Віталій Сьомік: мрію у хорошому сенсі здійснити революцію в освіті, бо знаю систему як із середині, так і ззовні
— Розкажіть, з чим пов’язана ваша діяльність?
— Працюю заступником ректора Української Медичної Стоматологічної Академії. Мій напрямок: інновації та інвестиції. На сьогодні перемогли у проекті на будівництво клініко-симуляційного центру. Він дозволить нам в повній мірі використати сучасні новітні технології в підготовці фахівців з медицини.
У центрі будуть «тренажерні зали», де майбутні медики відпрацьовуватимуть навики в абсолютно різних ситуаціях. Починаючи від швидкої допомоги, закінчуючи лікуванням специфічних хвороб. Також, будуть лекційні аудиторії, стоматологічна клініка третього рівня, яка стане практикою для наших студентів і місцем лікування усіх верств населення.
— Таких центрів багато в Україні?
— Назв «симуляційний центр» багато. Але такого, який хочемо зробити ми — аналогів не має. Його вартість 200 млн грн. Буду будувати з нуля, повністю наповнюючи його сучасним стоматологічним обладнанням, рентгенами, КТ, МРТ — усім тим, що використовується в медицині. Для підготовки спеціалістів використовуватимуть різні манекени, кожен з яких «представлятиме» випадки з різними хворобами і клінічними ситуаціями.
Три роки назад я подав на конкурс нашу проєктну пропозицію, яка знайшла підтримку в комісії. Проєктно-кошторисна документація вже виготовлена, однак, певно через коронавірус, ми ще не отримали фінансування. Сподіваємось, наступного року кошти виділять, і почнемо будувати.
— Чим займалися до медичної академії?
— В освіті та сферах, дотичний до освіти я працюю понад 20 років. До того як пішов в УМСА, очолював обласне комунальне підприємство, що займалося закупівлями для потреб освіти обласного рівня. До того у Контрольно-ревізійному управлінні, де перевіряв заклади освіти. Знаю як працює система майже досконально, адже бачив її із середини як заступник ректора та голова профільного підприємства, так і ззовні — як ревізор та батько сина. Знаю де є сильні сторони, де прогалини, які потрібно терміново виправляти. Тому, хочу застосувати свої знання та розуміння — у громадській роботі як депутат міської ради. Взагалі — мрія, у хорошому сенсі, здійснити революцію у освіті.
— Чому пішли із комунального підприємства ? Там великі заробітні плати
Я туди йшов, в першу чергу, робити зміни та налаштовувати системну роботу. Був досвід роботи із фінансами, тому відразу взявся за закупівлі. Пішов тому, що коли ми знайшли шкільні автобуси за найвигіднішими цінами — закупити їх так і не змогли. А в процесі децентралізації чомусь знову почали повертались централізовані закупівлі, без передачі повноважень у закупівлях на місцевий рівень. Тоді зрозумів, що тут нічого не зміниться, і в УМСА я буду значно ефективнішим. Одним із результатів став проект на понад 200 млн, але відчуваю, що можу принести ще більшу користь — всій галузі і Полтаві, зокрема. Взагалі, мій найбільший страх — мати можливість зробити — і не зробити.
— Яке Ваше хобі?
— Поєднувати біг і прибирання навколишніх територій. Коли зранку бігаю на Огнівці — прибираю на стадіоні. Там, ніде не афішуючи про це, допоміг поставити дві лавочки. Два роки минуло, лавочки використовують, батьки з дітьми приходять на спортивний майданчик — приємно дивитись. Але я не назву це хобі — це моя життєва позиція. Огнівка — один із найновіших районів — і ми маємо берегти його та слідкувати за собою.
— Які плани після виборів?
— По-перше, встигнути попрацювати з бюджетом на 2021 рік. Я — освітянин і економіст, тому відразу бачу коли у бюджет міста не завжди є обґрунтування тих чи інших витрат. Наприклад, якщо кошти виділяють на ремонтні роботи, хочеться, щоб було видно на які саме роботи і де. Щоб була ціль і мета, які поєднуються у стратегію. Не як зараз, коли кошти виділяються, а у подальшому їхнє перенаправляють на той чи інший вид робіт. Кожна копійка має бути розписана: куди і навіщо.
По-друге прописати правильне положення про конкурси на директорів шкіл, щоб призначали не друзів або лояльних, а справжніх та мотивованих професіоналів.
Третє: зробити ревізію методик та підходів, технічно-матеріального стану. Залучити профільні організації всеукраїнського рівня, і по результатах розробити програму не для «галочки», а таку, що можна послідовно та системно виконувати.
Звісно, якщо мешканці Огнівки довірять мені право представляти їхні інтереси.