Полтавський кардіоцентр: як усе починалося

Будівництво Полтавського обласного клінічного медичного кардіоваскулярного центру — одна із найграндіозніших подій у житті цілого регіону за останні п’ятнадцять років. Однак «внутрішня кухня» процесу виникнення центру для багатьох лишається закритою.

Насправді ж розроблявся цей інвестиційний «проект» кілька років як важливий елемент стратегічного розвитку області. Тодішній голова Полтавської ОДА Олександр Удовіченко чудово розумів, що ця проблема потребує якнайшвидшого вирішення, а тому не шкодував ні часу, ні сил.

Для цього знадобилася державна підтримка. До справи відразу взявся народний депутат України, член Бюджетного комітету, доктор медичних наук, професор Костянтин Іщейкін. У 2015 році вони з Олександром Удовіченком обговорили план подальших дій. Проект кардіоцентру було включено до переліку пріоритетних для Полтавської області та подано на розгляд у Київ.

— Я в першу чергу лікар і, як ніхто, розумів, що Полтава повинна мати такий центр, а жителі області не мають їхати за допомогою та лікуванням серцевих захворювань до Києва, Харкова чи Дніпра, — говорить Костянтин Іщейкін. — До того ж, у мене перед очима завжди був приклад Анатолія Кукоби, який свого часу фактично щороку дарував місту подібні об’єкти.

Економічна та політична криза в країні, здавалося, поставила на задумі Удовіченка та Іщейкіна хрест. Але природня наполегливість народного депутата та бажання врятувати тисячі життів склали фундамент майбутньої перемоги. Наприкінці 2015 року перші двадцять мільйонів гривень «пішли» в регіон.

Початок будівництва

Та це був тільки початок шляху. Вкотре згадуючи досвід Анатолія Кукоби, Костянтин Іщейкін вирішив провести нетиповий хід: у квітні 2016 року він організовує вперше за історію Полтави виїзне засідання Бюджетного комітету ВР України. Саме з цього засідання і розпочалася фаза активного будівництва кардіоваскулярного центру.

Найважче у таких ситуаціях — переконати тих, хто не прагне бути переконаним. «Віддати гроші в Полтаву? Київ, Львів, Дніпро — ось хто завжди в пріоритетах. Шукайте гроші в області. Розпочинайте самі, а ми потім допомагатимемо», — лунало в київських кабінетах.

Зрештою, на умовах «співфінансування» проект будівництва затвердили на засіданні Кабінету міністрів та в Бюджетному комітеті парламенту. Активну підтримку проект отримав з боку міністра регіонального розвитку Генадія Зубка. Відтак, процес розпочався. Однак, закопуючи «капсулу часу» на початку будівництва, керівники області на цю подію ні Олександра Удовиченка, ні Костянтина Іщейкіна не запросили...

А далі були тендери — які тяглися місяцями; підрядники — які, як завжди, повільно працювали; фінансування області — яке було обмеженим... За каденцію Костянтина Іщейкіна (тоді члена міжвідомчої державної комісії Державного Фонду Реконструкції та Розвитку), на будівництво кардіологічного диспансеру у Полтаві ним фактично заведено більше половини від усього фінансування, інші кошти направлялися з області. Складність ще полягала в тому, що міністри уряду змінювались, а кошти потрібно було вибивати щорічно.

Загальний обсяг фінансування склав понад 400 мільйонів. Важливо, що Костянтин Іщейкін зміг залучити до супроводу проекту будівництва таких знаних фахівців у сфері охорони здоров’я України як: Президента НАМН, професора Віталія Цимбалюка, директора Інституту Амосова, професора Василя Лазоришинця, директора Інституту хірургії та трансплантології, професора Олександра Усенка, головного кардіохірурга МОЗ України Костянтина Руденка. Саме вони надавали всебічну допомогу на усіх етапах просування і реалізації проекту будівництва.

Костянтин Іщейкін проводить нараду із забудовниками

Було зрозуміло, що діяльність кардіодиспансеру дозволить створити додаткові дві сотні робочих місць, адже необхідно потурбуватися про майбутній медичний персонал, підготувати людей. У співпраці з провідними інститутами України пройшли стажування полтавські спеціалісти-хірурги.

Очевидно, що коли пройшли «екватор будівництва», очільники області теж взялися до активних дій — закупляли апаратуру, просували на засіданнях обласної ради рішення щодо фінансової підтримки.

— Дякую депутатам Полтавської обласної ради за підтримку моїх ініціатив, — зазначає Костянтин Іщейкін. — Адже ми робили тоді спільну справу. Бо, як відомо, немає ніяких державних грошей, а є гроші платників податків. І від нас залежить, як вони будуть використані: їх віднесе вітром чи змиє дощем, або ж вони повернуться до громад для реалізації суспільно важливих проектів.

Початок будівництва. 2016 рік

У 2016 році стало зрозуміло, що кардіодиспансеру бути, тому різні політичні гравці намагалися «притулитися» до проекту, щоб додати собі політичної ваги. Натомість Костянтин Іщейкін, спільно з київськими делегаціями, уважно контролював хід будівництва, неодноразово доповідаючи про поточну ситуацію громадськості та виступаючи перед медичною спільнотою Полтавщини. Ректор Української медичної стоматологічної академії В’ячеслав Ждан також багаторазово висловлював Костянтину Євгеновичу вдячність за його підтримку та залучення свого закладу до процесу підготовки фахівців.

...Від початку цієї історії минуло вже 7 років. Небагато для держави, але відчутно для однієї людини. Сьогодні ми хочемо запитати: скільки людських життів можна було врятувати за ці два чи три роки, якби політична конкуренція не заважала будувати?! А скільки ще втратили б життів, якби не було б таких політиків як Олександр Удовіченко та Костянтин Іщейкін, які все ж змогли «проштовхнути» цей проект? До речі, а скільки таких важливих проектів започатковано або реалізовується зараз?

Завершується будівництво нового кардіоваскулярного центру. Символічно, що на День знань, його відвідав Президент України Володимир Зеленський, але тих, хто вклав часточку самого себе у це будівництво, знову навіть не запросили на це дійство...

Що ж, жодних уроків не зроблено — порядність та доброчесність зараз не в ціні. Як би там не було, але ми віримо, що правда завжди на боці найкращих. І чим довше її приховують, тим яскравішою вона стає. Тому, обираючи вже сьогодні між дешевим популізмом і професійністю, маємо не помилитися.

Олена ГЕРАСИМЕНКО