свердловини досить неглибокі й в експлуатації знаходяться тривалий час, тож часто виходять з ладу. Два роки тому у рамках обласної програми «Питна вода» на території Опішні прокладено нову свердловину, глибина якої мала сягати майже 800 метрів. Вона повинна була стала найбільшою по всій області. Сама свердловина побудована ще у 70-х роках минулого століття і новий проєкт передбачав дійти до рівня 770 метрів. Однак департамент будівництва Полтавської ОДА почав коригувати проєкт, тому замість потужного насосу почали використовувати дешевші, чотири із яких згоріли ще на стадії поточних робіт.
Для реалізації проєкту спрямовано 9,5 млн грн, з обласного бюджету виділено більше як 7 млн грн і ще майже 2,5 млн грн з бюджету Опішнянської громади. Проте у процесі робіт виявилося, що з самого початку проєкт навіть не передбачав підключення електроенергії. Замість імпортного насоса за 500 тисяч гривень, стоїть бердянський за 50. Замість потужного кабелю — найпростіший.
Голова громади Микола Різник майже два роки добивався підключення свердловини, однак знайти крайнього у цій справі виявилося дуже складно.
— По електроенергії ми розуміли, що можуть бути проблеми. Понад рік тому передали землю і все необхідне, щоб «Полтававодоканал», як майбутній балансоутримувач, поки робиться свердловина, оформив на себе точку обліку і підвів світло. Ми навіть погодилися дати на це кошти — тільки зробіть! Проте вже наприкінці 2019 року дізнався, що підрядник кошти отримав, але доробляти нічого не буде, а водоканал не займатиметься світлом. Саме тоді ми вирішили взяти на себе функції, якими мали займатися зовсім інші служби. Бо саме ми, як ніхто інший, зацікавлені, щоб люди були з водою. Вирішили зробити все самі, а потім передати це водоканалу. Ми зібрали всі необхідні документи, виготовили проєкт, на сесії селищної ради виділили 60 тисяч гривень на оплату технічних умов для підключення електроенергії, зробили внутрішню розводку і все це — 9 місяців погоджень, висновків і експертиз, — розповів Микола Різник.
І лише після того, як керівник громади надав розголосу цій ситуації, виступив із проблемою в обласній раді, справа почала рухатися вперед.
За кошти громади підключено електроенергію, а за сприяння водоканалу встановлено імпортний насос, зроблено промивку води та аналізи.
Днями свердловину запустили в експлуатацію.
— Зі своєї сторони ми зробили навіть більше, ніж мали. Хоча це могли та повинні робити відповідальні за ці процеси організації, але як завжди таке враження, що нікому нічого не треба, а селищна рада, як отой пожежник — гасить пожежі й свої, й чужі. Сподіваюся, відтепер проблема з водопостачанням у селищі буде вирішена, а запуск нової артезіанської свердловини по вул. Партизанській забезпечить водою Опішню і навіть частину Попівки, — підкреслив Микола Різник.
Таким чином питання підключення свердловини в Опішні вирішили, а керівник громади, як і всі жителі, сподіваються, що вона служитиме довго та постачатиме чисту воду.