Розмір тексту

Держава штрафуватиме підприємців, які не впровадили систему НАССР в шкільних харчоблоках

Система управління безпечністю харчових продуктів НАССР мала бути запровадженою до 20 вересня 2019 року, в тому числі й підприємцями, які годують полтавських школярів. За невиконання її вимог підприємці спочатку отримуватимуть припис, а потім штраф та зупинку виробництва

З 20 вересня 2019 року система НАССР (система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок) стала обов’язковою і для малих потужностей, в тому числі постачальників та перевізників харчових продуктів, закладів громадського харчування та харчоблоків закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Це передбачає Закон України «Про основні принципи і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів», який набрав чинності 20 вересня 2015 року.

На їдальнях полтавських міських закладів освіти і зосередимо увагу. Тим більше, що, за нашими даними, середній вік обладнання в харчоблоках складає 40 років. В середині серпня на сторінках «Полтавщини» вже екс-заступник міського голови Людмила Бойченко нагадала, що міська влада втратила шанс для впровадження цього європейського формату харчування в школах:

— Щоб його впровадити, давалося 5 років. За ці роки у Полтаві нічого не було зроблено. Треба було зробити ремонти на харчоблоках та купити обладнання. Витяжки, плити не працюють. Потрібно обладнання поміняти, а потім треба запустити механізм.

Якщо, зокрема, обласна влада у 2017 році ще закликала операторів ринку до навчання найвищого керівництва, групи НАССР та персоналу, то тепер підприємцям слід більш вивчати штрафні санкції. Так, за невпровадження системи НАССР на оператора ринку накладатиметься штраф у розмірі:

  • 30 мінімальних зарплат (125190 грн) на юридичних осіб;
  • 15 мінімальних зарплат (62595 грн) на ФОПів.

Також передбачено, що за перше порушення протягом останніх трьох років державний інспектор видасть оператору ринку припис щодо усунення порушень без оформлення протоколу. Невиконання або несвоєчасне виконання припису тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу:

  • 8 мінімальних зарплат (33384 грн) для юридичних осіб,
  • 5 мінімальних зарплат (20865 грн) для ФОПів.

Начальник ГУ Держпродспоживслужби Геннадій Пікуль підтвердив, що порушників-новачків не будуть штрафувати, а лише вносити припис. Однак, якщо припис не буде виконуватись, то тоді порушник має сплатити штраф, а виробництво на його потужностях буде призупинено до виконання вимог припису. Геннадій Пікуль також повідомив, що Служба буде перевіряти виконання вимог закону в рамках планових перевірок. У разі заяви про відсутність системи НАССР — перевірка буде позаплановою.

Геннадій Пікуль Геннадій Пікуль

Однак прокладка між штрафом та підприємцем у вигляді припису рятуватиме не вічно. Тому підтримці мають вже зараз звернути увагу на безпечність харчових продуктів в шкільних їдальнях. Тим більше, що «драконівських» заходів одразу після 20 вересня до них не застосовуватимуть. Про лояльне ставлення до сумлінних підприємців розповів Ярослав Валявський, в.о. начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області:

— Добре, що в законі не прописаний граничний вік обладнання. Більшість цього обладнання застаріла, однак немає вимоги, за аналогією із автомобілем, щоб вона мала певний «пробіг». Якщо це витяжка, то достатньо встановити фільтри, щоб був приток чистого повітря і зворотній процес виведення з приміщення — забрудненого. Якщо це ще радянський тістозмішувач, то достатньо того, щоб він був чистим та стерильним, щоб з нього не обсипалася фарба, не відпадали б гайки і таке інше. Сумлінний підприємець може повідомити нам, що вже виконує певні роботи і тому він може попросити продовжити термін виконання припису. Штрафувати будемо тих, хто жодним чином не реагує на приписи і тільки просить нових термінів на виконання.

Задля своєрідного страхування, щоб не допустити зупинки годування дітей у навчальних закладах Полтави, міській владі, можливо, також варто долучитися до процесу гарантування безпеки харчування за новою системою стандартів.

Наприклад, Держпродспоживслужба у лютому 2019 року зупинила виробництво кондитерської фабрики «Домінік». На виробництві знайшли порушення гігієни, а це все входить до вимог НАССР. За словами Геннадія Пікуля, а вже у вересні цього року Служба зупинила роботу шкільної їдальні у Новосанжарському районі. Після усунення порушень харчоблок відновив свою роботу.

Довідково. НАССР (від. англ. Hazard Analysis and Critical Control Points) — це система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках. Ця система ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності харчових продуктів.

Крім того, це інструмент, який можна застосувати до широкого кола простих та складних операцій, він не обмежується великими організаціями. Одна з основних цілей упровадження системи НАССР — забезпечення безпеки харчової продукції та кормів на всіх етапах харчового ланцюга «від лану — до столу».

Отже, суть системи НАССР полягає у здійсненні контролю за безпечністю харчових продуктів та виявлення потенційної небезпеки (біологічної, хімічної, фізичної).

Хто повинен запровадити систему НАССР?

Розробити, увести в дію та практично застосовувати процедури, засновані на системі НАССР повинні оператори ринку.

Хто це такі? Це суб’єкти господарювання, що провадять діяльність із метою чи без мети отримання прибутку, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів/інших об’єктів санітарних заходів. Також до операторів ринку відносяться агропродовольчий ринок, фізичні особи, якщо вони провадять діяльність із метою чи без такої отримання прибутку і займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів.

Дедлайни для запровадження системи НАССР

Розробити та запровадити систему НАССР було необхідно:

  • до 20 вересня 2017 року. — на потужностях, на яких провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей);
  • до 20 вересня 2018 року — на потужностях, на яких провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей);
  • до 20 вересня 2019 року — на малих потужностях.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему