Аеропорт «Полтава»: необхідність чи марнотратство?
Як «заробляє» аеропорт
Наявність власного аеропорту в обласному центрі — дорога «іграшка». По-перше, тому, що вимагає значних інвестицій в дорогу інфраструктуру (реконструкція/будівництво злітної смуги, пасажирського та вантажного терміналів, ємностей для зберігання палива, закупівля сертифікованого сучасного навігаційного обладнання і аеродромної спецтехніки тощо). По-друге, тому, що утримання і експлуатація цього складного інженерного об’єкту, в тому числі зарплата персоналу та комунальні платежі, вимагає значних коштів.
Тому всі цивільні аеропорти в цивілізованому світі — це, перш за все, ретельно прорахований бізнес-проект. Так, є аеропорти свідомо збиткові. Це в тих випадках, коли іншим способом забезпечити сполучення з населеним пунктом наземними видами транспорту неможливо.
Далеко не у всіх містах «напів-мільйонниках» і «мільйонниках» є міжнародні аеропорти. Але є аеродроми, призначення яких — обслуговування «малої» та медичної авіації, «бортів» МНС в разі надзвичайної ситуації регіонального масштабу і військової авіації в разі війни. Для потреб міста/регіону таких аеродромів вистачає, їх наявність — доцільна і не потребує великих фінансових витрат. Міжнародне авіаційне пасажирське транспортне сполучення забезпечують, як правило, великі аеропорти — «авіахаби», які «прокачують» мільйони пасажирів і тисячі тонн вантажів.
Основні статті доходів аеропортів — надання повітряним суднам послуг аеронавігації (аеронавігаційні збори) і аеропортові збори (плата авіакомпаній за зліт-посадку, користування аеровокзалом, забезпечення авіабезпеки, заправка літаків паливом і т.ін.). При цьому доходи аеропорту безпосередньо залежать від кількості злітно-посадкових операцій, парку повітряних суден, що обслуговуються, річного обсягу пасажирських і вантажних перевезень.
Ще є доходи від так званої неавіаційної діяльності — це здача в оренду або концесію площ аеропорту під заклади торгівлі, харчування, автостоянки, для представництв авіакомпаній. І отримання певних платежів від їх експлуатації.
У багатьох великих міжнародних аеропортах саме неавіаційна діяльність робить їх прибутковими підприємствами — через величезний пасажиропотік (туристичні центри Кіпр (аеропорт Ларнака), Шарм ель-Шейх (однойменний аеропорт)). В інших аеропортах, т. зв. «авіахабах» — ставка робиться на технічне обслуговування авіалайнерів, продаж величезних обсягів авіаційного палива. У кожного аеропорту — своя специфіка. Але кожен аеропорт як бізнес-підприємство має свій унікальний план розвитку, свою прораховану, спрямовану на прибутковість бізнес-модель.
У Полтаві віднедавна є свій аеропорт. Зі статусом «міжнародний». Сам статус свідчить про те, що всі споруди та обладнання аеропорту відповідають міжнародним стандартам і критеріям, що дозволяє приймати, обслуговувати і відправляти літаки зарубіжних компаній у різні міжнародні напрямки.
Форма власності Полтавського обласного комунального підприємства «Аеропорт-Полтава» — комунальна. Саме тому витрати на його реконструкцію, поповнення основних фондів, модернізацію парку спецтехніки та обладнання, виплату зарплат персоналу здійснюються як з державного бюджету, так і за рахунок коштів обласного бюджету.
Програмою розвитку та підтримки аеропорту на 2017-2020 роки передбачено 412 млн. грн., в тому числі 164 млн. грн — з обласного бюджету, 241 млн. грн — з державного бюджету. Ось як виглядає бюджет програми розвитку та підтримки ПОКП «Аеропорт-Полтава» на 2017-2020 роки:
На що саме і як ефективно були витрачені ці сотні мільйонів гривень, хто був підрядниками і які обсяги робіт виконано, яке саме обладнання і за якою ціною було закуплене — до певного часу було відомо тільки розпорядникам цих мільйонів з ОДА. Ані депутатам обласної ради, які голосували за виділення цих мільйонів, ані громадськості куди направлялись кошти ніхто не доповідав. І тільки депутатські запити, зроблені у розпал скандалу в облраді, пов’язаного з неефективністю витрачання бюджетних коштів, дещо прояснили ситуацію.
З’ясувалося, що з 01.01.2016 року по 01.05.2019 року ПОКП «Аеропорт-Полтава» прийняв 1645 пасажирів, відправив — 1911, а разом — 3556 пасажирів. За цей самий час аеропорт обслужив 122 чартерних рейси з пасажирами та 190 рейсів — без пасажирів. Таким чином, щодоби полтавський аеропорт обслуговував в середньому менш ніж трьох пасажирів! При затвердженому штаті підприємства на 01.05.2019 р. 62 особи. Середня загрузка одного «борта» «з пасажирами» склала 29 осіб.
Нагадаємо: згідно звіту держаудиторів, за період з 01.01.16 року і по вересень 2018 року аеропорт здійснив 43 рейси, а офіційна відповідь управління інфраструктури Полтавської ОДА містить зовсім іншу цифру рейсів — 312!
Навіть якщо прийняти до уваги, що звіт держаудиту охоплює період з 01.01.2016 — 01.09.2018 рр., на який саме прийшлося 43 авіарейси, то за останні 9 місяців ПОКП «Аеропорт-Полтава» мав обслужити всю решту — 269 рейсів, що є малоймовірним.
Водночас дохід аеропорту як підприємства за цей же період склав аж 3,3 млн. грн. — це разом з доходом від реалізації металобрухту (!), котрий утворився при реконструкції аеропорту. Про економічну доцільність і прибутковість звісно не йдеться.
Цей «різнобій» у офіційній статистиці, а також «дива» з величезною кількістю чартерів без пасажирів і без вантажу (документ ОДА стверджує, що вантажні перевезення відсутні!), напевно зацікавлять правоохоронні органи не тільки у Полтаві, а й у Києві. Бо такою статистикою авіаперевезень ПОКП «Аеропорт-Полтава» створює дивовижний, унікальний статистичний і логістичний прецедент, якого навряд чи зможуть повторити аеропорти Києва, Дніпра, Харкова, Одеси, Львова, Запоріжжя.
Цікаво би було розділити кошти, витрачені на утримання в робочому стані аеропорту за цей період, на кількість пасажирів (це й є базовий показник для всіх аеропортів світу, який свідчить про їх ефективність), щоб зрозуміти, наскільки він потрібен Полтаві і області саме в такій якості.
Але навіть якщо поділити тільки сумарний фонд заробітної плати співробітників а/п на кількість пасажирів, які скористалися його послугами (період з 01.12.2015 — 01.04.2019 рр.), без урахування інших поточних витрат на підтримку життєдіяльності ПОКП «Аеропорт-Полтава», то витрати цього КП на одного пасажира сягнуть феєричної для світової практики суми у 3186 грн. чи майже 123$ на пасажира.
Для порівняння: за таку суму сьогодні пересічний українець може злітати майже до будь-якої європейської столиці і повернутися додому.
Ще для порівняння: сьогодні в України авіакомпанії платять аеропортам за обслуговування одного пасажира еквівалент 15-17$, і в цю суму закладений прибуток аеропорту. Яку ж суму авіакомпанії мають сплачувати ПОКП «Аеропорт-Полтава» для того, щоб його діяльність по обслуговуванню пасажирів не була збитковою?!
Згідно з висновками аудиторів, серед всіх комунальних підприємств області найменшу вартість за оренду одного квадратного метра площі сплачували орендарі саме ПОКП «Аеропорт-Полтава».
На наступну сесію Полтавської облради знову виноситься питання «Про внесення змін до Програми розвитку та підтримки Полтавського обласного комунального підприємства «Аеропорт-Полтава» на 2017-2020 роки». Згідно якого з обласного бюджету в 2019 році ми маємо виділити на «поліпшення» аеропорту чергові 33,3 млн. Вони знову підуть на зарплату і на підрядників. При цьому жодного детального обґрунтування необхідності цих витрат немає. Як і звіту про те, на що конкретно витрачені кошти, які були виділені раніше. У поданні ОДА до облради щодо виділення чергового траншу фінансування ПОКП «Аеропорт-Полтава, у розділі «Прогноз впливу» читаємо наступне: «Проект рішення сприяє розвитку аеропорту, створенню нових робочих місць, реалізації туристичного потенціалу Полтавської області та формуванню її інвестиційного потенціалу». І все — ніяких обрахунків, аргументів, цифр щодо «нових робочих місць, реалізації туристичного потенціалу Полтавської області та формування її інвестиційного потенціалу».
«Все буде добре!» — тільки виділіть гроші!
Нагадаємо, що відповідальним за реалізацію даного проекту є Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства ОДА.
Схоже на те, що сьогодні ПОКП «Аеропорт-Полтава» — це зручний об’єкт для освоєння бюджетних коштів. І аж ніяк не сучасний транспортний вузол, комфортом якого могли б користуватися всі жителі Полтавщини. Більшості з яких добратися до аеропортів Києва, Харкова та Дніпра — набагато зручніше і швидше, ніж до Полтави по геть «вбитим» дорогам області.
До того ж, аеропорти Києва, Харкова, Дніпра та Одесі демонструють системну прибутковість, запорукою якої є саме логістичні переваги — місця розташування, наявність поруч мільйонних міст, мобільного міського населення. Тобто того, чого не має Полтава.
Цікаво було б дізнатися, яка взагалі була нагальна потреба в наявності аеропорту саме зі статусом «міжнародний»? Полтавщина — туристичний центр, куди прагнуть потрапити туристи з усього світу? Чи наші люди вже заробляють стільки, що можуть забезпечити стабільний пасажиропотік для аеропорту? Чи Полтавщина взагалі спроможна забезпечити стабільний пасажиропотік, достатній для прибуткового функціонування аеропорту?
Ключове питання — наскільки взагалі комунальне підприємство «Аеропорт-Полтава» є і може бути успішним з бізнесової точки зору?
Тому перед тим, як голосувати за виділення чергового траншу в 33,3 млн грн. ПОКП «Аеропорт-Полтава», депутати обласної ради мають ознайомитись із затвердженим бізнес-планом розвитку цього підприємства, якщо такий є (не плутати з «Програмою розвитку ... «Аеропорт-Полтава» на 2017-2020 роки»). Якщо ж такого плану немає — виділення бюджетних коштів буде невиправданим марнотратством.
Члени постійної комісії з питань бюджету та управління майном Полтавської обласної ради
Ірина Степаненко, в.о голови,
Іван Сидоренко, секретар комісії,
Віталій Бабак,
Руслан Ляшко,
Фахраддін Мухтаров,
Андрій Сімонов,
Юрій Тимоха,
Віктор Щуров