«Слуга народу» затягує узгодження кандидата на мера Полтави через наявність трьох претендентів: Іващенка, Касая та Іщейкіна

За нашою інформацією, така зустріч вже перезріла, адже до цього часу (мінімум) тривала підкилимна боротьба різних груп впливу в «Слузі народу», яка може поставити під сумнів перемогу пропрезидентської партії на місцевих виборах.

Хто ці групи впливу?

Це команда голови Полтавської ОДА Олега Синєгубова, на якому тяжким хрестом лежить політична відповідальність за результати цих виборів на Полтавщині. При цьому губернатор спирається на підтримку першого заступника Керівника Офісу Президента України Сергія Трофімова, який у листопаді 2019 року представив полтавській громаді Олега Синєгубова. Як виявилося, це був не простий збіг обставин, а пара «куратор-протеже».

Друга група впливу представлена головою Полтавської облорганізації «Слуги народу» Ольгою Савченко та її помічником Фархадом Гулієвим. Вони також мають київський політичний «дах», пов’язаний з одним непублічним бізнесменом, який наближений до «Слуги народу». Ця група має своїх кандидатів-мажоритарників, які заявляють про своє право на формування списків кандидатів у ради різних рівнів. «Група губернатора» тиснула на «групу Савченко» у плані політичного домінування і, за нашою інформацією, таки дотисла. Хоча Савченко й зберегла свою посаду.

Згадавши мажоритарників, плавно представимо саме їх у якості чергового центру прийняття рішень. Серед них можна виділити групу нардепа Юрія Шаповалова, який є членом парламентської депутатської групи «За майбутнє» та очільником обласної організації цієї партії. Ця група є антагоністом Олега Синєгубова, що зближує її з «гуртечком» (як писав нардеп Бублик) Ольги Савченко. На рівні Полтави ця група представлена нардепом Андрієм Бобляхом та його помічником Іваном Ксенжуком. Тут випливає пікантний нюанс діяльності «замайбутнівців» одразу в двох напрямках: 1) власне у партії «За майбутнє» (від якої йде одіозний в певних колах екс-мер Олександр Мамай); 2) у партії «Слуга народу».

Більш-менш лояльними до губернатора є нардеп-списочник Марина Бардіна (її група підтримки Вадим Ямщиков, Альона Гончаренко, Юрій Бражник), мажоритарники Дмитро Нальотов та Костянтин Касай.

Конфлікт або навіть війна цих груп мала кілька зовнішніх проявів:

• Іващенко — кандидат в мери від «Слуги народу»

Тривалі та кулуарні переговори змусили Іващенка організувати витік інформації, у якій він вже узгоджений кандидат від «СН» на виборах мера Полтави. 

• Слуга народу обілєчує усіх бажаючих

Злив інформації про те, що кожен грошовитий кандидат може викупити місце у списку партії «Слуга народу». Наприклад, Олексій Басан та Андрій Пісоцький.

• Синєгубова підозрюють у корупції

Одночасна публікація на сайтах телеканалів «112» та «ZiK» інформації про розслідування ДБР справи фіктивного навчання патрульних у Харківському університеті за часів викладання Олега Синєгубова. Приклад: 1, 2, 3, 4, 5, 6.

• Радник Синєгубова — корупціонер

Затримання на хабарі радника Олега Синєгубова — Максима Ратнера. Після чого ОДА змушена була повідомити, що така людина вже не є радником, хоча тут, можливо, був розрахунок на відомий принцип про залишковий «осадочєк».

На шляху до укладання «Конвенції»

Просимо пробачити нас за аналогію із романом «Золоте теля», де таку Конвенцію уклали між собою діти капітана Шмідта. Але непрозорий механізм переговорів в середовищі «СН» мимоволі наштовхує на такі не зовсім толерантні порівняння.

Тобто, розпочався процес, хоча й не зовсім прозорого, але спільного вироблення принципів формування списків кандидатів у виборчих списках. Зазначені сторони погодились, що такі періодичні зустрічі мають забезпечити монолітність задля майбутньої перемоги на місцевих виборах.

Втім, за результатами цієї першої зустрічі «СН» не отримала узгоджених списків кандидатів в депутати. Як і узгодженого кандидата на мера Полтави. В принципі, більшість учасників не проти згаданої кандидатури Сергія Іващенка. Навіть «шаповалівці» погоджуються на цю кандидатуру, адже вони не достатньо вірять у його перемогу (тому їм немає сенсу конфліктувати з приводу цієї посади).

Сергій Іващенко, заручившись підтримкою Полтавської асоціації бізнесу та втомившись від тривалої, непрозорої внутрішньопартійної боротьби, самостійно розпочав виборчу кампанію та розмістив своє обличчя на полтавських білбордах. На рекламних площах окрім самого Іващенка рекламується й проект #ПолтавуЗмінюємоМи.

Реклама Сергія Іващенка

На сайті цього проекту міститься команда однодумців, яку можна сприймати у якості презентації потенційних кандидатів в депутати: Юрій Бражник, Андрій Остапенко, Антон Ярмолюк, Євгенія Янко, Віктор Коломієць, Андріан Литовченко, Андрій Ушаков, В’ячеслав Тютюнник, Альона Гончаренко, Вадим Ямщиков, Олег Ярошенко, Борис Калюжин, Олена Лукашенко. Зазначимо також, що донедавна на сайті фігурували імена медіа-менеджера Богдана Звягольського та підприємця Катерини Бабіч, але станом на 10 серпня вони зникли зі списку.

То в чому затримка? Відомо, що на рівні Президента України будуть розглядатися й інші кандидати на міського голову Полтави. Це, як і зазначалося, лояльний до Олега Синєгубова нардеп Костянтин Касай (до речі, який висунув своїх кандидатів в депутати на виборах до Полтавської облради). За нашими даними, він готовий підтримати будь-яку узгоджену кандидатуру, впроваджуючи командний принцип роботи.

Інший кандидат на мера Полтави — досить несподіваний. Це нардеп Верховної Ради 8-го скликання від «БПП «Солідарність» Костянтин Іщейкін. Він підтвердив «Полтавщині» свою готовність очолити місто під прапорами «Слуга народу»:

— У мене було багато пропозицій. Я — є, був і залишаюсь полтавцем. Роботу знаю, людей люблю, тому до роботи на посаді міського голови готовий. Стосовно партійності: я був членом партії «УДАР», в «БПП» не вступав. Звісно, інституції влади на чолі з Президентом України я підтримую. Тому що, якщо президента обирає народ, то я з народом, адже і був народним депутатом (працював з народом і на народ). Команду маю і певну підтримку маю. Депутати від «Слуги народу» різних рівнів пропонували і висували мою кандидатуру. Про це мені відомо. Я абсолютно не заперечую своєї участі у виборах, і усі свої знання та досвід готовий на це покласти. Звісно, за умови права формувати команду. А які приймуть рішення — подивимось. Додам, що залишати полтавську громаду у тому стані, який є, було б неправильно.

Костянтин Іщейкін

Відомо, що до певного моменту на розгляді залишилась й кандидатура Івана Ксенжука, однак на її безальтеративності не наполягають, як і було зазначено, самі «шаповалівці».

Ітоги подвєдьом ©

1. «Слуга народу» через горнило внутрішньої боротьби виходить на фінішну пряму консолідованого формування списків на місцевих виборах. Хоча остаточне рішення, на жаль, відсутнє.
2.  Не зважаючи на публічну активність Сергія Іващенка та групи його підтримки, на рівні голови ПОДА та Офісу Президента розглядаються ще два Костянтини: Касай та Іщейкін.

Це певним чином деморалізує Сергія Іващенка, однак своєрідний рефері процесу Олег Синєгубов намагається дійти тут до спільного знаменника — після остаточного узгодження єдиного кандидата усі інші мають підтримати його.

Відомий і дедлайн узгодження кандидатур — 25 серпня.

Якщо протягом цього часу ми й надалі спостерігатимемо за інформаційними війнами між різними групами «слуг», то це стане маркером того, що внутрішня війна триває, а перемога на майбутніх виборах залишається під питанням.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»