«Особливий бізнес»: кого полтавська влада «годує» замовленнями з місцевого бюджету

Більшість підрядників полтавської влади не має свого сайту та реклами, бо вона їм непотрібна. І це не тому що за них говорить багаторічний досвід роботи та якість. Просто їх фінансують із міського бюджету.

І мова йде не про дотації чи субвенції. Просто міська влада воліє співпрацювати з «перевіреними» підрядниками. Далі — приклади підприємств, що існують лише завдяки держзамовленням.

ЖЕДи на аутсорсі

Хоча і полтавці ще й досі використовують слово «ЖЕД», але тих ЖЕДів давно у Полтаві немає. Ремонт будинків замовляють у приватних підприємств. До того ж, без оголошення тендеру: закон дозволяє це робити, якщо вартість робіт менш як 1,5 млн грн.

Так міська влада замовляє ремонти не будинків загалом, а кожного окремо. Навіть більше, сам ремонт будинку розбивається на ремонт труб, покрівлі та під’їздів. Як результат, вартість робіт зменшується, а підрядниками стають підприємства, яких немає на ринку.

Ці підприємства дотичні до депутатів міськради, реєструються безпосередньо під «ремонт». У них ви не замовите ремонт приватного офісу чи квартири. Тому що на комерційному ринку їх немає.

Так, зокрема, на 14 млн грн місто профінансувало ТОВ «Градбуд ЛТД» депутата Шевченківської райради Дмитра Орлова. Підприємство зареєстроване на звичайній квартирі, а за контактним номером ви не знайдете оголошень. Це підприємство існує лише для одного замовника — полтавського УЖКГ.

Свояк депутата міськради Володимира Медяника Євгеній Духно відкрив свій ТОВ «Термо Альянс Груп» восени 2017 року. Відтоді отримав підрядів на 7 млн грн. Знову, ви не знайдете оголошення цієї фірми в приватній сфері. Лише держзамовлення. Лише від УЖКГ.

2016 року Віталій Кажан за пів року існування ФОП отримав від міської влади підрядів на 7 млн грн, ремонтував будинки. Можливо, після бізнес-кар’єри повернувся до реклами фінансової піраміди, чим займався до того, як почав отримувати від влади підряди на ремонт будинків.

«Соціальний ліфт»

Немає в місті вже й комунального «Ремліфт». І так, за станом ліфтів також наглядають (і ремонтують) приватні підприємства на замовлення міської влади. Утримує ліфти за бюджетні кошти приватне «Будкомплект» депутата міської ради Левченка.

Щоб ви краще розуміли суми, про які йде мова, то лише за цей рік ТОВ «Будкомплект» отримає 15 млн грн за утримання ліфтів міста. Навіть зміна політичної влади в місті не змінила лояльності УЖКГ до цього підприємства. Наголосимо, мова йде лише про обслуговування, а не сам ремонт.

Ремонтує ж їх переважно оточення зятя Володимира Левченка — Олександра Олепіра. Як і у випадку з ТОВ «Будкомплект», потрапляння Левченка до опозиції не відбилося на кількості підрядів. Лише за пів року 24-річний юнак відремонтував ліфтів на 5 млн грн. Принаймні, за документами.

До речі, свого часу місцева влада довіряла ремонт ліфтів студенту аграрної академії Євгену Дзюбичу. Хлопець протягом 2016-2017 років отримав замовлень на півмільйона гривень, але потім закрив свій ФОП. Звичайно ж, на комерційному ринку студент не був представлений.

Багатопрофільний бізнес

Родина Володимира Тузенка не представлена на комерційному ринку замовлень. Зате є одним із фаворитів міської влади у сфері підрядів. Підприємство Тузенка-старшого — «Асфер Груп» — ремонтувало в місті переходи за 25 млн грн.

Фактично, ремонтувало третій міський пляж за 14 млн грн на правах субпідрядника. Також ремонтує міські дороги. Майже всі великі замовлення отримує це підприємство. І знову таки, зміна влади не змінює її лояльність до цієї родини. За півроку замовлень на 13,5 млн грн.

У Тузенка є донька — Ольга Лемешко. Її підприємство «Квіт сервіс» фактично виконує функції колишнього «Зеленбуду». Без тендеру у них замовляють корчування пнів та зріз гілок. За поточний рік вони вже освоїли 3 млн грн. На ринку садівництва це підприємство не представлено. Ба більше, перш ніж почати отримувати підряди від міської влади, воно взагалі мало юридичний профіль.

Дорогі товари

Якщо місто замовляє товари, то тут зробити це без тендеру важко, адже напряму зробити закупи можна лише на 200 тис. грн. Якщо більше — тільки через тендер. Проте на торгах можна відхиляти пропозиції, навіть якщо вони дешевші.

Депутатка міськради та падчерка ексміського голови Олександра Мамая Ірина Климко — за часів каденції її вітчима — мала бізнес, пов’язаний із торгівлею шинами. Її ТОВ «Депот груп» постачало шини комунальним підприємствам міста й навіть перемогло у тендері від КАТП-1628 з найдорожчою пропозицією.

КАТП-1628 взагалі рекордсмен з нівелювання такого поняття як «тендер». Так, навесні цього року вони придбали бульдозер із націнкою в 2 млн грн. Журналісти звернули увагу, що такі ж бульдозери інші купують за значно менші суми. Підрядник (ПП «Сула-2009») до цього встиг поставити до КП «Міськсвітло» автовишки за вдвічі вищою ціною, ніж ринкова.

Посадовці у відповідь пояснюють, що це через особливі комплектуючі. Хоча в інших містах не виникає в них необхідності.

Проте такі тендери не лише у комунальників. Ще одним резонансним випадком була закупівля картоплі для дитсадків міста 2017 року. Тоді управління освіти намагалося придбати 110 тонн картоплі у ФОП Сергієнко за ціною, що була вдвічі дорожчою, ніж ринкова (10 грн за кг проти тодішніх 5 грн на ринку).

Висновки

Міська влада може стати локомотивом для місцевого бізнесу, якщо створить рівні правила гри. Міський бюджет Полтави — це понад 3 млрд грн, з яких лише УЖКГ витрачає понад 500 млн грн щорічно.

Ці гроші можуть залишатися тут, у місцевого бізнесу, дозволяючи реальним гравцям ринку на рівних умовах взяти участь у торгах. Комерційний сектор економіки у цьому зацікавлений, адже працює далеко не перший рік. І робить це чесно. Саме це, як вважає «Полтавська міська організація роботодавців», потрібно місту.

Більшість вищеперерахованих підприємств, що живуть на замовленнях влади, все одно винаймають субпідрядників з «реального сектору економіки». То чому б владі не усунути посередників? Полтавським підприємствами не потрібні дотації чи привілеї — достатньо рівного доступу до замовлень.

Від цього виграє і місто: полтавці отримають якісні товари та послуги, гроші залишатимуться у місцевому бюджеті, а локальні підприємства отримають можливість розвиватися.

Пресслужба Полтавської міської організації роботодавців