Розмір тексту

Що не так з концепцією Poltava Smart City і чи можливо це виправити

Полтава намагається стати «розумним містом» (англійською — smart city) і зараз починає втілювати у життя проект, який коротко можно охарактеризувати як «місто у смартфоні». Але вже зараз видно, що концепція проекту продумана вкрай погано, і є велика ймовірність, що проект «не злетить» та перетвориться на чергову діру у міському бюджеті.

Задача: освоїти 2 мільйони гривень від Нідерландів

Кілька місяців тому до міської влади Полтави звернулися представники громадської організації «Інститут аналітики та адвокації», яка професійно займається освоєнням грантових коштів. Ця організація щорічно витрачає мільйони гривень на розвиток інтернет-видання «Трибуна», протидію поборам у лікарнях, поширення позитивних практик соціальної підзвітності влади тощо.

Наразі ця організація має можливість отримати від посольства Нідерландів грант у розмірі 2 млн гривень на створення мобільного додатку для смартфонів на Android та iOS, який об’єднає у собі всі електронні сервіси міста. Оскільки нормально працюючих електронних сервісів у Полтаві майже немає, полтавцям запропонували самостійно придумати, що б вони хотіли бачити у цьому додатку.

Міській владі ідея сподобалася. Можливо, свою роль у цьому зіграло і те, що один із засновників «Інституту аналітики та адвокації» є сином Світлани Нестулі — членкині команди «Рідного міста», яка зараз обіймає посаду заступника міського голови Полтави. Інші члени команди «Рідного міста», зокрема Олексій Чепурко та Едуард Волков, склали основу робочої групи, яка зайнялася розробкою концепції «розумного міста».

І хоча почати реалізацію проекту «Poltava Smart City» планується за грантові кошти, зрозуміло, що надовго їх не вистачить. Як тільки вони закінчаться, всі витрати ляжуть на бюджет міста.

Якщо місто поставить себе у залежність від розробників, які пов’язані з певним політичним «гуртечком», то є великий ризик, що нова влада після виборів згорне фінансування проекту, а витрачені гроші не принесуть місту жодної користі. Тому єдиний варіант не втратити кошти — це зробити дійсно якісний сервіс, який користуватиметься попитом у полтавців і який буде потрібен будь-якій владі.

Давайте розберемося, чи можливо це у нинішньому форматі.

Громіздкий комбайн з непотрібними функціями

Уявіть мобільний додаток, який поєднує у собі функції відправлення повідомлень, відеоредактора, калькулятора, читалки для книг та календаря. А ще він показує прогноз погоди, допомагає вивчати англійську і навіть може викликати таксі. Чи будете ви користуватися цим додатком? Напевно, ні. По-перше, він займатиме багато місця на телефоні. По-друге, ви, скоріш за все, вже користуєтеся Телеграмом або Вайбером для повідомлень, Play Books для читання книг тощо. Відеоредактор вам не потрібен взагалі, а календар, прогноз погоди та калькулятор і так вже є у вашому телефоні.

Для кожної задачі ви використовуєте окрему програму, яка є найбільш зручною саме для вас. І це нормально. Якщо якась програма вам не потрібна — ви її видаляєте, якщо недостатньо зручна — знаходите заміну.

Але саме такий багатофункціональний комбайн під назвою «Poltava Smart City» зараз планують зробити у Полтаві. Реалізацію проекту планують поділити на етапи, з кожною версією у програму додаватимуть нові функції.

Версія 1.0

Кабінет полтавця — призначений для ефективної взаємодії жителів міста з органами влади, он-лайн доступ до отримання послуг, інформації, а також участь в ухваленні рішень. Міститиме в собі широкий функціонал можливостей.

Жодної конкретики. Пропускаємо.

Карта проблем міста — система призначена для прийому і обробки повідомлень (звернення, скарга, заявка тощо), щодо проблем міста в сфері ЖКГ.

Нещодавно полтавські чиновники зробили дійсно хорошу справу — зареєстрували службу оперативного реагування 1580 у Telegram та Viber. Це не коштувало ні копійки, але дозволило полтавцям легко повідомляти про аварії за допомогою месенджерів. Тепер це пропонують робити через окремий додаток, у який вбудована карта, щоб можна було позначити місце, де виявлено проблему. Але чи дійсно карта сильно підвищить зручність звернень? Скоріш за все, людям і надалі простіше буде відправляти на 1580 фото з описом проблеми, а адресу вказувати словами.

Можливо, управлінню ЖКГ варто було б використовувати карту для покращення власної роботи? Наприклад, щоб кольором позначати на ній стан доріг та тротуарів у місті за результатами систематичного моніторингу. Тоді б у міста міг з’явитися справжній план ремонтів вулиць. Зараз же ремонти робляться без чіткого та логічного планування, переважно за заявками депутатів з провладних фракцій. Вони мало пов’язані з реальним станом і завантаженістю дорожньої інфраструктури.

Транспорт GPS (онлайн карта громадського транспорту) — призначена для надання користувачу актуальної інформації та послуг у сфері міської мобільності.

Зараз у місті працює вже два сервіси, які показують на карті рух тролейбусів та автобусів. Головна їхня проблема — у відсутності достатньої кількості GPS-датчиків та їх нестабільна робота. Дешевше та корисніше буде просто довести до ладу ту систему, яка є зараз, а не робити ще один погано працюючий сервіс.

Новини та події — основні новини та події міста в одному додатку та веб-порталі.

Серйозно, хто читає новини від прес-служби на сайті міської ради? Хіба що журналісти, які по роботі мають моніторити цей сайт. Малоймовірно, що люди добровільно встановлюватимуть собі на телефон додаток, аби щодня читати прес-релізи з піаром діючою влади.

Електронна черга в садочок — можливість подачі заяви для постановки на облік у відділі освіти дитини, що потребує місце в дошкільному навчальному закладі. Можливість подачі або відхилення запрошення до садочка. Підбір садочка за місцем реєстрації.

Можливо автори концепції забули, але в Україні вже шість років працює система онлайн-запису до дитячих садочків. Ця система не дуже зручна, проте вона охоплює всі міста країни. Тому доцільніше було б ініціювати модернізацію існуючого сайту, а не створювати окремо для Полтави свою власну систему, адже, наприклад, люди переїжджають з міста у місто — і це також потрібно враховувати. Крім того, записом дитини у дитячий садочок людина користується всього кілька разів у житті. Чи є сенс робити цю функцію частиною мобільного додатку, яким людина користується постійно? Очевидно, що це даремна трата ресурсів, достатньо сайту.

Електронна петиція — призначена для публікації колективної ініціативи (пропозиції) та можливість проголосувати за неї для розгляду органами місцевого самоврядування.

В електронних петиціях на сайті міської ради погано лише те, що влада на них не реагує. Але, щоб не було проблем із ботами, як у петиції за звільнення Олександра Шамоти, місту варто було б зробити в існуючій системі авторизацію через BankID або MobileID.

Переносити петиції у мобільний додаток недоречно ще й тому, що тоді на них не можна буде дати пряме посилання — наприклад, для того, щоб поділитися у Фейсбуці.

Опитування — отримання думки громади з актуальних питань, що стосуються розвитку міста. Таким чином громадяни зможуть впливати на рішення, що приймаються владою.

Якщо міська влада влада прислухається до думки мешканців міста — це, звісно, добре. Але навряд чи люди масово стануть встановлювати собі на телефони додаток, лише для того, щоб брати участь в опитуваннях.

Мобільний туристичний сервіс — швидкий доступ туристів та жителів до детальної інформації про визначні пам’ятки міста, готелі, кафе, ресторани тощо задля планування туристичного маршруту.

Найбезглуздіша ідея серед усіх запропонованих. Іноземець, який потрапить у Полтаву, і захоче щось дізнатися про місто, скористається Гуглом і отримає інформацію на зрозумілій йому мові, а не захаращуватиме собі телефон незрозумілими додатками. Постійно слідкувати за актуальністю «туристичної» інформації у додатку, ще й кількома мовами — це досить великий обсяг роботи. Хочете допомогти туристам — відремонтуйте хоча б таблички з QR-кодами біля туристичних об’єктів Полтави.

Міські сповіщення — надходження push-сповіщень жителям про важливі події міста, або про небезпечні ситуації з певного району міста, в якому проживає житель міста.

Достатньо зробити підписку по СМС («Відправте повідомлення на номер ХХХХ, щоб отримувати від міської влади повідомлення про надзвичайні ситуації / аварії / початок опалювального сезону ... » тощо). Щоб це було ще зручніше — додайте можливість підписатися на розсилку повідомлень через месенджери. Коштуватиме це копійки, але буде на порядок зручніше та ефективніше.

Звернення до влади — дозволяє громадянам підготувати та подати електронне звернення до органів місцевого самоврядування.

Достатньо сайту та електронної пошти. Головне, щоб влада на ці звернення реагувала.

Версія 2.0

Електронна медична картка — єдина база зберігання всієї інформації про пацієнта — реєстраційні дані, результати оглядів лікаря, антропометричні виміри, лабораторні обстеження та різноманітні графічні дані (УЗД, рентген тощо).

Два роки тому в Україні почали запроваджувати дуже потрібну систему eHealth (eZdorovya). Для неї вже створено понад 20 різних клієнтських систем на будь-який смак, які поступово запроваджуються у лікарнях.

Не зрозуміло — автори концепції хочуть створити ще одну, двадцять першу, систему і переконані, що вона буде кращою за комерційні аналоги? А вони вже підрахували, скільки ресурсів потрібно на її створення та підтримку? Можливо, краще витратити гроші на комп’ютеризацію міських лікарень, придбання необхідних ліцензій на існуючі системи та навчання медпрацівників?

Електронний щоденник учня — вміщує все шкільне та позашкільне життя: оцінки, плани роботи, контроль батьків, спілкування та статистичну звітність для адміністрації навчального закладу. Спеціальне програмне забезпечення дає можливість вивчати будь-який шкільний предмет.

Немає жодного сенсу створювати такий сервіс локально виключно для Полтави. Лише на рівні держави, адже функції там потрібні однакові — і для Полтави, і для Тернополя. До того ж, такі сервіси вже існують. Навіщо вигадувати велосипед за кошти міського бюджету?

Бюджет участі — будь-який житель міста зможе подати проект, пов’язаний з покращенням життя в місті, взяти участь в конкурсі, перемогти в голосуванні і спостерігати за тим, як його проект реалізовують в рамках бюджету в режимі on-line.

Бюджет участі у Полтаві — взагалі дуже неоднозначна штука. Люди змагаються за копійчані речі, які міська влада і так мала б робити. Проекти, які виграли конкурс, не реалізуються та політизуються. У будь-якому випадку, для бюджету участі достатньо існуючого сайту.

Електронні закупівлі — призначені для оцінки та моніторингу державних замовників та постачальників на місцевому рівні.

Моніторинг закупівель — це тема, якою займається дуже обмежене число людей. Для полегшення їхньої роботи вже існує багато корисних і не дуже сервісів. Журналісти «Полтавщини» ледь не щодня публікують інформацію про виявлені фіктивні тендери та порушення у закупівлях. Найкраще, що може зробити міська влада, це не проводити сумнівні тендери. Але це, мабуть, фантастика.

Робити якийсь місцевий аналог DoZorro, наносити закупівлі на карту — такий інструмент не потрібен навіть журналістам, які займаються моніторингом тендерів. Робити його частиною мобільного додатку — взагалі не має сенсу.

Версія 3.0

Розрахунковий центр (комунальні послуги) — здійснення оплати за житлово-комунальні та інші послуги, внесення показань засобів обліку.

Всім давно відомо, що за комунальні послуги давно можна сплачувати онлайн через Приват24, monobank, Portmone тощо? Люди самі обирають більш зручний саме для них сервіс. Навіщо вигадувати щось ще?

Місту варто перейняти досвід «Полтаватеплоенерго» та «Полтававодоканалу» й автоматизувати обмін даними між комунальними підприємствами («ЖЕО № 2», «КАТП-1628») та банками, аби ті могли автоматично отримувати інформацію про стан рахунків споживачів.

Ще одна проблема — передача даних лічильників — це доволі незручний процес, у якому багатьом людям складно розібратися. Через помилки вони інколи навіть втрачають субсидії. Цей процес потрібно і можна зробити більш дружнім до користувачів, але починати треба не зі створення мобільного додатку, а з налагодження бізнес-процесів всередині комунальних організацій та стандартизації передачі даних.

Черги у абонентський відділах і, взагалі, необхідність їх відвідувати вже говорить про те, що з автоматизацією розрахунків на комунальних підприємствах не все гаразд. Але автори концепції «Smart City» чомусь відклали цю проблему у самий кінець.

Адміністративні послуги — надання послуг жителям та бізнесу місцевими органами влади онлайн. Автоматизація процесів надання державних послуг, сервіс прийому заяв з можливістю прикріплення необхідних документів для надання послуг.

Можливо, для початку варто модернізувати існуючий сайт полтавського ЦНАПу? Бо судячи з вигляду, він застряг десь наприкінці 90-х.

Електронний квиток — система призначена для оплати і контролю оплати проїзду в додатку. Система забезпечить зручний спосіб оплати для пасажирів і прозорий фінансовий контроль, що в свою чергу, дозволить надалі проводити достовірний розрахунок розмірів відшкодування збитків перевізникам, які забезпечують перевезення громадян, що належать до пільгових категорій з правом безкоштовного проїзду.

Електронний квиток — дуже потрібна штука, яку міська влада хотіла запустити ще у травні 2019 року, але процес запуску досі триває і кінця йому не видно. До чого тут мобільний додаток «Poltava Smart City» — незрозуміло. Ввести електронний квиток у полтавському транспорті заважає не його відсутність, а зовсім інші речі.

Вакансії міста — інструмент, в якому мешканці можуть ознайомитись з відкритими вакансіями в місті від влади та бізнесу.

На ринку вакансій існує сильна конкуренція між кількома великими комерційними сервісами (Work.ua, Rabota.ua та інші), які змагаються за клієнтів, удосконалюючи свої послуги. Навіщо вигадувати місцевий велосипед — не зрозуміло. Створення, підтримка та модерація такого сервісу постійно потребуватиме ресурсів, а роботодавці однаково будуть публікувати копії вакансій на популярних ресурсах, адже для них важливий результат.

Що робити?

Інколи найкращим рішенням є вчасно відмовитися від реалізації завідомо програшного проекту, який може принести значні збитки. Тому, з огляду на викладене вище, міській владі краще взагалі відмовитися від створення мобільного додатку «Poltava Smart City», принаймні у запропонованому вигляді.

Це не означає, що місту взагалі потрібно відмовлятися від використання сучасних технологій. Навпаки. Але запровадження технологій заради технологій — це хибна практика. Потрібно завжди рахувати гроші та порівнювати очікувану ефективність з необхідними витратами ресурсів. Досить часто суттєву користь можуть принести рішення, які взагалі не вимагають великих витрат.

Міській владі варто сконцентруватися на розвитку кількох окремих, але дійсно потрібних місту сервісів, а не створювати багатофункціональний комбайн для телефонів полтавців. До того ж, здебільшого цілком достатньо сайту міської ради, який може агрегувати посилання на всі створювані у місті онлайн-сервіси.

Створення відкритих API та наборів даних

Дуже ефективна практика для онлайн-сервісів — це створення відкритих програмних інтерфейсів (REST API), якими зможуть скористатися будь-які розробники для створення власних продуктів.

За таким принципом функціонує вже згадана вище система eHealth (eZdorovya). Державне підприємство, яке займається її розробкою та підтримкою, створило базу даних пацієнтів та слідкує за її стабільною роботою. Але важливо, що воно не робить один єдиний клієнтський інтерфейс та не нав’язує його всім медзакладам. Натомість, воно створило програмний інтерфейс, через який авторизовані розробники можуть надсилати автоматичні запити до бази даних пацієнтів і таким чином створювати власні медичні інформаційні системи, продаючи ліцензії медзакладам. Вже налічується понад 20 компаній-розробників, які працюють з цим API, а отже ми маємо сильну конкуренцію між ними. Конкуренція забезпечує вищу якість продукту за нижчою ціною. Всі у виграші.

Ще один відомий український сервіс, який працює за схожою схемою — ProZorro. На його програмній базі розробники мають можливість створювати власні торгові майданчики, об’єднані у загальну мережу.

На рівні Полтави це може виглядати наступним чином. Наприклад, місту потрібно слідкувати за дотриманням графіку руху громадського транспорту по GPS. Воно замовляє встановлення GPS-реєстраторів певній компанії. Однією з умов у договорі прописується необхідність створення та підтримки сервера, на якому у стандартному форматі JSON розміщуються та автоматично оновлюються координати всіх тролейбусів та автобусів. Сервер має бути налаштований таким чином, щоб гарантовано витримувати кілька тисяч запитів за секунду.

Сторонні розробники (такі як сервіс EasyWay) мають можливість постійно завантажувати дані з координатами транспорту та наносити їх на власні карти. Таким чином, місто безкоштовно отримує клієнтські сервіси для моніторингу транспорту (хоча, звісно, може створити і власний). Конкуренція між цими сервісами стимулює покращення їх якості. У разі зміни компанії-підрядника, яка займається підтримкою GPS-реєстраторів, місто обирає нового та прописує у договорі необхідність публікації координат у тому ж стандартному форматі. Існуючі клієнтські сервіси працюють, як і раніше, без необхідності суттєвих змін, а місто не втрачає гроші.

Так само, можна публікувати у форматі відкритих даних анонімізовану інформацію з валідаторів, які коли-небудь все ж таки будуть встановлені у міському транспорті. Окрім того, що ці дані будуть аналізуватися транспортним управлінням, науковці та дослідники зможуть на їх основі розробляти більш ефективні маршрути та графіки руху транспорту, наприклад, пишучи дисертації. Таким чином, місто потенційно може отримати ефективні розробки, не винаймаючи дорогих спеціалістів.

Ще один приклад — передача даних про розмір боргу за комунальні платежі до банківських систем. Цілком можливо, що багато людей навіть не знають про те, що вони є боржниками. ЖЕО № 2 викладає список боржників у вигляді громіздкої Excel-таблиці на своєму сайті. Скрипт на кілька десятків рядків коду міг би перетворити його у формат, придатний до автоматичної передачі через API.

Для аналітиків відкриті дані — джерело цінної інформації, а результати їх роботи місто може з користю використовувати, не витрачаючи значних коштів. Але та інформація, що у Полтаві публікується на «Порталі відкритих даних» здебільшого є просто даремною втратою робочого часу чиновників, які їх публікують.

***

Наостанок варто згадати аналогічний проект, реалізований у столиці — «Kyiv Smart City». Можливо, на форумах і презентаціях цей проект красиво подається як неймовірний прорив у «диджіталізації», але погляньте на рейтинг цього додатку у Google Play Market — 2,5 з 5 та почитайте відгуки звичайних людей.

І це Київ, де є вдосталь компетентних IT-спеціалістів. Але зробити хороший продукт вони так і не змогли. У Полтаві це зробити буде ще складніше. Тому перш ніж братися за такі серйозні проекти, міській владі треба добре подумати.

Едуард ТКАЧЕНКО для «Полтавщини»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему