Октябрський райсуд Полтави відпустив під заставу в 153 тисячі педофіла, через порностудію якого «пройшло» 60 дітей

5 серпня 2019 року відбулося судове засідання Октябрського райсуду Полтави під головуванням слідчого судді Алли Троцької. Суддя розглянула клопотання про пом’якшення міри запобіжного заходу від захисника підозрюваного Олега Моргуна — Романа Литовченка.

Олег Моргун — це 51-річний киянин, якого обвинуватили у злочині, який передбачений ч.5 ст. 301 КК України (Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів). Якщо без юридичних тонкощів, то за інформацією Юлії Квітко, із Департаменту кіберполіції Нацполіції України, киянин виготовляв, збував та розповсюджував дитяче порно. Його затримали у лютому 2019 року за заявою мешканця Полтавської області.

За її словами, після оприлюднення інформації щодо затримання Олега Моргуна, до кіберполіції надійшло ще 10 повідомлень з приводу використання дітей у зйомках порно саме цим чоловіком. При цьому, під час затримання та обшуку у зловмисника було вилучено понад 300 тис. фото та кілька тисяч відео з дитячим порно. Виготовлений контент чоловік поширював на закритих форумах у мережі, у більшості випадків — для закордонних користувачів, оскільки вони мали змогу заплатити за нього більше грошей. Так, на одному з його численних криптогаманців правоохоронці зафіксували надходження суми, що прирівнюється на сьогодні до майже $47000. У зйомках він брав участь як особисто, так і за гроші винаймав акторів.

Наразі поліції вдалось встановити, що через орендовані офіси цієї дитячої порностудії «пройшли» близько 60 дітей. Та насправді жертв може бути набагато більше, оскільки далеко не всі наважились давати свідчення.

Цікаво, що повне розслідування (з адресами, сторінками в соцмережах, номерами телефонів організаторів порностудії) провели користувачі анонімної іміджборди (форуму) Двач. І тільки заява мешканця Полтавської області від 18 лютого 2019 року зрушила це з мертвої точки. Заявник долучив флешку з усією доказовою базою, яку зібрали двачери.

Хронологія онлайн-розслідування за версією двачерів

Втім, юриспруденція — сфера, яка не має емоцій. Тому адвокат Роман Литовченко вважає, що тримання під вартою є неправомірним з огляду на те, що у даному кримінальному провадженні виконані усі необхідні слідчі дії. Тримання під вартою без визначення застави є занадто суворим запобіжним заходом, а підозрюваний не має наміру переховуватися від суду. Також адвокат доводив, що ризик впливу на свідків відсутній, а його підзахисний не має можливості перешкоджати кримінальному провадженню. Олег Моргун також не має наміру скоювати нові злочини, тим більше він раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, роботу та родину, одружений.

А сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. 

Тому адвокат клопотав про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з 21:00 до 06:00 часу доби за постійним місцем проживання та реєстрації, або визначення застави.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання, зазначивши, що підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, тому існують ризики ухилення його від суду, продовження злочинної діяльності, а також впливу на свідків і потерпілих.

Однак суд не знайшов достатньої ваги в аргументах сторони обвинувачення, тому задовольнив клопотання сторони захисту.

Суд змінив для Олега Моргуна запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу, яка становить 80 розмірів прожиткового мінімуму — 153 тис. 680 грн.

В разі внесення застави на Олега Моргуна буде покладено такі обов’язки:

1. прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом;
2. не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4. утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
5. здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Повний текст ухвали оголошено 8 серпня 2019 року.

UPD. Прес-служба Октябрського райсуду Полтави пояснила логіку ухвали судді Алли Троцької:

«У засобах масової інформації з’явилися повідомлення про те, що Октябрський районний суд м.Полтави відпустив з-під варти особу, яка обвинувачується у розбещенні малолітніх. Однак, дана інформація не відповідає дійсності.

Так, органами досудового слідства громадянин К. (Михайло Кабатін — прим. ред) підозрюються у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 301, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 301, ч. 2 ст. 156 та ч. 4 ст. 152 КК України, а саме у створенні, візуальних та аудіовізуальних творів порнографічного характеру, за участю неповнолітніх та малолітніх осіб, за попередньою змовою з підозрюваним М., а також у розбещенні неповнолітніх та зґвалтуванні неповнолітніх.

Громадянин М. підозрюються у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 301 КК України, а саме у створенні, візуальних та аудіовізуальних творів порнографічного характеру, за участю неповнолітніх та малолітніх осіб, за попередньою змовою з К.

Слід зазначити, що відносно громадянина К. первісно обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту із визначенням розміру застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п’ятдесят три шістсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці. Вказане рішення стороною обвинувачення не оскаржувалося, хоча саме ця особа — громадянин К., відповідно до матеріалів справи, безпосередньо займалася розбещенням неповнолітніх та їх ґвалтуванням.

29 липня 2019 року адвокат обвинуваченого М. звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу його підзахисному, в якому просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби або визначити розмір застави на рівні мінімального, враховуючи сімейний стан підозрюваного та звернув увагу й ту обставина, що іншому фігуранту даного кримінального провадження — підозрюваному за більш тяжкими статтями Кримінального кодексу України, диспозиції яких прямо передбачають застосування насильства до потерпілих, громадянину К., ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 28.02.2019 року було визначено розмір застави. Дане рішення навіть не було оскаржене в апеляційному порядку стороною обвинувачення, що вказує на законність застосування застави іншій особі за аналогічним чи навіть більш тяжким звинуваченням. Не визначення за таких умов застави М. буде чітко вказувати на явну упередженість до його особи з боку державних органів.

Наголошуємо, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Системний аналіз чинного законодавства України та практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам: переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання встановленню істини у справі, незаконного впливу на учасників процесу, продовження злочинної діяльності.

Під час судового розгляду прокурором не надано будь-яких матеріалів і відомостей щоб свідчили про неможливість застосування до підозрюваного альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у виді застави.

Хоча М., на думку прокурор , причетний до вчинення тяжкого злочину, однак на час розгляду клопотання були відсутні відомості про те, що внаслідок вчинення кримінальних правопорушень настали будь-які тяжкі наслідки, зокрема: тілесні ушкодження, великі або особливо великі матеріальні збитки, а також щодо тиску з його боку на свідків та потерпілих. Будь-яких даних з цього приводу прокурором не надано. Провина підозрюваного М. за інкримінованими статтями ще не встановлена судом, тому діє презумпція невинуватості відповідно до ст.62 Конституції України.

У зв’язку з вищевикладеними обставинами, слідчим суддею Троцькою А.І. було прийнято рішення про зміну М. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на заставу. Розмір застави визначено у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п’ятдесят три шістсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці.»

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»