«Свобода» єдина, хто зупинить проросійський реванш

Пропонуємо детальніше поглянути на результати першого року влади Зеленського та його політичний курс, який здає національні інтереси та заграє з проросійськими силами.

Атака на мову — це черговий прояв капітуляції перед Росією!

Очільник ВО «Свобода» у Полтавській міській раді Юліан Матвійчук впевнений, що повернення до мовного питання є одним з проявів реваншу. Особливо, якщо наміри обмежити використання державної мови у публічній царині озвучують вищі посадові особи держави.

Зокрема, 20 травня президент України Володимир Зеленський заявив про потребу «навести порядок з мовними квотами», щоб усунути «несправедливість щодо людей, які не є україномовними». Потім голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив про потребу змінювати закон про мову. Українські суди закидають позовами від імені депутатів монобільшості з вимогою очорнити символи української державності. Нагадаємо, Законом про державну мову передбачено підвищення квот на українську мову на телебаченні до 90% для загальнонаціональних каналів і 80% — для місцевих. Що тут несправедливо?

Фракція ВО «Свобода» у Полтавській міській раді 12 червня під час пленарного засідання подала відповідний проєкт звернення до уряду, парламенту й очільника держави з вимогою не допустити чергової спроби перегляду закону про мову та публічно вибачитися за свої висловлювання, які зневажають Україну. Обранці підтримали ініціативу більшістю голосів!

«Закон про мову та квотування зараз не можна змінювати, бо це спровокує нову хвилю протестів на вулицях, яка не потрібна державі, що воює. Звертаємось до голови Верховної Ради, голови уряду, президента України та вимагаємо — припинити нападки на основи української нації та державності, не допустити вислови, які зневажають Україну, зупинити політику малоросійства та нищення української держави. Таким чином ми звертаємося до держави, щоб мовне законодавство лишилося без змін», — зазначив націоналіст.

Перша й основна небезпека — урізання оборонного бюджету!

Бюджет на 2020 рік не передбачав необхідного фінансування армії. РНБО на чолі з президентом Зеленським зменшила на 123 мільярди витрати на оборону. Військовослужбовці не отримують належного грошового забезпечення. Відповідно, контрактники можуть відмовитися від продовження контракту, тому уряд змушений буде відновити мобілізацію.

Натомість вкотре додаткове фінансування отримав незмінний одіозний Аваков та МВС, нібито на боротьбу з коронавірусом. Чи не вперше МВС стало єдиним правоохоронним відомством, фінансування якого вирішили збільшити під час коронавірусної кризи.

Зазначимо, що «Свобода» пропонувала спрямувати додаткові кошти на армію та Нацгвардію, скоротивши витрати на утримання центральних органів влади. У законопроєкті щодо змін до Державного бюджету України, який 27 лютого 2015 року зареєстрували парламентарі-свободівці, закладено збільшення фінансування Національної гвардії України та армії на 3, 3 млрд грн. Ці кошти пропонуємо вивільнити шляхом скорочення видатків на утримання центральних органів влади. Але хто ж погодиться на такі кроки?

Поки Україна не переможе російського агресора — немає жодного морального права економити на захисниках держави.

Пустити воду в Крим — визнати півострів російським!

Нова українська влада поступово і поетапно реалізовує план цілковитої відмови від претензій на Український Крим і визнання його російським заради щонайшвидшого втілення в життя путінського плану «реінтеграції Донбасу» і творення для Зеленського іміджу Президента-миротворця. Скандальні заяви можновладців про те, що Україна має відновити водопостачання на півострів, — це лише одна зі складових звершення антидержавних намірів.

Окупанти вдерлися в Крим у 2014 році, вирішивши банально вкрасти усе те, що українці десятиліттями створювали важкою працею. За роки новітньої окупації півострова там майже повністю знищили сільське господарство і зруйнували туристичну галузь. Крим перебуває під численними міжнародними санкціями та фактично відірваний від усього цивілізованого світу. У регіоні почастішали засухи, а неконтрольована діяльність підприємств призводить до екологічних катастроф. У Криму є вода для населення, і українські громадяни в Криму розуміють те, що нині за їхні потреби відповідальна Росія. Вода з українського каналу окупантам потрібна передусім для військових баз і промисловості, яка прямо чи опосередковано також сприяє посиленню військової потужності агресора.

«Свобода» не дозволить владі здати національні інтереси окупантові! Сьогодні путінська Росія зазнає збитків, витрачаючи сотні мільйонів доларів на розбудову системи водопостачання в Криму. Кожен удар по бюджету Московії — це удар по її війську, це маленька перемога в багаторічній московсько-українській війні. А допомогти ворогу зменшити витрати — це злочин проти свого народу, проти тих українців, які проливають кров на Донбасі.

Зупинка фінансування українського кіно та повернення російських акторів на телеекрани

Доля українського кіно, за роки незалежності, склалася не дуже добре. Через повне занедбання із боку держави.

Під керівництвом свободівця Пилипа Іллєнка, який очолював Держкіно, нам вдалося досягти маленького відродження українських фільмів. З 2014-го до 2018 року за підтримки Держкіно створено 164 фільми. У прокат вийшло 94 українських картин, за якими (за підтримки Держкіно) знято — 48.

На жаль, після приходу до влади Зеленського у бюджеті на 2020 рік фінансування українського кіно зменшено вдвічі. Рада урізала кількість картин, які можуть отримати держфінансування зі 101 до 46 проєктів.

Останніми місяцями російські актори та виконавці вперто намагаються повернутися на українську сцену та потрапити в українські серіали. Напевно, вирішили, що можуть приїхати виступати, бо побачили поступки з боку влади.

Проросійські сили прагнуть реваншу

За час війни з Росією Медведчук та його група зміцнили свої позиції в Україні. Замість того, щоб сидіти у в’язниці, він разом з Бойком без перешкод зустрічається з Путіним у Москві — оговорюють, як примусити Україну до миру на умовах Росії.

«Свобода» наполягає, щоб Бойка та Медведчука судили, як кримінальних злочинців, за статтею «державна зрада». Українська розвідка заявила, що РФ витратила на свої впливи на президентських виборах в Україні 350 млн доларів. От, мабуть, вони їздять звітувати про використання коштів, можливо, ще просити грошей. Ясна річ, що вони не вимагають припинення війни, ні звільнення в’язнів Кремля, а тільки залагоджують свої справи.

Ексрегіонали відверто агітують за «дружбу з Росією», також є інші, які зробили ставку на проросійський електорат. Яскравий приклад — депутат «Слуги народу» Олександр Дубінський та блогер Анатолій Шарій. Вони просувають сьогодні антимайданівські теми, засуджують активістів, виправдовують сепаратистів або іронізують («не все так однозначно»). Також підсовують нам псевдодемократію під соусом «захисту меншин». Чинять спротив рухові України до ЄС і НАТО. Агітують за будь-які союзи з Росією. Сіють ворожість до волонтерів, ветеранів, активістів, журналістів — тих, хто продовжує курс Майдану.

Загравання та співпраця з олігархами

У Зеленського в умовах коронавірусної кризи зробили ставку на передачу країни в управління старих господарів — олігархів. У регіонах призначають «смотрящих» із середовища осіб з неоднозначною репутацією. Користуючись ситуацією, олігархи намагаються перерозподілити привабливі сегменти національного ринку та підпорядкувати державний бюджет власним інтересам.

За часи незалежності олігархи вивели з України в офшори 960 мільярдів доларів! Тепер змушені брати кредити у МВФ.

«Свобода» неодноразово наполягала на поверненні цих грошей в Україну через свободівський антиолігархічний законопроєкт. Також потрібно боротися з олігархічними кланами й олігархічним впливом на економіку. Бо олігархи є монополістами, і основними їхніми конкурентами є представники дрібного і середнього бізнесу.

Середній клас фактично зруйнований в Україні, тому потрібно підтримати малий і середній бізнес. Надати йому компенсацію за втрачене під час карантину, як це роблять нормальні цивілізовані країни. І ухвалити відповідні законопроєкти, які допоможуть реально розвиватися. Не кримінальному олігархічному великому бізнесу, а власне дрібному капіталу.

Судді стали символом сваволі, беззаконня, повного потурання права і проросійського реваншу

Наприклад, досі працюють судді Окружного адмінсуду Києва, які забороняли Революцію Гідності, а після її перемоги уникнули люстрації, не пройшли переатестацію і відповідно до закону не мають належних підстав для здійснення повноважень.

Вони приймають антиукраїнські рішення, спрямовані, зокрема, на забезпечення реваншу і капітуляції. Саме вони забороняли одержавлення банку Коломойського, коли той вивів з нього мільярди доларів, вони повертали на посади Насірова, Бочковського та інших корупціонерів, а зараз вони пачками штампують рішення на користь одіозного Портнова, напевно, за вказівками Кремля.

«Свобода» вимагає провести переатестацію та люстрацію суддів, перевірити їх на предмет співпраці з російськими спецслужбами та ворожою агентурою в Україні, а також звернулися до НАБУ та НАЗК щодо перевірки корупційних діянь Феміди.

Олігархи і ТБ: хто контролює проросійські телеканали в Україні?

Голова політради партії «Опозиційна платформа — За життя» і кум президента Росії Медведчук вказав у своїй майновій декларації за 2019 рік компанію, яка фігурує у структурі власності ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Про це повідомляють журналісти програми «Схеми».

Медведчук вказав, що його дружина є кінцевою бенефіціарною власницею «Bolvik Ventures Ltd» (Британські Віргінські острови). Ця компанія, за даними на сайті телеканалу, через ланцюг інших фірм і є власником частки у 24,66% ТОВ «Телерадіокомпанія» Студія 1+1».

Так само кіпрська фірма, задекларована Медведчуком, фігурує у структурі власності телеканалу "2+2«.Через низку компаній вона контролює частку розміром 24,51%. Також Віктор Медведчук причетний і до іншого телеканалу групи — ТЕТ.

Оточення Медведчука також контролює телеканали 112, NewsOne та ZIK.

Холдинг Льовочкіна та Фірташа «Inter Media Group» володіє каналами Інтер, Інтер+, НТН, К1, К2, МЕГА, Піксель, Zoom, Enter-фільм.

Відповідно вони можуть використовувати медіа як засіб політичного впливу, з повним ігноруванням етичних норм і професійних стандартів журналістики, поширювати маніпулятивні меседжі та дезінформацію. Зосередження новинного ресурсу в руках проросійської сили стає фактично інструментом впливу для поширення проросійської пропаганди.

Влада наближених, влада своїх

Відповідна кадрова політика за принципом кумівства була поширена, зокрема, в період правління Порошенка. Професійні досягнення чи досвід і тепер не мають жодного значення.

Сьогодні Україною керують особи з совєтсько-малоросійським світоглядом. Для них війна з Росією ніколи не була справжньою війною. У Москві вони бачать не агресора, а близьку ментально країну, перед якою можна стати на коліна, і де можна заробляти гроші. Тому ми перестали будувати свою армію. Тема патріотизму відійшла на задній план. Війна зійшла з екранів телебачення. Українська влада вже не називає Росію агресором.

Замість героїв російсько-української війни на телеканалах показують квартал 95 та розважальні шоу. Так виглядає, що нова влада поставила за мету не боротися та перемагати, а здатися Москві. І зараз просто шукає варіанти, як правильно подати капітуляцію українцям.

Єдина успішна «реформа» Зеленського — переселення клоунів «95 Кварталу» у владу

Державу лихоманить від скандалів у вищих ешелонах влади. У бюджеті країни утворилася величезна діра. Падає промислове виробництво та сповільнюється економіка.

Все, що було обіцяно — медична реформа, децентралізація — зараз загальмувалось. Якщо на початку обрання Зеленського та нового парламенту антикорупційна реформа досить активно розвивалася, то зараз ми маємо шалений відкат назад. Внаслідок бездарної кадрової політики: ми маємо зміни уряду в часи кризи, що собі й могутні держави не дозволяють, а не те, що держави, які розвиваються.

Інвестори оминають Україну, знаючи, що тут панує корупція і непрозорі правила гри. Українці й далі на заробітках по світу. Всі старі схеми, які існували за часів Кучми, Януковича, Порошенка, збереглися. Єдине, що помінялося: у кабінети влади зайшли люди з 95-го Кварталу, а президент став записувати відеоролики. Стан справ в країні не покращується. За комуналку тепер стали отримувати не одну, а дві платіжки.

Економічні труднощі бізнесменів, зубожіння людей і масовий виїзд українців за кордон — це основні сьогоднішні проблеми мешканців. Нинішні можновладці, які представляють в областях президента Зеленського, сповідують схожу політичну філософію — «какая разніца».

У той час, коли країна є прохідним двором для російської агентури, державна влада робить усе, аби скувати активістів та захисників судовими справами й слідчими ізоляторами. Робота МВС давно перейшла у політичну площину.

За роки перебування на посаді міністра МВС Арсен Аваков досі не покарані негідники, винні у справі розгону й розстрілів Революції Гідності так само, як і інших злочинних дій попередньої влади. Він провалив внутрішні розслідування щодо правоохоронців, які брали участь у репресіях проти активістів Майдану. Аваков повністю відповідальний за провал процесу атестації працівників поліції та реформування Нацполіції. За його «правління» не покарали жодного беркутівця, натомість продовжуються утиски патріотів та націоналістів не менше, аніж за Януковича.

Чого тільки вартує: катування та зґвалтування жінки двома поліцейськими у Кагарлику, вбивство 5-річної дитини двома співробітниками поліції під Києвом, не розслідувана справи про напад на Катерину Гандзюк, вбивства журналіста Павла Шеремета, масова перестрілка у Броварах та ін.

У лютому цього року завершився «випробувальний» термін для міністра внутрішніх справ. Нагадуємо, що голова президентської фракції «Слуга народу» у парламенті Арахамія заявив, що Аваков обійматиме посаду під персональну відповідальність президента.

Українці знову виходять на акції за відставку Авакова, проте «Зе» вважає його й досі «найуспішнішим» міністром.

Полтавська «Свобода» неоднаразово пікетувала полтавське управління Нацполіції з вимогою відставки Авакова. Народні депутати мають наважитись та звільнити раз і назавжди Арсена Авакова з правоохоронної системи. На його місце мусить прийти людина, яка зможе реформувати поліцію. Інакше може повторитися історія, коли правоохоронці прислуговували президенту чи прем’єру та виконували політичні замовлення.

На жаль, для Авакова ворог ‒ це не бандити, які зараз стали вже друзями, а патріоти. Усіх не посадять! Нашу любов до України не знищити кримінальними справами та кайданами! Нас не залякати!

Нам потрібно нарешті взяти відповідальність за свої рішення, за ту владу, яку привели до керма країни своїм голосуванням. Це споконвічна проблема — шукати винного десь на стороні.

Більшість навіть не визнає, що голосували за Зеленського та «Слуг народу». Попри капітуляцію та відсутність результатів, багато хто продовжує виправдовувати власний вибір і дуже не хоче знімати з очей рожеві окуляри.

Образ Голобородька, що їздить на велосипеді та карає корупціонерів, працевлаштовує за принципом професіоналізму, а не кумівства чи належності до «95 Кварталу», досі сидить у головах частини українців. Скільки ще потрібно «Юзиків» при владі, численних чиновницьких кортежів, корупційних скандалів, актів поліційного свавілля, щоб ми нарешті почали робити висновки й обирати владу голою, а не шлунком та за обіцянками?!

Попереду місцеві вибори тож знову доведеться робити вибір. «Свобода» повинна бути в місцевих радах, щоби захистити українців від вертикалі «зеленої влади» і не допустити поширення «рускава міра» в Україні.

«Завдяки присутності націоналістичної фракції у міській раді у Полтаві вдалося досягти прозорого розв’язання земельних питань, скасовуються незаконно встановлені МАФи та інші об’єкти, очищується та повертається історичний образ міста.

Звичайно, питання, що потребують вирішення, а це і врегулювання роботи міського транспорту, ремонт доріг, нормалізація роботи міських ринків (відмова від фірм-прокладок) та налагодження роботи ЖКГ далекі від остаточного вирішення. І лише завдяки Свободі є надія на створення справедливого і комфортного міста, а досвіт міських голів-свободівців, міста яких лідирують за комфортним проживанням населення це підтверджує. Поруч з економічними питаннями продовжуємо вшановувати героїв російсько-української війни, майорять червоно-чорні стяги, а депутати голосують за захист української мови.

Внаслідок декомунізації, ми маємо у Полтаві бульвар імені Євгена Коновальця, провулок Романа Шухевича, вулицю Івана Мазепи та багато іншого. Ми перші підняли питання про відновлення Кадетського Корпусу і тепер процес відновлення неминучий. В Полтаві вперше з’явились пам’ятні знаки голодоморів ХХ ст., іде процес облаштування цілого комплексу.

В міській раді ми розробили програму національно-патріотичного виховання, яка вже активно впроваджується в реальність. Ми маємо єдиний в Україні пам’ятник Іванові Мазепі. І це лише за п’ять років.

Звичайно багато чого не встигли реалізувати, наприклад проєкт сміттєпереробного заводу на Макухівці, електронний документообіг, систему комунального транспорту та проєкт «Велосипедної Полтави», але це все є в планах на майбутнє. Такими маленькими кроками ми побудуємо країну, про яку мріяли наші Захисники. Слава Україні!», — наголосив очільник ВО «Свобода» у Полтавській міській раді Юліан Матвійчук.

Пресслужба Полтавської обласної організації ВО «Свобода»