Велике будівництво: мешканці села на Полтавщині не розуміють, навіщо їм будують нову амбулаторію

Місяць тому «Полтавщина» публікувала матеріал, у якому навела докази, що розкручена Офісом Президента проект «Велике будівництво» — лише піар-хід, який немає жодного документального підґрунтя. Більшість об’єктів програми — це ті проекти, реалізація яких ішла до завершальної стадії ще за попередньої влади. 18 червня схожий матеріал опулібкувало «Радіо Свобода». В рамках цього розслідування журналісти відвідали і Полтавщину. 

Зокрема, дорогою до Полтави, «Радіо Свобода» заїхала у Велику Кручу Пирятинського району. Там другий рік будується нова амбулаторія. У серпні 2018-го був виготовлений проект будівництва за 245 тис. грн.

Договір на самі роботи уклали у листопаді 2018-го — із ТОВ «Компанія Рембудгарант». Вартість робіт тоді оцінили у 7,2 млн грн. За півроку суму контракту зменшили до 5,6 млн грн. На сьогодні, Департамент будівництва, МіА та ЖКГ Полтавської ОДА заплатив за це 3,8 млн грн.

У селі наразі є власна амбулаторія, яка лишилася ще з радянських часів. Працює там кілька лікарів та медсестер, а завідувачем є 80-річний Валерій Ірінін. Він розповів, що близько двох років тому у старій будівлі робили капремонт: замінили вікна та двері, відремонтували три кабінети. Коли ж медпрацівники переїдуть у нове приміщення, старе залишиться покинутим, бо воно не придатне для інших цілей, окрім медичних:

— Його ж ні до чого не прилаштуєш. Ні до готелю, ні до гуртожитку, ні до квартири. Пропаде та й все, — вважає Валерій Ірінін.

Валерій Ірінін

Взагалі, усі, з ким вдалося поговорити журналістам «Радіо Свобода», зізналися, що великої потреби у новій амбулаторії мешканці села не відчували. Селяни зійшлися на думці, що виділені на будівництво кошти можна було б вкласти у ремонт старої. Це було б швидше та доцільніше.

Після Великої Кручі «Радіо Свобода» заїхало на будівництво в обласному кардіодиспансері.

Добудовувати корпус інтервенційної кардіології та реабілітації в рамках реконструкції кардіоцентру почали у травні 2016-го року. Обласна влада обіцяла відкрити його наприкінці 2017 року. Потім строки пересунули на кінець 2018-го, а пізніше — і на кінець 2019-го. 

Тобто, кожного разу, коли підходив черговий термін закінчення будівництва, його подовжували. Так, у листопаді 2019 року була чергова обіцянка відкриття у лютому 2020-го, а потім — у квітні. Останній озвучений термін запуску оновленого кардіодиспансеру — серпень цього року.

Кардіодиспансер

Разом з відсуненням термінів передачі корпусу, збільшувалася й кошторисна вартість будівництва. Так, 15 червня цього року, Департамент будівництва, МіА та ЖКГ уклав із ТОВ «ВКФ «СЕН» договір на додаткові роботи, вартістю 30,3 млн грн.

На сьогодні, загальний обсяг використаних коштів складає понад 345 млн грн. Будівництво фінансувалося коштом обласного та державного бюджетів, а медобладнання купували в межах спільного проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку і МОЗ України.

— Фінансова модель складається з двох частин. Близько 200 млн грн — це були кошти ДФРР (Державного фонду розвитку) і наступна сума — фактично теж 200 мільйонів — це місцеві кошти. І у цьому році ми повністю фінансуємося із місцевого бюджету, — розповів радник голови Полтавської ОДА Олександр Ткач.

Він також спробував пояснити «Радіо Свобода», чому для «Великого будівництва» обрали уже майже реалізовані проекти:

— Я не є концептологом цього проекту. І про «Велике будівництво», яке було розпочато 1 березня, зрозуміло, що нам повідомили, і ми розуміли, що ті амбітні проекти, які ми маємо, вони і мають бути «Великим будівництвом».

Оскільки, цього року будівництво корпусу кардіодиспансеру фінансується лише бюджетним коштом, журналісти запитали, наскільки доцільно було вносити проект у державну піар-програму і чи без інтересу президента до об’єкта, він не був добудований. Передаємо діалог Олександра Ткача із журналісткою «Радіо Свобода» Ольгою Комаровою в оригіналі:

О.Т.: Не був би він добудований.

О.К.: Навіть, якщо б усі кошти були використані, а залишилися місцеві?

О.Т.: Так.

О.К.: Тобто місцева влада не виділила б кошти на це?

О.Т.: Так, так. І візит президента, він же був якраз напередодні програми. І це теж було дуже великим поштовхом. Це амбітна задача, яка була поставлена... Ну, в першу чергу — це кошти... Губернатор, який зумів організувати і показати те, що цей проект...

О.К.: А як він організував це? Яким чином?

О.Т.: Це місцевий бюджет.

О.К.: А як голова ОДА вплинув на місцевий бюджет?

О.Т.: А у нас же були слухання, і депутатські слухання. Дуже і переконувати непотрібно було, тому що всі розуміють, що цей проект... І у нас іще ж проект...

О.К.: Так якщо вони розуміють, чому без цієї програми вони би не виділили б кошти і так на цю лікарню? Я не розумію цього.

О.Т.: Я думаю, що виділили б. Я так не дуже стверджую...

Олександр Ткач

Виходить, що радник голови Полтавської ОДА вважає, що отримати кошти на подальше будівництво кардіодиспансеру вдалося лише завдяки візиту Володимира Зеленського та завдяки Олегу Синєгубову, який зміг переконати депутатів облради. Хоча до кінця він у цьому і не впевнений.

Якщо резюмувати, то не тільки «Полтавщина» побачила у «Великому будівництві» звичайний піар-хід, не підкріплений жодним документом. Є сенс і в словах міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, який вважає, що для людей такі папери не важливі — головне, аби будувалися школи, садочки, стадіони, лікарні та дороги. Але важливий нюанс: оголошуючи велику державну програму без будь-яких документів, влада має забагато можливостей для «маневрів», а громадськості важче контролювати виконання державних обіцянок.

Окрім того, під нову програму нової влади, у більшості випадків, потрапили ті об’єкти, будувати які почали ще за минулої влади. Наприклад, на Полтавщині таких проектів 74. 13 з них, на сьогодні, майже готові (на 90-100%) до завершення та запуску. Ще 27 об’єктів готові на 15-85%. 28 нових амбулаторій, які потрапили у полтавську частину програми «Велике будівництво», перекочували зі схожої піар-програми «Доступна медицина» попередньої влади.

Проблема відсутності коштів на добудову більшості цих проектів, принаймні у Полтавській області, гостро не стояла. Тому позиціонування «Великого будівництва» як програми, по якій саме збудують, а не добудують школи, дитсадки, амбулаторії та стадіони, виглядає як звичайний піар.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»