Розмір тексту

Полтава відправить зібрані «екобусом» ртутні лампи та батарейки на переробку у Львів та Румунію

Підприємство у Львові буде переробляти відпрацьовані ртутні лампи з Полтави, а завод у Румунії — батарейки

Вже тиждень у Полтаві працює «екобус» КАТП-1628 — мобільний пункт прийому небезпечних відходів від населення. В будні Citroёn Jumper зупиняється на визначеному графіком місці й люди приносять до автомобіля відпрацьовані батарейки, лампи та термометри, де їх приймає навчений працівник КАТП-1628.

Графік руху екобусу в Полтаві на жовтень 2019 року | Ekoltava Графік руху екобусу в Полтаві на жовтень 2019 року | Ekoltava

Після збору термометри та лампи відвезуть на територію майданчика ТОВ «Полекозахист», яке розташоване на Супрунівському промвузлі. Далі лампи поїдуть в Київ, а потім — у Львівську область на завод із переробки люмінесцентних ламп. Використані батарейки передадуть компанії «Екологічні Інвестиції» в Києві, яка переправить відходи на завод GreenWEEE в Румунії.

Налагодити систему відправлення небезпечних відходів з Полтави до інших міст допоміг екоактивіст Сергій Антоненко.

Ртутні лампи відправлять у Львів

Використанні ртутні лампи поїдуть із Полтави до села Муроване, що поблизу Львова. Там знаходиться державне підприємство «Боднарівка». Завод був збудований за фінансування ЄС та Львова, його будівництво коштувало 1,3 мільйона євро.

Цей завод єдиний в Україні, який займається повною переробкою відходів, що містять ртуть. Підприємство має автоматизовану установку шведського виробництва. Від лампи відокремлюють алюмінієвий цоколь, скло, люмінофор, ртуть.

Метал. Алюмінієві цоколі відділяють від ртутної лампи. Метал безпечний і далі його використовують для створення різних деталей.

Скло. У склі ламп міститься великий відсоток бору, його додають для температурної витримки скла. Після переробки склобій не ліквідний, з нього не можна робити пляшки. «Бондарівка» передає скло від ртутних ламп на підприємство у Житомирській області, яке використовує його, як вторинну сировину.

Люмінофор. Після переробки мільйона ламп залишаються тонни білого порошку люмінофору. Його можна використовувати, як фосфатне добриво на полях. На завод «Бондарівка» потрапляють лампи зі всієї України, але вони не мають потрібних сертифікатів. Люмінофор з них не чистий, тому його консервують у діжки, а потім захоронять на полігоні.

Ртуть. Ртуть дистилюється і зберігається у скляних банках установки. «Бондарівка» працює три роки, за цей час ще не наповнилася 5-літрова колба. Потрібно понад 5 років безперервної роботи, щоби наповнити колбу. Коли вона буде повна, установка подасть сигнал і колбу замінять. Ртуть надалі будуть використовувати у виробництві ртутних приладів. Наприклад, у Полтавські області в селі Заводське є підприємство «Склоприлад», яке виготовляє ртутні термометри.

На «Бондарівці» утилізація однієї ртутної лампи коштує 5 грн. За послуги Полтава платитиме «Полекозахисту» 12 грн за кожну лампу та 22 грн за кожен термометр.

Обладнання заводу ДП «Бондарівка»

В Україні є декілька підприємств із перероблення ртутних ламп. Однак у них, у порівнянні з «Бондарівкою», примітивне обладнання. Зазвичай це велика центрифуга у яку кидають ртутні лампи, вони б’ються і мішаються. В заміс додають сірку, або сульфат заліза, ртуть вступає в реакцію і виходить камінь. Використані ртутні лампи переводять із першого класу небезпеки в четвертий клас. Потім відходи закопують на полігоні.

Батарейки відправлять у Румунію

Зібрані «екобусом» батарейки поїдуть спочатку у Київ на склади компанії «Екологічні інвестиції». Ця організацію уже кілька років організовує збір небезпечних відходів під назвою «Батарейки, здавайтеся». На складах компанії лежить близько 60 тонн батарейок, серед яких 5 тонн — з Полтави.

В Україні немає заводу з перероблення батарейок. В нашій країні його не будують, бо зібрана кількість батарейок недостатня, щоби він окупився. Тому були три варіанти того, куди подіти відпрацьовані батарейки.

Німеччина. В травні цього року на заводі Redux в Німеччині відбулася пожежа. Щоб якісно ліквідувати наслідки аварії, вони тимчасово відмовились працювати з малими партіями батарейок з України. Зібрані 20-60 тонн — це мало за мірками повноцінного заводу.

Польща. Завод Recupyl в Польщі пропонував найкращу ціну для України. Однак, у договорі містились великі штрафи (близько 1650 євро за тонну) за перевищення кількості окремих типів батарейок, переробка яких дорого коштує. Також адмінзбір за оформлення дозволу на ввезення відходів у 2019 році подорожчав до 3300 євро, без ПДВ. В «Екологічних інвестиціях» не було коштів, щоби перероблювати батарейки в Польщі.

Румунія. Компанія обрала цей варіант. На заводі GreenWEEE немає штрафів за небезпечні типи батарейок. Під час першої відправки завод погодився поділити вартість ПДВ 50/50. Вартість оформлення дозволу в Румунії складає 350 євро, без ПДВ.

Greenweee Romania _Corporate Movie_Batteries Recycling LineПромо заводу GreenWEEE

Максим Боруєнко («Екологічні інвестиції») та Люба Колосовська («Батарейки, здавайтеся») на заводі GreenWEEE у Румунії

Відправлення першої в історії партії батарейок з України має відбутися в листопаді 2019 року. Сьогодні готуються документи на переїзд кордону вантажівки, набитої 20 тоннами батарейок.

Спочатку на заводі будуть сортувати батарейки за видом робочого елементу. Різні типи батарейок перероблюються кожна за своєю технологією. Після перероблення із них отримають такі метали: цинк, марганець, кадмій, нікель, літій, свинець. Є ртутні батарейки, але вони рідкісні. Отриманий метал будуть використовувати у промисловості.

Переробка одного кілограму батарейок коштує 60-100 грн. За переробку партії заплатять «Екологічні інвестиції». Компанія отримує пожертви й фінансування від деяких підприємств. У Європі переробку відходів фінансують виробники батарейок. Витрати на утилізацію вони закладають у ціну товару. У компаній є спецрахунок, яким вони оплачують збір, перевезення й утилізацію відходів.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему