Василь Зеленський: за останні роки в Полтаві спиляли 4000 дерев, висадили — 395. Скоро станемо не найзеленішим містом, а містом, у якому не продихнути
— Розкажіть про себе?
— Мені 33 роки. Я помічник народного депутата Дмитра Нальотова, керівник його приймальні. Раніше тривалий час займався підприємницькою діяльністю. У 2019 році підтримав команду Президента, з моїм прізвищем нелогічно було б підтримувати когось іншого (сміється). Насправді, саме тоді я побачив можливість змін, і тому із радістю долучився до команди. Вирішив, що маю присвятити частину свого життя, щоб побудувати країну та місто, у якому жити нам і нашим дітям.
— Ви раніше цікавилися політикою?
— Цікавився, але безпосередньої участі в ній не брав, в партіях не перебував. Коли Дмитро Нальотов переміг на виборах, дізнався, що він шукає помічника. Я запропонував себе. Ми поспілкувалися, зрозуміли, що маємо однакове бачення розвитку міста, що у нас співпадають точки зору. Очолив роботу громадської приймальні, відтоді мій напрямок — робота із людьми, зі зверненнями. Мені це подобається: маю можливість бути корисним людям, місту, й паралельно розвиваюсь як особистість та свідомий полтавець сам.
— У чому полягає це спільне бачення?
— Системний підхід. Там дуже сильна команда, яка працює не для піару, а на результат. Ми намагаємося не просто вирішити проблему, а розібратися у ній досконально, зрозуміти причини її виникнення і ліквідувати їх. Випрацьовуємо сценарії, механізми, алгоритми.
Спілкуватися із людьми мені також подобається, це максимально налаштовує на реальність. По телевізору кажуть про інвестиційний клімат та стратегії, а у людей газопостачання взимку немає. Якщо це питання не вирішиш, його мабуть не вирішить ніхто. Тому починаєш і робиш. Далі систематизуємо проблеми по напрямках, шукаємо що в них спільного та як можна вплинути на ситуацію в цілому.
— З якими питаннями вони звертаються? Які вдається вирішувати?
— Основні питання, з якими приходять люди — проблеми ЖКГ. Ремонти під’їздів, дахів, тротуарів, доріг, каналізація і водопостачання тощо. З тих, що вдалося вирішити: відновлення газопостачання у будинках на Стрітенській, 9, Чорновола, 2, Соборності, 40 та інших.
Щодо ремонтів наш підхід такий — якщо люди самоорганізувалися, зібрали підписи — то значить, вони дійсно цього потребують, та як мінімум заслуговують на включення до програми. Але це повноваження місцевої влади, а не депутата Верховної Ради. Тому я йду на вибори із командою Слуги Народу аби робити все це ефективніше, щоб мати прямий вплив, і використовувати можливості вертикалі «центральна влада-міська влада».
Часто звертаються за допомогою на лікування: тут ми активно співпрацюємо із благодійним фондом Helpgroup. Із власних коштів переводимо певну суму щомісяця, а вони закупають ліки для тих, хто потребує. Вони знають де їх купувати, можуть перевірити чи ті хто просить — не аферисти. Це — ефективна модель співпраці, яку ми напрацювали. Намагаємося так у всьому. Комусь потрібна юридична консультація, комусь просто увага. Звернення різні, за рік їх отримали понад 500 штук.
Усюди спостерігаємо брак комунікації. З людьми необхідно правильно спілкуватися, уважно дослухатися до їхніх проблем, конструктивно доносити свою точку зору і спільно знаходити вихід із ситуацій, який би влаштовував усі сторони. Конструктивний підхід дає набагато кращий результат, ніж критика та взаємні претензії.
— Як налагоджена співпраця з місцевою владою?
— Міська рада займає нейтральну позицію. Люди звертаються до нас, ми — до місцевої влади зі зверненнями, але у відповідь приходять переважно відписки, тому діємо своїми силами.
— Розкажіть як приклад хоча б одну проблему, у якій розібралися ґрунтовно ?
— Наприклад, проблема озеленення. До нас зверталися люди, яким не подобалося масове спилювання дерев у Полтаві. Ми опублікували пост у соціальних мережах, аби нам повідомляли про випадок спилювання і ми відразу виїжджали на місце. Таким чином вивчили ситуацію.
Що відбувається? У місті багато років не займалися питаннями озеленення, тому дуже багато дерев захворіли, і деякі з них — справді аварійні. Але місто, в більшості випадків, демонтує дерево без суду та слідства, іноді достатньо просто обрізати аварійну гілку. Є комісія, яка санкціонує спилювання, але вона працює формально — тому ми включимо туди справжнього спеціаліста, який буде адекватно оцінювати.
Друге — багато дерев спилюють без усякого дозволу, просто воно заважає комусь ставити авто, й ніхто за цим не слідкує.
Третє — топінг, коли дерево обшматовують із усіх сторін, залишаючи майже один стовбур. Це взагалі варварство, у більшості міст він заборонений. За «задумом» воно має рости не вгору, а в сторони, а по факту — ще один-два роки марно бореться за життя і гине. Також, омела постійно наносить нищівний удар, з нею ніхто не бореться і вона вже перекинулася на ліси.
В результаті: за останні роки в Полтаві спиляли близько 4000 дерев, висадили лише 395. Такими темпами ми станемо не найзеленішим містом, у якому хочеться жити, а містом у якому не хочеться дихати.
Що робити? Розробляти і впроваджувати комплексну програму, садити більше, ніж демонтувати. Не пиляти все підряд, а відновити роботу комісії. Розробити систему покарань порушення правил, боротися із омелою, надати деяким деревам охоронний статус, налагодити систему моніторингу, заборонити топінг на рівні міста. Це все не швидко, але — реально.
— Чим ще займається нардеп, у якого Ви є помічником ?
— Дуже багато чим, але Дмитро така людина що не любить публічність, ефіри, ЗМІ. Він здійснив великий прорив у законотворчості в туристичному секторі: зокрема створення туристичних фондів, зниження ПДВ до 7% для готелів, оновлення законодавства про туризм. Затягнув Гоголь Фест у Полтаву (через епідемію корона вірусу, фестиваль перенесли на 2021 рік — ред.). Вся депутатська субвенція була направлена на обладнання для полтавських лікарень: апарат для гастроскопії у онкодиспансер, мобільний рентген у дитячу лікарню, апарат для гемодіалізу та інше. Туристична стратегія регіону, велосипедний маршрут грінвейс. Приймальня працює вже більше року, а сотні людей отримали допомогу.
— Чому балотуєтесь до міської ради ?
— Впроваджувати системний підхід на рівні міста. У нас є аналітика, розуміння як перетворити це на систему, на сервіс. У підприємницькій діяльності у мене є певні досягнення, я забезпечую себе, свою родину. А громадська діяльність — інший спосіб самореалізації. Хочеться бути корисним не лише для себе і для своєї родини, а й зробити користь для міста, де я живу, де народилася моя дитина. Хочу, щоб і мої діти, і мої внуки тут жили — в тихому, затишному і комфортному місті. Якщо вони будуть знати, що їхній батько зробив для цього щось корисне — я буду відчувати, що виконав свій обов’язок.