Масові відкликання, «Совість» на межі виживання: чим живуть і як працювали депутати Полтави

Більшість померла. Хай живе нова більшість!

До Полтавської міської ради 2015 року потрапили сім партій. 2016-го чотири з них об’єднались у «широку коаліцію», до якої увійшли «Солідарність», «Рідне місто», «Батьківщина» та «Совість України». Ці політичні сили на місцевому рівні очолювали політики, котрі обиралися аж ніяк не вперше: Андрій Матковський, Олександр Удовіченко, Олег Бєлоножко й Олександр Мамай.

В опозиції опинилися фракції, що не могли похизуватися досвідченими гравцями, а саме: «Самопоміч», Соціал-демократична партія, ВО «Свобода».

Олександр Удовіченко заявив про перехід в опозицію фракції «Рідне місто» 2017 року. Згодом з більшості вийшов і «Блок Петра Порошенка». 2018-го ці дві фракції взяли реванш і за підтримки опозиційних сил висловили недовіру та відправили у відставку Олександра Мамая. У міській раді сформувалася нова, щоправда, не дуже стабільна, більшість. Виконувачем обов’язків мера став представник СДП Олександр Шамота.

Менш ніж за рік «Солідарність» знову вийшла з більшості, натомість до неї приєдналася «Батьківщина». Відтак на кінець 2019 року більшість складалася з 23 депутатів від «Рідного міста», «Батьківщини» та СДП.

Протягом чотирьох років у міськраді змінилися 14 депутатів: хтось сам склав мандат, хтось став заступником мера, когось відкликала партія. Троє не пробули в раді й року.

Серед нинішніх 42 депутатів є 10, яких виборці могли б, згідно із законом, відкликати за прогули.

Голова фракції БПП відхрестився від партії

Найчисленнішою фракцією є БПП «Солідарність», що налічує 8 депутатів. До ради вони йшли під брендом «команди Матковського», яким послуговуються й досі.

Сам Матковський наголошував, що його команда — це безпартійні люди, котрі просто обрали партію з високим рейтингом для балотування.

Партійна система діятиме й на виборах-2020. Від якої політсили висуватимуться Матковський та члени його команди, не відомо. З депутатом поспілкуватися не вдалося: ані на дзвінки, ані на повідомлення від журналістів він не відповідає. Місцеві ЗМІ писали, що він перебуває в процесі створення нової партії — «Команда Андрія Матковського».

Протягом 4 років у складі фракції БПП змінилося двоє депутатів. Пробувши в міськраді трохи більш ніж пів року, мандат за власним бажанням склав Сергій Чередніченко. Замість нього прийшов Вячеслав Федоряка.

На початку 2019 року за станом здоров’я депутатські повноваження склав Володимир Печериця, а його місце посіла Тетяна Паутова. Однак пробула вона у фракції недовго й вийшла з неї восени минулого року. За словами депутатки, вона прийшла працювати на користь своїх виборців, а перехід фракції в опозицію не дає їй змогу виконувати свої обов’язки.

З-поміж семи депутатів, які залишились у фракції, несумлінно відвідував засідання голова фракції Андрій Матковський. Протягом 2016-2019 років він пропустив половину засідань комісії з питань економічної політики, комунальної власності, бюджету, фінансів.

Майже всі представники фракції БПП, згідно з методологією Руху ЧЕСНО, вдавалися до гречкосійства.

Так, Олександр Глазов, Юлія Мелкумова, Майя Матвеєва, Володимир Корчака та Андрій Матковський улаштовували свята для дітей та дарували їм подарунки.

Є серед членів фракції й фігуранти антикорупційних журналістських розслідувань. Олександр Глазов і Віталій Павлій голосували за виділення коштів комунальним підприємствам, де вони працюють.

Майя Матвеєва не подала вчасно декларацію за 2016 рік, а згодом не задекларувала фінансову допомогу від сина. Крім того, дитяча школа «Юний європеєць» Матвеєвої понад 12 років орендує приміщення на вул. П.Юрченка за ціною, нижчою від ринкової.

«Совість України» може зникнути

Фактично 2015 року владу в місті здобула «Совість України». Де-факто її керівником у Полтаві є Олександр Мамай. Хоча офіційно очолює партію його пасербиця — депутатка міської ради Ірина Климко.

Міністр юстиції України Денис Малюська у своєму відео назвав 48 партій-зомбі, які не функціонують, не висували кандидатів до Верховної Ради та на посаду Президента України протягом 10 років. Мін’юст подав до суду позови, аби скасувати їхню реєстрацію. У цьому переліку є й «Совість України».

Мандати від «Совісті України» в Полтавській міськраді отримали аж ніяк не ті кандидати, які виграли вибори. Аби нинішні депутати потрапили до ради, ще до першої сесії від своїх місць відмовилися понад 30 кандидатів, які стояли вище в рейтингу. Схожа ситуація була в Харківській міськраді та Київській облраді.

Серед 7-ми депутатів з фракції, які одержали мандати, — уже згадана Ірина Климко, її бізнес-партнер Максим Голдиш, пов’язані з нею через бізнес-партнера — ексдепутата від «Совісті України» Володимира Хоменка — Владислав Кива та Ліліана Бєлашова.

Депутати М. Голдиш, І. Климко та В. Медяник

Коли 2018 року рада усунула Мамая з посади мера, «Совість України» автоматично перейшла в опозицію, а її представники припинили ходити на засідання сесій та комісій. Мамай намагався поновитися на посаді через суд, дійшов навіть до касації, але програв в усіх інстанціях.

Ірина Климко каже, що вона не визнає нинішнє міське керівництво:

«Особисто моя думка: я не вважаю легітимним те, що відбулось у вересні 2018 року. Я не підтримую керівництво зараз тимчасове міста. Тому я не відвідую сесії».

Що стосується решти депутатів, то, як запевняє Климко, домовленості не ходити на сесії не було. Це нібито особисте рішення кожного.

Через прогули всі депутати від «Совісті України» — кандидати на відкликання. Торік вони пропустили всі сесійні засідання. А засідання комісії відвідував тільки голова фракції Григорій Сахно.

Відвідування сесій, згідно зі ст. 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», належить до обов’язків кожного обранця громади. Оскільки депутат має представницький мандат, він повинен бути присутнім на сесійних засіданнях і голосувати за кожне рішення, адже виборці довірили йому представляти їхні інтереси в раді.

Чи планує «Совість України» висувати кандидатів до міськради й цьогоріч, не відомо. Ірина Климко каже, що партія ще не визначилася. А от поведінка Олександра Мамая в публічній площині свідчить про його наміри продовжувати політичну кар’єру. Він далі влаштовує свята з партійною символікою, організовує конкурси, вітає у ЗМІ полтавців зі святами. А ще пообіцяв роздати пенсіонерам продуктові набори під час карантину.

Набір для пенсіонерів від О. Мамая

Усі депутати міськради від «Совісті України» є фігурантами антикорупційних журналістських розслідувань.

Фірми, пов’язані з Ліліаною Бєлашовою й Владиславом Кивою, розіграли тендер на постачання газу для мерії Полтави. Компанія Володимира Левченка за розпорядженням Олександра Мамая отримала в оренду техніку та приміщення комунального підприємства «Ремліфт». За кілька місяців останнє визнали таким, що не в змозі здійснювати ремонт ліфтів, і віддали підряди приватним фірмам, зокрема й ТОВ «Будкомплект» Левченка.

Ірина Климко та Максим Голдиш стали фігурантами антикорупційних розслідувань через тендер на постачання шин для комунального підприємства міської ради, що мав ознаки фіктивної конкуренції.

Володимир Медяник і Владислав Кива не подали вчасно декларації за 2016 рік. А Григорій Сахно орендує комунальні приміщення за ціною, нижчою від ринкової.

У гречкосійстві депутати від «Совісті України» помічені не були. Проте активно обдаровував виборців їхній лідер Олександр Мамай.

Тотальне оновлення

Фракція «Рідне місто» протягом 4 років зазнала значних змін. 2015 року партія одержала 7 мандатів і входила до складу більшості. Секретаркою ради стала представниця політсили Оксана Деркач.

2017 року «Рідне місто» вийшло з коаліції. З ради відкликали 4-х депутатів: Оксану Деркач, Івана Діденка, Тимофія Гаєвого та Володимира Корнійчука. Офіційна причина — вони ухвалювали рішення, «не вивчаючи думку виборців і не ставлячи їх до відома». При цьому результати голосувань на сесіях показують, що ці депутати голосували, як коаліція, а не як їхня фракція.

Замість відкликаних депутатів до ради прийшли Едуард Волков, Микола Перепелиця, Володимир Соколовський та Тетяна Юрченко. Остання побула депутаткою два місяці, а потім стала заступницею міського голови. У раді її замінив Тарас Бойко. Очільниця фракції Світлана Нестуля торік також стала заступницею мера. А мандат отримав Віктор Харченко.

2018 року «Рідне місто» увійшло до новоствореної більшості й залишається в коаліції дотепер.

Новоприбулі депутати мають зразкову відвідуваність. Щоправда, Волков і Бойко є фігурантами антикорупційних журналістських розслідувань та гречкосіями. Вони обидва влаштовували концерти з подарунками в мікрорайонах. Едуард Волков також подарував тенісний стіл школі № 38, а Олександр Кудацький — принтер 12-й школі.

Е. Волков вручає подарунки з лого партії (джерело — сторінка партії «Рідне місто» у Facebook)

Волков став фігурантом антикорупційного розслідування як голова тендерного комітету, котрий здійснював згадану вище закупівлю шин для сміттєвозів. Тарас Бойко голосував за виділення з міського бюджету коштів КАТП-1628, яке він очолює.

Фірму Дмитра Батигіна оштрафував Антимонопольний комітет України через розіграний тендер на постачання Toyota.

«Рідне місто», як і фракція БПП, теж має альтернативну назву — «Команда Удовіченка». Її активно використовують на сторінці партії у Facebook.

Список кандидатів на майбутні вибори «Рідне місто» вже майже сформувало. Про це повідомив голова міського осередку партії Олексій Чепурко. З ким готові співпрацювати в раді наступного скликання, у партії поки що не визначилися. Зате знають, з ким не хочуть:

«Ми конструктивна політична сила і з усіма політичними партіями, які будуть готові працювати на місто, на розбудову міста, можемо мати співпрацю. На наш погляд, політичні партії, у яких є два бувших міських голови («Совість України» та «Солідарність», — прим. ЧЕСНО), не налаштовані на конструктив, тому навряд ми зможемо з ними співпрацювати».

Мрії про монобільшість

Фракція «Батьківщина» побільшала: до неї долучився Юрій Бойко, який раніше належав до фракції «Самопоміч». На початку каденції «Батьківщина» входила до більшості. Однак під час зміни влади 2018 року залишилася за бортом. А торік знову повернулася до більшості. Це дало змогу членам фракції вживати фрази «за підтримки «Батьківщини», «за сприяння «Батьківщини» стосовно позитивних рішень, ухвалених міською радою.

Голова фракції Олег Бєлоножко, наприклад, брав участь у відкритті ігрового майданчика в парку «Перемога», що був профінансований GIZ та міською радою. На сайті ж партії зазначено, що майданчик облаштували за підтримки «Батьківщини».

Згідно з методологією Руху ЧЕСНО, така поведінка підпадає під визначення «піар бюджетним коштом». Це піар політиків чи потенційних кандидатів на товарах і послугах тощо, оплачених за кошти з державного або місцевого бюджету, які вони позиціонують/маркують як свою заслугу.

Ще один «батьківщинівець» Дмитро Петров також відкривав майданчик, побудований за бюджетні кошти.

Д. Петров на відкритті дитячого майданчика (джерело — сайт ВО «Батьківщина»)

Їхній однопартієць Андрій Соколов є фігурантом антикорупційного журналістського розслідування: громадська організація депутата орендує в міста двоповерхову будівлю в центрі Полтави за заниженою ціною, а замість неприбуткової організації в цьому приміщенні працюють кафе та кінотеатр.

У фракції є один кандидат на відкликання через прогули — Андрій Соколов.

Голова фракції, очільник міського осередку партії Олег Бєлоножко переконаний, що «Батьківщина» має бути представлена на всіх рівнях. Тому до Полтавської міськради цьогоріч теж висуватимуть кандидатів. Список формуватимуть на закритому праймеріз:

«Це будуть і нові люди, і ті, хто зміг себе проявити як депутат. Буде в нас закритий внутрішній праймеріз. І будемо дивитися, хто кого як поважає та хто чого досяг у цьому житті. Хто зумів щось зробити для людей, а хто штани протирав».

Щодо можливого об’єднання з іншими фракціями в раді наступного скликання Бєлоножко наразі не готовий вести мову. І ставить за мету здобути більшість у раді:

«Давайте не будемо ділити шкуру ще не вбитого ведмедя. Я не люблю оці «що, хто, як об’єднується». Треба зайти в раду й отримати 51% довіри людей. І тоді не треба буде взагалі ні з ким об’єднуватися. Ми завжди ставимо результат максимум і намагаємося його досягти. Якщо не ставити максимум, чого туди взагалі йти?».

Вихід у дамки

2015 року Соціал-демократична партія провела до міськради 5 депутатів. Фракція опинилася в опозиції. Тодішній очільник СДП Сергій Каплін і член фракції Олександр Шамота також балотувалися на посаду мера Полтави, але програли Мамаю. Партійці часто критикували і самого міського голову, і рішення, які ухвалювали рада та виконком.

Одне з резонансних протистоянь між СДП та міською радою сталося через підвищення вартості проїзду в автобусах і тролейбусах. Каплін подав до суду, бо рішення ухвалили з порушеннями. Суд скасував рішення виконкому, і ціна на квитки знизилася до попереднього рівня. Щоправда, менш ніж за рік вартість проїзду знову збільшили, уже за керівництва Шамоти, але з дотриманням процедури — з громадськими слуханнями.

Опозиційний статус соціал-демократів змінився 2018 року. СДП стала однією з фракцій, що ініціювали сесію, під час котрої усунули з посади секретарку ради Оксану Деркач і висловили недовіру меру. У раді сформувалася нова більшість, до якої увійшла й СДП, а новим секретарем і в.о. міського голови став Олександр Шамота.

СДП відкликала трьох своїх депутатів, назвавши їх зрадниками, оскільки Денис Поліщук та Сергій Луценко голосували в унісон з більшістю, а Ярослав Мартинюк виступив проти їх відкликання.

С. Луценко (ліворуч) та Д. Поліщук

Відкликаних депутатів у раді замінили Олена Чірікова-Зоріна, Олександр Кісільов та Олександр Рагулін.

На прийдешні місцеві вибори СДП також планує йти. Якщо, звісно, нардепи не заборонять балотуватися партіям, які не представлені в парламенті або у ⅔ обласних рад. Угорі списку будуть нинішні депутати міської ради.

«У першій п’ятірці я хочу, щоб були депутати діючої фракції СДП. Люди пройшли певний шлях, і до них особливих питань немає. Правда, треба ще одну дєвочку, бо в нас тільки Лєна (Олена Чірікова-Зоріна, — прим. ЧЕСНО). Ну, у нас у районних у місті Полтаві радах багато жінок-депутатів. Тому, я думаю, п’яту ми також знайдемо», — каже голова обласної організації партії Валерій Прядко.

Основу списку сформують ті, хто давно в партії, але шанс показати себе на виборах дадуть і тим, хто приєднався нещодавно.

«Ми зможемо працювати з тією більшістю, яка зараз працює в раді: «Батьківщина», «Свобода», «Рідне місто» та «Самопоміч». Якщо вони пройдуть і ми пройдемо, то ми з ними готові. Буде «Слуга народу», буде «Голос» — ми теж готові. Ми готові практично з усіма. Під питанням «Опозиційна платформа — За життя», бо в нас трошки інше бачення, особливо щодо зовнішньополітичної ситуації», — додає Валерій Прядко.

Вічний опозиціонер

«Самопоміч» — ще одна опозиційна фракція, яка підтримала зміну влади. Але повноцінно до більшості вона так і не ввійшла. Голова фракції Дмитро Сенчакович заявив, що фракція підтримує тільки ті рішення, які є корисними для громади Полтави.

«Самопоміч» почистила свої лави, відкликавши Світлану Бондарєву, яка під час сесії голосувала разом із більшістю.

Зі складу фракції вивели й Юрія Бойка. Сенчакович пояснив, що позиції фракції щодо життєдіяльності міста не збігалися з особистим баченням Бойка. Крім того, «Самопоміч» не підтримує квотний принцип розподілу посад, а Бойко — навпаки. Останній у результаті приєднався до «Батьківщини», а в «Самопомочі» залишилося троє депутатів.

Нинішні депутати матимуть можливість потрапити до ради наступного скликання. Про це твердить голова обласного осередку «Самопомочі» Вячеслав Кущинський:

«Будемо дивитися на попередній досвід, життєвий досвід, який людина мала, професійний досвід. Подивимося до виборів один на одного ще. Важлива фаховість у якомусь із напрямків. Ну і відсутність будь-яких корупційних дій і скандалів. Права у всіх рівні. Балотуватися можуть і ті, хто зараз у раді».

Позиція щодо формування коаліції з іншими партіями залишиться такою самою: голосуватимуть лише за важливі рішення.

«Якщо будуть гарні рішення, гарні проєкти, то чому б не підтримати, незважаючи на те, хто їх подає? Коаліцій у містах як таких немає. Якщо реально класне рішення, продумане, яке буде ефективним для громади, то чому б його не підтримати? Тому що його якась погана людина подала? Навіть якщо вона погана — люди за неї проголосували. А якщо рішення пропонують погане, то яка б хороша людина його не подала, навіщо його приймати, якщо воно не ефективне?» — зазначає Кущинський.

Масові заходи з партійною символікою «Самопоміч» улаштовувала від імені партії, а не під егідою окремих депутатів. Організовували їх переважно за бюджетні кошти. Після того, як партія втратила державне фінансування, її активність помітно знизилася.

«Свобода» не готова боротися з тиранозаврами

«Свобода» — єдина фракція в міській раді, яка не зазнала змін від 2015 року. Від початку каденції «Свобода» була в опозиції. Ситуативно вона долучалася до коаліцій: улітку 2018 додала голосів «Совісті України» і «Батьківщині» під час вирішення кадрових питань, а пізніше допомогла усунути Мамая з посади мера. Але до нової більшості не ввійшла, обравши роль ситуативного союзника. «Свободівці» налаштовані підтримувати здорові рішення за умови врахування пропозицій партії.

Чи буде фракція з кимось об’єднуватись у раді наступного скликання, залежить не від політичних брендів, а від конкретних людей.

«Усе дуже залежатиме від тих людей, які пройдуть. Наприклад, у нас у Полтаві непогані відносини з «Євросолідарністю». Якщо від «Євросолідарності» будуть іти ті люди, з якими ми акції спільні проводимо, працюємо, то це одна справа. А якщо будуть іти люди Матковського, то тут уже небо й земля. З тою «Солідарністю» я готовий працювати, а з тою — не готовий. Так само це стосується майже всіх партій. Справа не в політичних партіях, а в конкретних людях», — каже голова міського осередку ВО «Свобода» Юліан Матвійчук.

Хто балотуватиметься від самої «Свободи», вирішить комітет партії. Це обов’язково будуть впізнавані партійці. Як запевняє Матвійчук, місце у списку не залежатиме від того, скільки коштів дав кандидат.

А от щодо висування кандидата на посаду міського голови поки що сумніваються:

«Ще під знаком питання стоїть, чи будемо ми висувати свого кандидата в мери чи підтримаємо когось із тих, хто буде висуватися. Аби балотуватися на мера, майже 500 тис. грн застава — це дуже великі гроші. Сума застави така сама, як і при висуванні кандидатів у депутати. Якщо програють, то гроші не повертаються в партію. Але якщо ми впевнені, що в раду ми пройдемо і кошти нам повернуть, то виграти зараз на виборах мера в тих «тиранозаврів», які йдуть, буде дуже важко, майже нереально».

«Тиранозаврами політики» Юліан Матвійчук називає досвідчених і заможних, за його словами, політиків, а саме: Олександра Мамая, Андрія Матковського та Олександра Удовіченка.

Зараз у фракції є один кандидат на відкликання через прогули — Сергій Литвиненко. 2017 року він не був на жодному засіданні комісії з питань освіти та соцзахисту. Депутат пояснює, що свідомо не відвідував засідання, адже вважає комісію незаконною: її утворили шляхом об’єднання двох інших, а закон не передбачає такої процедури.

2018 року Литвиненко перейшов до іншої комісії, після чого ситуація з його відвідуваністю налагодилася.

Наталія НОРІЦИНА, аналітикиня ГО «Полтавська платформа» і «Рух Чесно»