Аргументи «за» і «проти» будівництва багатоповерхівок на території колишніх артскладів у Полтаві

23 квітня відбулося засідання земельної комісії Полтавської міської ради. Серед інших питань депутати розглянули проведення земельного аукціону на здачу в оренду 14 земельних ділянок.

Зокрема, 8 з них знаходяться на території колишніх артскладів, на занедбаній території яких планують збудувати новий мікрорайон. Відомо, що на цій території були масові розстріли людей в часи Другої світової війни.

Частина громадян проти будівництва на цій території. Вони вимагають провести експертизу, знайти місця захоронення, а потім давати землю підприємцю в оренду під будівництво. Натомість міська влада хоче відкрити аукціон, а уже потім, якщо рештки знайдуться, зупинити роботи й провести всі відповідні процедури.

Проблема переросла у конфлікт частини мешканців Полтави з владою.

Міська влада не знає, чи є рештки людей на артскладах

Полтавські артсклади були збудовані у другій половині 19 століття. Під час Другої світової війни на їхній території розстрілювали й катували людей, зокрема представників єврейської громади.

У 2017 році після ремонту колектору на вул. Пушкарівській, що поряд з артскладами, місцеві мешанці випадково знайшли людські кістки. Це не зупинило планів щодо будівництва. Міській владі треба точно розуміти де знаходяться рештки людей, щоби відмовитися від проведення запланованого аукціону.

Навесні в Полтаві вимило людські останки

Начальник управління земельних ресурсів Юрій Трегубов, показав два документи: лист від Департаменту культури й туризму і висновок Комунального закладу «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради. Департамент відповів, що не в його компетенції погоджувати відведення земельних ділянок, але порадив провести пошукові заходи. Центр пам’яток археології відповів, що рештки не знайшов, але якщо вони будуть знайдені, забудовник зобов’язаний зупинити роботи.

Юрій Трегубов стверджує, що немає підстав не оголошувати аукціон.

Розслідування громадян

З цим не погодилася частина громадян, які провели своє дослідження. Група два місяця збирала інформацію про місця розстрілу людей у Полтаві. Зокрема, це архівні документи СБУ: аерофотозйомка території артскладів, зроблена американськими пілотами, листи, різні документи.

За даними архіву СБУ, на згаданих ділянках в період окупації Полтави солдатами нацистської Німеччини у період з вересня 1941 по вересень 1943 років відбулися катування, знищення мирного населення, військовополонених, масові розстріли десятків тисяч людей.

23 листопада 1941-го нацисти розстріляли та скинули у протитанкові рви близько 4-5 тисяч мирних мешканців Полтави. Ці вбивства були скоєні на ділянці по вулиці Пушкарівській, поблизу «Червоних казарм» і продовжувалися у 1942-1943 роках. Кількість загиблих сягає до 15 тисяч осіб.

Карту аерофотозйомки місцевості часів Другої світової війни наклали на актуальну кадастрову карту. На ній видно, що концентраційні табори «Дулаг-151», пересильний — «Дулаг-205» і місця масових розстрілів сходяться із земельними ділянками під лотами.

Територія концентраційного табору «Дулаг-151» на знімку зробленому американським пілотом

Межі концентраційного табору та межі ділянок, які планують виставити на аукціон

Список лотів за адресами й кадастровими номерами:

• лот № 4: земельна ділянка площею 0,4354 га за адресою: вул. Остапа Вишні, 7 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:14:008:0101;
• лот № 5: земельна ділянка площею 1,7244 га за адресою: вул. Остапа Вишні, 9 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:14:008:0103;
• лот № 6: земельна ділянка площею 1,0970 га за адресою: вул. Остапа Вишні, 11 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:14:008:0104;
• лот № 7: земельна ділянка площею 2,2785 га за адресою: вул. Остапа Вишні, 32 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:14:008:0108;
• лот № 8: земельна ділянка площею 0,6881 га за адресою: вул. Пушкарівська, 28 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:14:008:0107;
• лот № 9: земельна ділянка площею 0,6121 га за адресою: вул. Пушкарівська, 30 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:14:008:0102;
• лот № 10: земельна ділянка площею 1,2529 га за адресою: вул. Пушкарівська, 32 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:14:008:0106;
• лот № 11: земельна ділянка площею 1,0970 га за адресою: вул. Остапа Вишні у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:14:008:0000.

Місце масових поховань і досі чітко не визначено.

Група громадян посилається на постанову Кабміну № 1867. Згідно з якою, будівельні роботи на територіях поховання жертв воєн та репресій погоджує міжвідомча комісія з питань поховання. На Полтавщині така комісія є, її очолює заступник голови Полтавської ОДА Олег Пругло. Жодних дозволів щодо будівництва на артскладах ця комісія не надавала.

Група вимагає зупинити аукціон земельних ділянок під забудову артскладів, в межах вул. Пушкарівської та вул. Остапа Вишні, та виключити це питання з порядку денного сесії.

Олександра Супряженко, бабусю якої розстріляли на артскладах, вимагає спочатку провести пошукові роботи, знайти решки, а потім виставляти землю на аукціон.

Микола Шевельов, Віктор Трофименко, Ірина Особік та Олександра Супряженко

Позиція міської влади

Позицію депутатів і чиновників, які за проведення аукціону, можна виразити такими основними аргументами

• ніхто на кістках людей будувати не буде;
• якщо кістки знайдуть, будівництво зупиниться;
• аукціон треба проводити, бо територію артскладів не можна залишати у занедбаному стані.

— Кістки там є. Але я не зрозумів, що ви хочете побачити на цій території? З 90-х вона стоїть. Вона засмічена, на ній нічого не будується. Який вихід із ситуації? Заборонити будівництво? В чому протест? — запитав депутат Вадим Ямщиков.

Вадим Ямщиков

— Де підтвердження, що людські рештки на цій території є? Ви обіцяли висновки експертів, їх немає. Є рішення міськради на розроблення документації. Отриманні висновки з Управління культури ОДА і Центру археології. У висновках зазначено, що на цих територіях були відповідні табори і якщо в ході робіт будуть знайдені рештки, то забудовник повинен бути зупинити роботи. Чому ці питання ви підіймаєте в останній день перед початком сесії? — запитує Юрій Трегубов.

— Ви хочете зняти з аукціону ділянки до вивчення. Два місяці тому ви так само дискутували, потім зникли, зараз з’явилися і просите прибрати з аукціону знову. Ніхто не говорить про те, що депутати хочуть щось побудувати на кістках. Ми зараз дискутуємо і шукаємо механізм вирішення питання, — говорить заступник міського голови Олексій Чепурко.

Олексій Чепурко

Загалом представники влади запропонували два варіанти розв’язання проблеми.

Перший. Оголошується аукціон, знаходиться забудовник. Він починає вести роботи і якщо знаходить рештки, роботи зупиняються і проводиться дослідження.

Другий. В умовах договору із забудовником прописати, що будівництво почнеться тільки тоді, коли організація, яку запропонують громадяни, проведе дослідження і зробить свої висновки стосовно решток.

Головний архітектор області Ірина Особік поставила під сумнів обидва варіанти. На її думку, якщо процес будівництва почнеться, то рештками уже ніхто займатися не буде:

— За парканом забудовник зробить все, що йому потрібно. Пане Вадим Ямщиков, я вас поважаю, але якщо б в окопах лежав ваш товариш, ви б так не розмовляли. Ви б казали, що не можна будувати й давати землю з останками з аукціону.

— Ми поставимо забудовнику вимогу, що він буде проводити роботу тільки після того, як у нього будуть довідки з усіх організацій, про які скажуть громадяни. Давайте це пропишемо. Якщо ми уже не віримо в закон, то який сенс взагалі щось робити. Забудовник тоді може прямо зараз піти й почати будувати. Поставить паркан і нікого не буде пускати, — відповів Олексій Чепурко.

Зрештою, за пропозицію виключити землі артскладів із проекту рішення про проведення аукціону комісія проголосувала наступним чином:

За: Тарас Синяговський, Сергій Бутко, Олександр Кісільов;

Утрималися: Віталій Павлій, Олександр Пінчук, Микола Перепелиця.

Рішення не прийнято, а значить депутатська комісія рекомендуватиме винесення на аукціон земель артскладів. Остаточне рішення депутати приймуть на сесії, яка відбудеться 25 квітня.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»