Цінності, які утверджує Президент Петро Порошенко, варто зберегти і примножити, не допустити чвар і руїни

Олег Пустовгар, перший заступник голови обласного об’єднання ВУТ «Просвіта», помічник-консультант депутата ВР Олега Медуниці, голова обласного громадського руху «За Україну!» спілкування з журналістами розпочав з того, що є нагальна потреба донести до громадськості і загалу цілу низку фактів, які прямо пов’язані з буттям нації і держави.

27 років Олег перебуває в національно-демократичному середовищі, йому є з чим порівняти.І саме національна ідентичність — те, що вирізняє Україну в останні роки.

— Національна ідентичність — це окремішність, те, що дає відсіч будь-якому агресору. Значна частина війн на планеті Земля розпочиналася не із бомбардування території, а з бомбардування свідомості, мозку. Українці неодноразово піддавалися саме такому агресивному бомбардуванню. А вже потім зайшли танки та російські окупанти, — говорить Пустовгар.

Серед здобутків щодо розриву з «рускім міром» він виокремив такі:

• утвердження української мови як державної;
• заборона фільмів держави-агресора та розвиток українського кінематографу;
• декомунізація;
• заборона гастролей проросійських виконавців та книжкової продукції імперського змісту;
• кібербезпека: заборона російських соцмереж;
• Томос.

Велике значення має церква та її незалежність.

— Помісна українська церква — це не лише фактор віри, це передовсім питання безпеки. Згадаймо постійну проросійську агітацію МП або підтримку ними російських та проросійських терористів чи переховування боєприпасів на Донбасі. Українська православна церква була під впливом Москви протягом 300 років, це подія історичного масштабу, — зауважив перший заступник голови обласного об’єднання ВУТ «Просвіта».

Олександр Дедюхін, настоятель Свято-Миколаївського храму ПЦУ розповів про Томос, його значення, адже багато хто до кінця не усвідомлює суть поняття та беззаперечну необхідність автокефалії православної церкви.

— А коли ж нас визнає світ? — риторично запитує священик і відповідає

— Дітки, поки ми самі себе не визнаємо, нас світ не визнає.

За ці роки відбулося визнання українцями самих себе.Ще Отто фон Бісмарк висловився, що війни виграють парафіяльні священики та сільські вчителі. Тому справді це важливе питання національної церкви і безпеки.Мене весь час запитують: що таке Томос, розкажіть нам просто? — ділиться Олександр Дедюхін.

Олег Пустовгар та Олександр Дедюхін

— Томос — це як паспорт. Я знаю, що в мене він є, там написано, як мене звати, хто в мене жінка, скільки в мене дітей, де я живу — я в принципі це і так знаю. А для якогось чиновника я маю засвідчити цей документ, тобто паспорт — свідчення для інших, зовнішніх. Так от Томос — це свідоцтво, сертифікат — як хочете називайте, але факт в тому, що спочатку церква сформувалася в Україні, здобула багато прихильників, а потім вже визнання церкви відбулося на рівні всеправославному.

Як розповів Олександр Дедюхін, в історії були випадки, наприклад у європейських державах, коли церква, яка була в державі, ставала на бік агресора, і це було дуже печально.

— У перші місяці 2014-го року, коли почався військовий конфлікт, скільки було випадків, коли священики Московського патріархату відмовлялись відспівувати убитих бійців. Менш кричущі факти, але мені відомі, коли наші солдати приходили і приносили хрестити дитину, священики відмовлялись хрестити, мовляв, ти ж братів там убиваєш, — говорить настоятель храму. Він наголосив, що українська церква є національною.

— Для чого національна церква? Для того, щоб нести християнство на території цієї держави. Є церковний канон, згідно з яким, за розділенням державних справ є розділення церковних — це для того, аби державна політика не впливала на церковну. Тому ми дякуємо передовсім українському народу, дякуємо Президенту Петру Порошенку, який взяв на себе цю місію і допоміг в отриманні цього Томосу.

Національна пам’ять і декомунізація:цього давно прагнули, але втілили лише за Порошенка,стверджує Олег Пустовгар.

Він відзначив, що політика національної пам’яті — дуже важлива складова для держави та розвитку соціуму:

— Нині це не тільки справа Інституту національної пам’яті, а й тема Міністерства у справах молоді, і Міносвіти, і адміністрацій, і відповідних структурних підрозділів адміністрацій, які належать до гуманітарного блоку. Це тема цілого пласту законодавства.

— Я запросив на цю прес-конференцію людину позапартійну, яка відстежує ці факти, яка погодилась окреслити цю політику в режимі фактажу і зробити певні підсумки — це викладач Полтавського національного технічного університету, кандидат історичних наук Андрій Янко, — представив Олег Пустовгар історика присутнім.

— Історична політика. Чи була вона в новітній українській державі? Безумовно, вона була, от згадували Президента Ющенка, але найбільше вона змінилася на краще у часи Петра Порошенка, — розпочав Андрій Янко, — тепер це політика, яка відповідає запитам суспільства.

Науковець навів такі факти:

• Нарешті замість антинаукового штампу «Велика Вітчизняна війна» запропоновано концепт «Друга світова війна», це відповідно укази 24 березня і 29 квітня 2015, підписані Президентом України Петром Порошенком.
• Нарешті замість дати 23 лютого у нас нове свято — День захисника України, 14 жовтня. Це указ Президента від 14 жовтня 2014 року.
• Нарешті прийнято парламентом і підписано Петром Порошенком «декомунізаційні» та меморіальні закони. Найбільш значущі серед них — «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті». До 23 серпня 2016 року по Україні демонтовано 1500 пам’ятників Леніну та було перейменовано 987 населених пунктів та 26 районів. Ніколи такого не було. Цілі міста, обласні центри змінили назви.
• Нарешті влада і Президент звертають увагу як на події давноминулі, так і на події новітньої історії України. Наприклад, Петро Порошенко видав укази про відзначення Революції на граніті, до 40-ої річниці Української гельсінської спілки, про запровадження Ордену Небесної Сотні і пам’ятний день Небесної Сотні, про відкриття музею Революції гідності, про відзначення 80-річчя В’ячеслава Чорновола — уперше на загальнонаціональному рівні, про 150-річчя першого виконання Гімну України, про 200 років від дня народження автора музики Михайла Вербицького, 1000-лття з дня смерті Володимира Великого та інші.

— Нагадаю й про подію полтавську — відкриття пам’ятника Івану Мазепі. Його ще починаючи від Ющенка прагнули встановити у 2009 році, до 300-ліття Полтавської битви, але цього ніяк було зробити, ви ж знаєте і про спротив місцевої влади. А от Порошенко відкрив його 7 травня 2016 року — 2,5 тисячі людей там було. І намагалися гранату кинути, фарбою обливали, але пам’ятник стоїть, — резюмував кандидат історичних наук Андрій Янко.

Андрій Янко та Олег Пустовгар

Олег Пустовгар додав, що Президент Петро Порошенко , крім іншого, також підписав указ про заборону георгіївської стрічки, а в народі вона зветься «колорадська». Він нагадав, що її використовували у війську нацистсько-російського колаборанта Власова,також це політтехнологічний винахід проросійської Партії регіонів і суркова-радника путіна, а зараз це символ проросійських сепаратистів з так званих ДНР, ЛНР. 

«Аналізуючи 27 років незалежності хочу наголосити, що за останні 5 років — дуже міцна державна історична політика і дуже багато в цьому сенсі зроблено. Наприклад, у Вінниці встановлено пам’ятник Симону Петлюрі, у Києві барельєф Симону Петлюрі, встановлено пам’ятник Олені Телізі і таких прикладів багато. Сформовано концепції двох музеїв— музею Майдану і музею тоталітаризму, останній за дорученням Петра Порошенка Київська міська адміністрація під відкритим небом на території колишнього ВДНГ», — поінформував Олег Пустовгар. 

Він переконаний, що років через 50 про останні 5 історики напишуть як про абсолютно позитивний період. Водночас пан Олег визнав, що серед частини суспільства спостерігається певна зневіра. Одна з причин — непроста економічна ситуація.

«Але правдою є й те, що вона суттєво змінилась: на початок російської агресії ми мали падіння 40% ВВП, а зараз ріст від 2 до 3%, то це все ж велика різниця. І між тим рівнем інфляції в перший рік російської агресії і зараз — теж суттєва різниця. І ми мусимо розуміти, що економічний спад пов’язаний передусім з війною та розривом зв’язків із державою-агресором. І якщо прибалтійські країни мали план щодо поступової переорієнтації своїх ринків з Росії на Євросоюз, то Україна це зробила у шоковому стані буквально за 7-8 місяців, тож це не могло не позначитись на економіці».

Просвітянин і помічник народного депутата каже,що «економіка-це мегаважливо, але ще важливіше зберегти незалежність, національну державність, аби знову не поринути в руїну як це було в нашій історії — після Богдана Хмельницького, як казав народ «Від Богдана до Івана не було гетьмана» — аж поки не прийшов Мазепа і не стабілізував ситуацію.

Олег Пустовгар заявив, що Громадський рух «За Україну» та товариство «Просвіта» підтримують нинішній курс Петра Порошенка та української держави на зміцнення національної державності, побудову середнього класу і євроатлантичну інтеграцію.

«Серед усіх найрейтинговіших кандидатів на пост президента, які забезпечать збереження цього курсу, на моє переконання, єдиний — це Петро Порошенко. Ми говоримо тут не про персоналію Петра Порошенка, а про ті цінності, які варто зберегти, примножити й утвердити. Це не порожній звук, і перераховані факти — лише невелика частка того, що зробив Президент, які і свідчать про те, що Україна взяла курс на створення національної держави: на державному рівні підтримується українська мова, національна пам’ять, церква, також усе, що пов’язане з національною культурою», — підсумував ініціатор прес-конференції, громадський діяч Олег Пустовгар.

Андрій ПЕТРОВ