Розмір тексту

План порятунку Полтавського млинкомбінату провалився: попереду приватизація

У збанкрутілий Полтавський млинзавод держава і підприємці відмовилися вкласти кошти. Ймовірний вихід — приватизація

Полтавський комбінат хлібопродуктів був збудований в кінці ХІХ століття. В 40-роках ХХ століття пройшла реконструкція комбінату і він отримав сучасний вигляд. У свої найкращі роки млинзавод в день перемелював сотні тонн борошна, а на його елеваторах могли зберігатися 25 тис. тонн зерна. Комбінат мав свій залізничний локомотив, який відвозив по коліях навантажені вагони з борошном прямо до Південного вокзалу.

Зараз комбінат на простої. Млин не працює, немає світла, газу, води, тепла. На роботу ходить тільки охорона й адміністрація. Млинзавод заборгував аграрним підприємствам, фермерам, державним установам понад 40 млн грн. Комбінат намагалися вивести із кризи минулого року, але цей план провалився. Ймовірно, єдиний вихід для державного підприємства — приватизація. Пояснимо ситуацію.

З комбінату крали зерно

Комбінат давно занепав. Стара техніка, погана організація роботи, маленька зарплата, яка змушувала працівників красти зерно і борошно. В певний момент зерно почала красти адміністрація, але вже в промислових масштабах. Правоохоронці це помітили й відкрили кримінальне провадження. За їх даними, у 2014-2015 роках ПАТ «Аграрний Фонд» здав на комбінат зерно на переробку в борошно. Керівництво млинзаводу на підставі актів незаконно списало залишки борошна на 1 млн грн. Однак провадження не заважало керівництву заробляти, причому не тільки на крадіжках зерна і борошна, але й на «відкатах» за покупку дорогої техніки.

Весною 2018 року на комбінаті провели аудит складських приміщень. Виявилося, що з комбінату вкрадено 3500 тонн зерна. СБУ взяло розслідування у свої руки. Директор державного підприємства Гліб Ульяненко втік, залишивши комбінат з мільйонними боргами.

Після цього випадку комбінат зупинився. Почалися суди, обшуки, страйки робітників. Кримінальні провадження за декількома епізодами об’єднали в одне. Правоохоронці порахували, що загальна нестача зерна склали 23 млн грн.

Борги комбінату

Коли стало відому про викрадення, підприємства і фермери почали складати позови в суд про відшкодування боргу. За підрахунками бухгалтерії комбінату, у них борг перед наступними підприємствами.

Підприємство

Борг (грн)
«Полтавський хлібопекарський комплекс» 15,2 млн
ПАТ «Аграрни фонд» 11 млн
Держрезерв України 6,7 млн
ТОВ «КАІС УАСП» 2,3 млн
ТОВ «Інвест група дельта» 1,3 млн
ТОВ «Агросервіс 2013» 1,1 млн
ТОВ «КС-АГРО» 1,1 млн
ТОВ «Амбросія» 946 тис.
ПП «Компанія кас-трейд» 788 тис.
ДСС «Іванівська» 694 тис.
ТОВ «Полтавгаз збут» 330 тис.
ПАТ «Полтаваобленерго» 311 тис.
ТОВ Полтавський хлібокомбінат «Кулиничі» 249 тис.
ТОВ «Альта-Віста» 248 тис.
ТОВ «Партнер агро» 198 тис.
ПП «Хорольська механізована пекарня» 127 тис.
ТОВ «Валстор» 109 тис.
ТОВ «Інфокс» 86 тис.
ТОВ «Айкон Агро» 82 тис.
Миргородський х-д 73 тис.
ТОВ «Колбі терм» 66 тис.
ТОВ «Бест-інформ груп» 57 тис.
ТОВ «Укр-Агро-Продукт» 49 тис.
ТОВ «Панем» 49 тис.
ПП «Фенікс Агро» 46 тис.
ТОВ «Спецсектор Дніпро» 41 тис.
ТОВ «Альфатранс Полтава» 28 тис.
ФОП Томашевський 25 тис.
ТОВ «Інвестхліб» 24 тис.
ТОВ «ТК-колос» 22 тис.
ТОВ «Кременчуцький х-т» 20 тис.
ПП «Ардоніт» 15 тис.
ФОП Бойко 14 тис.
ПП «Агротранс-2009» 13 тис.
ТОВ «Руіда» 9 тис.
ТОВ «АПК Ресурс» 8 тис.
ФОП Криворотько 5 тис.
ТОВ «Кіровоградхліб» 4,4 тис.
КАТП 1628 3,8 тис.
ФОП Каліберда 2,6 тис.
ТОВ «Полтаваліфт» 2,5 тис.
ФОП Чухров 1,7 тис.
ТОВ «Вібо-Транс» 1,5 тис.
ТОВ «Солвер трейд» 1,3 тис.
ФОП Дмитренко 1 тис.
ТОВ «Богданна К» 665
ФОП Бережний 600
ПСП «Олена» 449
ТОВ «Вівал-2013» 326
ФОП Заславський 92
ТОВ «Нова пошта» 45
Укрдержцентр Радіо Постач 28 
Всього 43,7 млн

За повідомленням заступника директора млинзаводу Романа Берези, сьогодні до 44 млн грн потрібно додати 2-3 млн грн, які «набігли» до загальної заборгованості.

Судові позови на відшкодування боргу подали великі підприємства і продовжують подавати дрібні. Загалом виграних позовів — на понад 30 млн грн. Звернемо увагу на найбільші борги. «Кулиничі» відсудили 11 млн грн. «Агарний фонд» певний час не подавав до суду, бо мав домовленості на продовження співпраці із комбінатом. Однак після чергової зміни керівництва, домовленості були розірвані і поданий позов на 4,7 млн грн, який Господарський суд задовольнив.

Фізично кредитори отримати гроші з комбінату не зможуть. У підприємства немає грошей на банківському рахунку, а на продаж державного майна існує мораторій.

Зарплати робітникам

Після зупинки комбінату його робітники лишилися заробітної платні. Через 4 місяці вони вийшли на страйк та перекрили вул. Небесної Сотні. Національна служба примирення посадила за стіл переговорів представників трудового колективу й адміністрацію. Зарплати почали виплачувати з червня. Юристи знайшли спосіб, як виплачувати кошти попри арешт рахунків. Зарплати виплачувались до грудня 2018 року, але потім знову припинились. Сьогодні щомісяця зарплатний борг набігає до близько 300 тис. грн.

До вище описаних подій на комбінаті працювало близько 200 чоловік, частина вже звільнилася, зараз офіційно працює близько 80. Хоча фактично на роботу ходить тільки охорона й адміністрація. Працівники сидять вдома, але мають отримувати мінімальну заробітну плату.

Спроба запуску комбінату

В серпні минулого року після піврічного простою був запущений млин Полтавського комбінату хлібопродуктів. На переробку зерно завозила компанія «Альф-Вест». За словами Олега Старих, було 5 запусків млина, переробили близько 2000 тонн пшениці на борошно. Отримали 534 грн за тонну переробки. Плюс приймання, фасування та інші послуги.

Полтавський комбінат хлібопродуктів (ПКХ, млинзавод) відновив свою роботу Полтавський комбінат хлібопродуктів (ПКХ, млинзавод) відновив свою роботу

Олег Старих розповідає, що домовлялися із «Аграрним фондом» і іншими підприємствами, переконували повірити комбінату та давати зерно на перемелення і зберігання. В результаті: директора звільнили, план не спрацював.

Заміна директорів

Але повернемося назад. Після перевірок СБУ директор комбінату Гліб Ульянов втік. Міністерство призначило в.о директором Олега Старих. Він був звільнений наказом Міністерства аграрної політики від 27 липня 2018 року, але продовжував працювати. Олег Старих говорить, що чутки про звільнення до нього дійшли у вересні 2018 року, а сам наказ він неформально побачив у жовтні, хоча в реєстрі залишався керівником до 21 березня 2019 року.

19 березня Міністерство призначило нового директора — Петра Гоголя. Олег Старих подав позов з вимогою заборонити Петру Гоголю здійснювати розпорядчі функції: звільняти працівників, укладати договори, вносити будь-які зміни в держреєстр. Ленінський райсуд Полтави цей позов задовольнив.

Подвійна гра Міністерства

Правоохоронці з’ясували — зерно вкрали посадові особи комбінату. Однак за 2 роки розслідувань — немає прізвищ підозрюваних. Поліція, Департамент агропромислового розвитку, виконавча служба винним у вивезенні зерна називали тільки Гліба Ульяненко. Однак до сьогодні він не оголошений у розшуку. У кримінальній справі він не підозрюваний, як і будь-хто інший з керівництва комбінату.

Після свого призначення Гліб Ульяненко сказав, що стратегічною метою на своїй посаді вважає підвищення конкурентоспроможності підприємства на ринку та його підготовку до приватизації. І справді, підготував.

Державні структури тепер самі «дотискають» комбінат. Так, на майно комбінату був накладений арешт на суму 6 млн грн за позовом Держрезерву, який зберігає зерно на державних підприємствах на випадок війни чи катастрофи. Зерно зберігається два роки, після чого треба провести освіження — продати і закупити нове зерно. За даними Держрезерву, комбінат цього не зробив і держава втратила 6 млн грн. Також виконавча служба вимагає з комбінату кошти за свою роботу, а управління праці вимагає штрафи за невиплати заробітних плат. Правоохоронці подали позов за невиплату заробітних плат робітникам.

Що робити?

Врятувати млинкомбінат можна двома шляхами: реконструкція або приватизація.

Реконструкція. При цьому варіанті потрібно технічно оновити комбінат і запустити його роботу. Для цього потрібні кошти інвесторів. Час показав — в комбінат уже ніхто інвестувати не буде, йому не довіряють. Чиновники на словах бідкалися, але держава не вклала жодної копійки в комбінат. Показовий приклад, що в кінці року «Аграрний фонд» все-таки подав позов на відшкодування боргу.

Приватизація. Ймовірно, це єдиний вихід із ситуації. Першочергове право викупу у «Кулиничів», бо перед ними найбільший борг. Полтавський млинзавод входить до списку підприємств, які не підлягають приватизації, бо є стратегічним об’єктом. Кабінет міністрів може виключити його зі списку. Треба врахувати, що якщо «Кулиничі» і отримують комбінат, його власнику Володимиру Мисику, треба буде домовлятися і з іншими боржниками.

Підсумуємо. Вся історія із боргом млинзаводу схожа на план Міністерства агрополітики приватизувати збитковий комбінат. Стратегічне державне підприємство «Полтавський комбінат хлібопродуктів» навряд уже запрацює. Поки у ньому іржавіє млин, а в порожніх бетонних силосах гуляє вітер.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему