1 квітня на Полтавщині стартує пілотний проект для вторинної медичної допомоги — що зміниться у лікарнях

29 березня під час прес-конференції в Департаменті охорони здоров’я Полтавської ОДА начальник відділу фінансово-економічної роботи Алла Бредіхіна детально розповіла про медичну реформу і пояснила, що було раніше і як буде зараз.

— Раніше медичні заклади отримували кошти завдяки медичній субвенції та місцевому бюджету. За середніми оцінками по Полтавській області, медична субвенція складала — 60-40%, відповідно місцеве фінансування — 40-60%. — пояснила Алла Бредихіна, — Така сама ситуація і в першому кварталі 2019 року — у фінансуванні приймають участь медична субвенція та місцевий бюджет. В свою чергу, медична субвенція розподіляється на всі адміністративно-територіальні одиниці (місто, район, об’єднана територіальна громада).

Алла Бредіхіна

З другого по четвертий квартал 2019 року та сама сума медичної субвенції, яка була у першому кварталі, але помножена на 3, перейшла у статус державного бюджету в Національну службу здоров’я. Тобто, від адміністративно-територіальних одиниці ці кошти передані до НСЗУ — ті самі кошти, які були б як медсубвенція. Ці кошти не зменшились і не збільшились — вони залишились такими ж, як у першому кварталі, але помножена на 3 (три квартали).

З 1 квітня цього року стартує пілотний Проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення в Полтавській області для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.

Полтавська область стане першою в Україні та розпочне реформу вторинної медичної допомоги. У Департаменті охорони здоров’я пояснили, що Полтавщина технічно готова — область має необхідну для введення пілота електронну базу і підготовлених для роботи спеціалістів. А також в області є напрацьовані розрахунки, майстер-плани формування мережі медзакладів та маршрутів пацієнтів.

Фінансування медзакладів

Обов’язкова умова, згідно Закону України про держбюджет — пілотний Проект запроваджується на умовах співфінансування коштів місцевого бюджету. Тобто, у місцевої влади залишається обов’язок надавати додаткові кошти на функціонування медичних закладів. Але, ніде не вказано — в якому розмірі зобов’язана фінансувати медзаклади місцева влада.

— Скільки депутати вирішать виділити з місцевого бюджету — стільки отримає заклад. — додала Алла Бредіхіна. 

Як тепер розподіляються ті кошти, які надає НСЗУ (медична субвенція).

Тобто, за таким принципом «гроші йдуть за пацієнтом» направляється частина коштів для надання стаціонарної допомоги — лікарня буде отримувати оплату від НСЗУ за конкретний пролікований випадок.

Зауважимо також, що 60% (глобальний бюджет) — це ті кошти, які лікарня отримає від НСЗУ в будь-якому випадку.

Що чекає на лікарні та пацієнтів?

Тепер лікарня повинна буде надсилати до НСЗУ електронні звіти про проліковані випадки. Це допоможе службі визначити родинну групу, до якої відноситься цей випадок і кількість коштів для оплати лікування пацієнта. Будуть також враховані хірургічні операції та медичні процедури, які отримав пацієнт. Операції та процедури будуть вказані у медичній картці пацієнта після виписки із стаціонару.

Завдяки таким змінам пацієнти зможуть отримати якісні медичні послуги незалежно від місця проживання, а також їм не доведеться доплачувати за лікування власні кошти.

— Наприклад, в стаціонарі лікується Іванов та Петров. Іванову насправді потрібне лікування в стаціонарі, а Петров міг би лікуватися вдома. Але ж якщо Петрова не тримати в стаціонарі, тоді Іванов отримає більше. — пояснила Алла Бердіхіна. — Якщо Петров буде лікуватися там, де потрібно — у сімейного лікаря, тоді від цього пацієнт, який повинен перебувати на стаціонарному лікуванні, отримає кращу медичну допомогу.

Нагадаємо, що за пацієнта, який не підписав декларацію із сімейним лікарем, у 2018 році лікар отримував 240 грн, а з 2019-го отримуватиме лише 120 грн.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»