Оксана Ясько: жінки у декреті, або ті, що не працюють, доглядаючи за дітьми — великий потенціал для міста. Це — «win-win»
— Розкажіть про себе.
— Мені 37 років, заміжня та маю двох синів. Щодо діяльності, то її можна розділити на два великих напрямки: громадська та професійна.
Професійна діяльність пов’язана з накопичувальним страхуванням — програмами, які є альтернативою державній пенсії, а також медичним страхуванням. Вважаю, що за цим — майбутнє, оскільки так функціонують системи Європи та США, тому важливо будувати систему вже зараз.
Також я засновниця громадської організації «Мама і я». Це — об’єднання, яке допомагає розвиватися жінкам, що знаходяться у декретній відпустці, підтримує їх. Насправді, це — нелегкий період у житті жінок, і дуже важливо, щоб вони розвивалися, і у особистісному плані, і у психологічному.
— Як Ви прийшли до цього?
— Як у більшості випадків — на особистому прикладі, під час декрету. Не хотіла випадати з інших аспектів життя, тому не можна стояти на місці. Світ рухається вперед — технології, підходи. Тому, ми почали об’єднуватися і проводити активності: тренінги, навчання, просто зустрічі для спілкування, обміну досвідом. Згодом це перетворилося на організацію, за час її існування наші активності охопили понад 500 жінок. Є також заходи і для чоловіків, що займаються дітьми.
Наприклад, в останньому заході «Мама в темі», який відбувся в галереї мистецтв, взяли участь 80 жінок. Кожна обирала тематику, яка їй ближче: виховання дітей, кар’єра, сімейні відносини, правова консультація. Таким чином, дали можливість дізнатися нове, почути відповіді на питання, розширити світогляд.
— Ви вважаєте, що у політиці і місцевій владі мало жінок?
— Якщо у жінок є бажання займатися управлінням чи політикою — чому ні? Проте, у владі точно має бути той, хто розуміє проблеми жінок. Насправді це трохи глибше ніж здається, адже, по-перше, коли мова йде про розвиток — це про людський потенціал міста. Це стосується і жінок, і чоловіків, але жінки у декретній відпустці або такі, що не працюють доглядаючи за дітьми — це великий сегмент. По-друге, психологічна підтримка дає змогу підтримувати відносини в сім’ї, вирішувати проблеми у разі їх виникнення — це соціальна складова. Багато жінок починають займатися підприємництвом, відкривають для себе нові напрямки: це ріст економіки міста.
— Тому Ви балотуєтесь у депутати?
— Більшою мірою, так. На міському рівні зможемо зробити значно більше. Ми зможемо розробити профільні програми, організовувати заходи на значно вищому рівні. Це win-win, адже, як правило, жінки з дітьми дуже активні, часто хочуть спасати Всесвіт. Вони могли б брати участь у міських проектах та працювати на благо міста як волонтери, допомагати тим, хто потребує.
Я вважаю що кожен депутат, якому люди довірять представляти їхні інтереси — повинен взяти окремий напрямок роботи і відповідальність за нього. Хтось — експерт у ЖКГ, в сфері освіти або медицини. Проблем у місті вистачає.
— Що б Ви зробили перше, якби стали депутатом?
— Як я уже казала, хочу, щоб у людей були можливості для розвитку і самореалізації. Перше — це інформаційна політика. У нас у засобах масової інформації лише погані новини. Так, їх також необхідно висвітлювати, але ж вони не дають повноти картини життя. А люди дивляться, слухають, читають і сприймають, через що створюється враження сірого нецікавого безперспективного існування. Але ж світ навколо не такий, і життя — не таке. Завжди є щось цікаве, світле, цінне. Тож варто приділяти увагу цим аспектам, акцентувати увагу на перспективах, розвитку й можливостях.