Директор «Полтавського хлібозаводу «Кулиничі» порозумівся із міською владою щодо продовження 5-річної оренди землі під кіосками

5 серпня Полтавська міська рада не продовжила термін оренди для 21 споруди, яка реалізовує продукцію ТОВ «Полтавський хлібокомбінат «Кулиничі». Ініціатор рішення депутат Дмитро Сенчакович повідомив, що до цих та інших споруд (всього 40 тимчасових споруд) є зауваження по зовнішньому вигляду та окремі претензії від патрульної поліції. Наразі цей конфлікт вичерпався і міська рада налаштована продовжити 5-річний термін оренди кіоскам під брендом «Кулиничі». Керівник Полтавського хлібозаводу Олександр Козуб вважає, що на сесії депутати прийняли політичне рішення, але згодом діалог повернувся у конструктивну площину.

Олександр Козуб

— Мені важко говорити, які були аргументи у депутатів на сесії міськради. Скоріш за все, це було політичне рішення. А зараз вже йде конструктивна розмова: що потрібно зробити, щоб продовжити роботу цих об’єктів, щоб забезпечити і потребу людей в хлібі, і роботу підприємства. До речі, підприємства, на якому працюють 480 людей, які офіційно сплачують податки до бюджету Полтави. Сюди потрібно додати і легальних 390 реалізаторів, які працюють в 50 кіосках.

— Однак зауваження щодо зовнішнього вигляду та розміщення мають під собою якусь основу?

— Тут є доля істини. Однак, якщо дивитись на розміщення МАФів саме під цим кутом зору, то у нас є купа електроопор, рекламних носіїв, «Космолотів», ломбардів, секонд-хендів, які мають сумнівний зовнішній вигляд і щось загороджують. Це окрема тема. Маю надію, що ми проведемо референдум або круглий стіл, у якому б взяли участь саме мешканці окремих територій. І саме полтавці визначили б, що їм потрібно і в якій кількості. Є світовий досвід, що і в центрі міста можна розмістити об’єкти швидкого харчування, булочні, сувенірні лавки, лотки з продажу преси, квітів, тютюнових виробів. Мабуть, ось і весь перелік. Так, вони мають красивий вигляд та охайних працівників. При цьому там немає ломбардів, фінансових установ, які роздають по 5 тисяч, а потім здирають штани, секонд-хендів та гральних автоматів.

— Є також закиди, що свого часу «Кулиничі» просто ставили кіоски на земельні ділянки, а потім вже легалізували їх.

— Для початку, «Кулиничі» — це великий холдинг, який зайшов в 2005 році в Полтаву і орендував 2-й хлібозавод. Кожне виробництво повинно мати ринок збуту. Тому інвестор запропонував виділити йому місця під продаж продукції, яка виробляється у Полтаві і виробляється полтавцями. Спочатку йому відмовили, але потім надали приблизно до 28 ділянок. За таким же принципом працюють й інші мережі, наприклад, «Рідне село», яке торгує власною м’ясною продукцією. У 2010 році завершився термін оренди 2-го хлібозаводу, тому інвестор за 7 місяців з нуля збудував власний завод у Полтаві. І попросив додаткові місця для продажу. Це нормальний закон бізнесу — розвивайся або помри. Тепер це найбільший хлібозавод на території Полтавщини, який виробляє за добу 30 тонн хлібобулочної продукції. Зараз у нас 122 точки з продажу по всій області. А звинувачення у самозахоплені — не є правдою. Без землі — обленерго не надасть послуги, а усі точки користуються електрикою. Це просто технічно нереально.

— Ви запропонували міській владі компромісний варіант?

— Ми почали кампанію щодо відновлення кіосків. Проект ми чесно взяли із виставки в Мюнхені. Перший такий об’єкт — на Південному вокзалі. Це новий формат — вуличного кафе. Там є столики, стільці, є туалет, вода.

Перші оновлені «Кулиничі» на Південному вокзалі

Нові об’єкти трохи більші за площею: були 6*4, стали 7*5. Саме тому і виникли питання по кіоску на вул. Петлюри, у якому майданчик трохи зайшов на тротуар. Запитання до нас були об’єктивними.

Оновлення «Кулиничів» на розі Петлюри та Зигіна

Мої працівники повинні були це погодити, але не зробили цього. Була зустріч у міськраді, я дякую і Олександру Шамоті, і Тетяні Юрченко. Вона розуміє, що підприємство-виробник повинно мати своєрідні пільги, адже це місцевий виробник, а не «космолот». Хоча були і такі з депутатів, які не зрозуміли. Не буду називати прізвищ, однак пораджу їм розпочати виробництво та сплачувати податки до бюджету Полтави. Така діяльність трохи прояснює бачення багатьох речей взагалі. Тому була конструктивна розмова, ми трохи перенесемо цей об’єкт в бік квіткового ринку. Хоча можна і поставити спеціальні дзеркала, щоб був огляд для водіїв, такий досвід є у Полтаві. Бити їх не будуть, їх ставлять на висоті. Були ще претензії по точці на вул. Гожулівській і на перехресті вул. Дмитра Коряка, і Соборності. Однак виїздом на місці члени міської комісії встановили, що проблем немає: в архітектурне управління подали старі фотографії. По іншим нашим об’єктам взагалі не було претензій. Я вже говорив, що на сесії було політичне рішення. І це рішення провели вже після засідання профільної комісії. Прямо на сесії депутат Дмитро Сенчакович сказав, що там все погано. Вважаю, що це чистий піар, це не є конструктивно. Наприклад, «Полтавщина» написала, що не продовжили нам оренду, так почались дзвінки. Люди не вчитуються, для них «не продовжили оренду» — це «закрили усі кіоски». Полтавці телефонували і мені, і працівникам, висловлювали занепокоєння. При цьому у цих покупців є вибір, але вони обирають саме нашу продукцію.

Інтерв’ю з Олександром Козубом вийшло за межі теми лише кіосків, тому у наступній публікації ми поговоримо, чому полтавці їстимуть білоруський житній хліб та чому Полтавський хлібозавод не вірить минулій владі, яка вкрала у підприємства продукції на 15 млн грн.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»