У Полтаві збудують меморіал Майдану — автори проекту детально розповіли про оновлений проект і його концепцію

У цього проекту є група противників. Це активісти та митці, які впевнені, що потрібно зводити пам’ятник, а не розбудовувати громадський простір. Після того, як вони побачили змінений проект, почали вимагати заново оголосити конкурс.

В свою чергу керівник «CityLab» Дмитро Козиренко детально розповів «Полтавщині» про оновлений проект та причини, які змусили змінити деталі попередньої концепції.

Попередня концепція з ключовим елементом — струмком

— Дехто говорить, що вийшло не чесно. Виграв один проект, а будуватимуть меморіал по- іншому. Чому заново не оголосити конкурс? Нехай Полтавська ОДА прорекламує конкурс, щоб про нього дізналися кращі проектувальники України, бо на конкурс у 2016 році подали тільки 10 робіт.

— Проект не змінився — він деталізувався. У 2016 році був конкурс ідей. Наша концептуальна ідея перемогла. Її підтримали журі та люди. Наш концепт: ми відмовляємося від традиційних стел і пам’ятників, охоплюємо всю територію таймлайном (уявною лінією часу), в якому у хронологічному порядку розповідаємо про події Революції Гідності. Перетворюємо територію навколо адміністрації у громадський простір для повсякденного користування, а не меморіал, до якого раз на рік будуть підходити та покладати квіти. Щодо переголосування конкурсу, то не так багато студій візьмуть участь за винагороду у 10 тис. грн, тим більше після таких скандалів. Крім того, ми і так співпрацювали з кращими професіоналами. Студія ландшафтної архітектури KOTSIUBA займалася розробкою громадського простору.

Існуюча площа має великий простір, що не співвідноситься до масштабу людини

Схема функціонального зонування у деталізованому проекті

Генеральний план

— Елементи попередньої концепції змінилися. З яких причин?

— Були об’єктивні причини. Основна — з’явилася будівля ЦНАПу, якої не було на етапі конкурсу. Нам довелося адаптувати під це проект.

— Зміну, яку одразу помічаєш, — це немає струмка. Замість нього стоїть стіна із бетону. Чим не влаштовував струмок?

— Струмок — гарна ідея, але є дві причини, чому ми від нього відмовилися. Перша: людям не вистачило художньої складової в струмку. Друга: вода була б дорогою в експлуатації. Потрібно, щоб цілодобово працювали насоси, фільтри, додавалася хімія проти цвітіння води. В оновленому проекті, ми зберегли ідею тайм-лайну, створивши пішохідну доріжку із бетонними стінками. Це буде 300-метровий меморіал, де ви будете проходити через штучний розписаний рельєф, який розповідатиме про історію Майдану у хронологічному порядку. Стела із ввідною інформацією маркуватиме початок шляху, коротко пояснюватиме призначення комплексу і запрошуватиме пройти шлях революції. Проте відвідувач не обмежений конкретним маршрутом і може вільно пересуватись територією.

Функціональні зони на ділянці пов’язані між собою площинним timeline-меморіалом. Сім ключових подій «Революції Гідності» зафіксовано в барельєфних композиціях авторства Назара Білика. Точки об’єднує шлях, викладений пиленою бруківкою, та рельєф, що наростає та спадає, посилюючи емоційне сприйняття людини. 

Остання, найтрагічніша дата революції, 18-20 лютого — розстріл Небесної Сотні — передана за допомогою короткого заглиблення на шляху. Задля підсилення емоційного сприйняття глядач на короткий момент ізолюється в обмежений простір, з якого із зовнішнього оточення простежується лише небо.

Timeline-меморіал

21 листопада — початок подій «Революції Гідності». Початок відліку всіх подій Майдану. Діючий на той час президент — В. Янукович повертається в Україну без угоди про євроінтеграцію. Люди виходять на знак протесту та приймають резолюцію — президент повинен піти разом з урядом та парламентом. 28 листопада влада завозить силовиків до міста.

30 листопада — ніч побиття студентів. Переломний момент Майдану. Один за одним від президента відвертаються соратники, він втрачає важелі придушення протестів. Починається період позиційної боротьби Майдану і влади. Команда Януковича пускає в хід все — викрадення активістів, побиття протестувальників-студентів. Більшість людей виходять на площу, обурені жорстоким насильством проти беззбройних.

1 грудня — перший багатотисячний марш. Перший масовий протестний мітинг (віче) переростає в штурм Адміністрації президента. Наступ Беркута. Перша агресивна реакція із застосуванням насильства з боку протестувальників. Повторне насильство з боку Беркута. Переслідування протестувальників. Починається спорудження барикад по всьому центру міста та в урядовому кварталі.

8 грудня — марш мільйонів. Наймасовіший протестний мітинг (віче) за історію Майдану.

10-11 грудня — штурм Майдану. Спроба розгону Майдану. Дзвін Михайлівського собору (вперше з 1240  року), що бив понад 3 години, породив психологічний і емоційний переломний момент — люди змогли вистояти осаду Майдану. Територія Майдану обростає новими барикадами. 17 грудня Майдани з’являються у всіх великих містах України.

16 січня — диктаторські закони. Прийняття диктаторських законів. Точка неповернення для українського суспільства. Всі протести поза законом. Майдан перейшов у наступ. Чітке формування вимог Майдану.

19 січня — вогнехреща. Активна фаза вуличного протистояння. Беркут застосовує зброю. Майданівці палять шини, щоб беркутівці не могли цілитися. Проти майданівців застосували сльозогінний газ, світлошумові гранати та навіть водомети, хоча температура повітря того дня була -8°С. Мітингувальники відповіли камінням та коктейлями Молотова.

21 січня було викрадено та закатовано Юрія Вербицького. 22 січня в ході розгону мітингу на вул. Грушевського силовики вбивають пострілами в голову і серце Сергія Нігояна, Михайла Жізневського, публічно знущаються над Михайлом Гаврилюком. Згодом в лікарні помирає Роман Сеник.

19 лютого — Небесна сотня. Влада оголошує в центрі міста антитерористичну операцію, число загиблих збільшується до 26 осіб, 10 з яких співробітники МВС. 20 лютого силовикам видають вогнепальну зброю і бойові патрони. Кілька груп снайперів відкривають вогонь по демонстрантах, які намагаються просунутися до урядового кварталу.

22 лютого — завершення «Революції Гідності». 21 лютого лідери опозиції за посередництва політиків ЄС проводять переговори з В. Януковичем. В результаті підготовлено угоду: дострокові вибори президента, парламенту, а також повернення до Конституції 2004 року. Після кривавого штурму Майдану почала сипатися силова вертикаль режиму. Відбулась втеча В. Януковича. Вимогу Майдану про перевибори виконано.

— Цей шлях закінчується круглою кулею. З чого вона зроблена, і який має символізм?

— Куля символізує сьогодення. У ній глядач може побачити відзеркалення оточення і самого себе. Вона 2,5 метра в діаметрі виготовлена із полірованої нержавійки.

— В першому проекті був діагональний прохід через всю площу, зараз його немає. Чому?

— Ми перерахували пішохідні потоки, через майбутню будівлю ЦНАПу. Діагональний прохід залишився, тільки трохи змістився до сторони ЦНАПу.

— В оновленому проекті вулиця Зигіна буде відкрита?

— Ми кілька разів зустрічалися із губернатором і говорили про це. Зараз дорога перекрита, щоби був приватний в’їзд на автостоянку для чиновників, які працюють в ОДА. Ми знайшли компроміс. Зі сторони вулиці Сінної до господарського суду автомобілі зможуть заїжджати на вулицю Зигіна, а від вулиці Дмитра Коряка до магазину «Динамо» буде пішохідна зона.

— В проекті стало більше дерев та квітів. У попередньому варіанті, на більшій площі були газони. Що зумовило такі зміни?

— Ми розбили територію площі на зони. Головне — щоби парк був доступний і комфортний для людей. В парку будуть злакові рослини та багаторічні трави, бо вони прості в догляді. Ми запросили фітопатолога із Києва, він оглянув всі 200 дерев навколо будівлі адміністрації. Всі, які в нормальному стані, ми залишимо. Додамо близько 100 нових дерев. Саджати будемо дорослі 5-7-метрові дерева, як це роблять у Європі — щоби не чекати поки дерево виросте. В затишній зоні висадимо злакові рослини, вони захищатимуть від шуму, який іде з дороги. Це створить атмосферу затишку. Ми залишили газон площею 1 га. Він дорогий в експлуатації, тому що його декілька разів на тиждень потрібно підстригати та постійно поливати. Як данину традиції — залишили кілька посадок троянд. 

Дерево	Висота, см	Кількість
Липа європейська	500-600	43
Липа європейська	400-500	10
Береза корисна	500-600	20
Береза корисна мультиштаб	400-500	3
Каштан кінський рожевий	500-600	11
Каштан кінський  рожевий	400-500	12
Ясен	450-500	6
Кущ	Висота, см	Кількість
Бузок звичайний	150-250	31
Чубушник звичайний	200-300	15
Дерен білий	60-80	946
Листяні кущі	60-80	550

— Також в оновленому проекті ви зробили дитячий майданчик.

— Так. Ми вважаємо, що, якщо після реконструкції на площі не буде дітей, то це все дарма. Цього не вимагав замовних, але ми «протягли» це рішення.

— Якщо підуть дощі, то вода між бетонними стінами не буде застоюватися? Ви врахували, що у людей, які відпочиватимуть в парку, можуть виникнути фізичні потреби та вони їх будуть справляти там же?

— Водовідведення в проекті враховано. Вода застоюватися не буде. А біля дитячого майданчика стоятиме вбиральня.

Дитячий майданчик перед магазином «Динамо»

— Розкажіть про головну площу. В проекті вона покрита різнокольоровою плиткою.

— Площа залишилася в тих же габаритах, але зміниться мощення. Ми застосували патерну структуру, яка створює ефект присутності. На футбольних стадіонах роблять сидіння різнокольоровими, щоб при не заповненому стадіоні складалося відчуття, що стадіон не порожній. Наше завдання, щоби площа не виглядала порожньою. Ми взяли зображення мітингу на Майдані, зняте із квадрокоптера, та переробили його у патерний малюнок. Як матеріал використаємо безшовну граніту плитку.

Патерн мощення площі виконано в чотирьох градаціях сірого каменю. Хаотичне змішування плитки відтворює зібрання людей на майдані та створює ефект присутності. Це символ того, що кожен мешканець Полтави завжди на варті і готовий відстоювати свої права та гідність.

— Ви отримали підряд на 1 млн грн для створення проекту. Розкажіть, які роботи виконав «CityLab», а які субпідрядник.

— Ми уклали договір з інжиніринговою компанією «Полтава-проект». Вони проектували всі інженерні роботи: електрика, водовідвід та іншу технічну частину. А ми разом зі студією Максима Коцюби виконували архітектурну і ландшафтну роботи.

— Ви заявили, що будівництво такого парку коштуватиме 90 млн грн. Поясніть цю суму.

— 90 млн грн — не дорого. Це нормальна вартість. Новий проект дуже дешевий в експлуатації. Єдине, що дорого — догляд за газоном. Як я уже говорив, газон — це дороге задоволення, його кілька разів на тиждень потрібна стригти та постійно поливати. Стару радянську систему поливу повністю демонтуємо і поставимо нову. Крім того, під усіма доріжками та газонами, буде залита бетонна подушка. Якщо цього не зробити, то через 5-7 років тротуар почне просідати.

Парк з амфітеатром та прогулянковими доріжками

— В Україні багато підрядників, які можуть втілити у життя такий проект?

— У Полтаві їх точно немає, а в Україні одиниці. Аналогічні проекти за масштабом будували хіба що в Києві. Найближчим часом замовник оголосить тендер на генпідрядника. Зрозуміло, що такого підрядника, який би виконав всі роботи, немає. Він буде роздавати субпідряди художникам, ландшафтникам, інженерам та ін.

— За який час можна збудувати меморіал?

— Зараз профільні сертифіковані організації проводять експертизу проекту. Якщо все нормально, управління капітального будівництва Полтавської ОДА оголосить тендер. Якщо знайдеться відповідальний підрядник, меморіал «Територія Майдану» можна збудувати за рік.

Площа перед ЦНАП формує сучасний простір, що межує з затишними місцями для відпочинку серед злакових трав

Концепція, яку запропонували архітектори із «CityLab», прогресивна для України. Схожі роботи можна знайти в Києві. Це проекти меморіалу Революції Гідності та Контрактової площі в столиці. Останній проект,  ще більший за масштабами ніж у Полтаві.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»