Справа «смотрящего» за Полтавою: суд над невинними чи виправдання розбійників

Наприкінці літа 2016 року у Полтаві відбулося гучне затримання групи чоловіків, яких підозрювали у розбої. Серед білого дня в центрі міста п’ятеро розлючених чоловіків намагалися витягти з автомобіля підприємця, щоб забрати у нього борг та розквитатися. Однак, не встигли — вчасно приїхав спецпідрозділ та затримав нападників.

— Даною групою керував громадянин, який рахував себе причетним до так званої касти «смотрящих». В даному випадку він був «смотрящим» за Полтавою, — так прокоментував спецоперацію тодішній начальник Департаменту карного розшуку Національної поліції Дмитро Головін.

Повідомлення поліції звучали «гучно». Правоохоронцям вдалося впіймати людину на прізвисько Мишца — «крупну рибу» в кримінальному світі Полтави.

Так звану «банду Мишци» судили в Кременчуці, а потім в Октябрському райсуді Полтави. До групи входило 5 чоловік:

• Валерій Павлишин («Мишца»);
• Олег Іващенко;
• Роман Мирошниченко;
• В’ячеслав Мурейко;
• Олександр Рубльов.

Через 2 роки, розглянувши всі докази, судді зробили висновок — чоловіки невинні, правоохоронні органи сфабрикували справу, і не існує банди, яку очолює Мишца.

Валерій «Мишца» Павлишин

На основі інформації, отриманої у судових засідань та знайденої у держреєстрі судових рішень, спробуємо розібратися: справа «смотрящего» за Полтавою — це суд над невинними чи виправдання розбійників?

У справі два потерпілих підприємці: Сергій Калюга та Ілля Тищенко. Розповімо історію нападу на кожного із них.

Ілля Тищенко взяв у знайомої 75 тис. грн на бізнес, який «прогорів»

Ілля Тищенко родом із Кобеляцького району. Був двічі судимим і мав репутацію афериста. Його притягували до відповідальності за крадіжку та обман. Коли Тищенко посварився із дружиною, вона вигнала його зі свого будинку. Завчасно він зробив дублікат ключів, зайшов у квартиру і виніс золоті та срібні прикраси. Також Тищенко обіцяв людям будівельні матеріали, брав завдаток і зникав.

У 2016 році Тищенко демонтував старі ангари в селі Кротенки. Одного дня йому зателефонував власник об’єкту Геннадій Сікалов і сказав, що Тищенка шукають якісь люди. Через 15 хвилин йому зателефонував невідомий номер:

— Алло, це Валєра.
— Який Валєра?
— Мишца, може чув?

Це телефонував Валерій Павлишин. Він сказав, що є важлива розмова і призначив зустріч в Полтаві, у кафе «Старт». Тищенко погодився. Розмова відбулася на літньому майданчику.

Кафе «Старт»

— Ти винен гроші людям з Одеси. 10 тисяч доларів. Брав на розвиток бізнесу. Їх треба віддати, — сказав Павлишин.

Після цього «Мишца» взяв мобільний телефон набрав номер і дав Тищенку. Той почув у голос із кавказьким акцентом:

— Алло, я Шах. Ти винен людям 10 тисяч доларів, — сказав співрозмовник.
— Кому я винен? — запитав Тищенко.
— До мене звернулась жінка з Полтави. Ти їй винен кошти. Подальші всі дії проводить Валєра. Він скаже, що робити, — відповів Шах.

На суді Тищенко розповів, що у 2013 році брав у борг у своєї знайомої 75 тис. грн для бізнесу. Замовив посуд в Одесі, щоби продавати його у Полтаві. Однак бізнес буквально «прогорів». У той же день, коли він завіз посуд до свого кіоску, Центральний ринок загорівся і весь його товар згорів. Тищенко вважає, що ці гроші не позичав, бо домовлявся, що буде віддавати частину від прибутку у бізнесі. Після пожежі бізнесу не вийшло.

Пожежа на ринку в травні 2013 року

Повернемося до розмови із Павлишиним. В «Старті» Павлишин сказав, що Тищенко до вечора повинен принести хоча б половину боргу. Тищенко позичив у знайомого 1 тис. доларів і передав їх Павлишину біля нічного клубу «Версаль». Валерій сказав набрати, коли буде вся сума. Далі Павлишин періодично телефонував, вимагав гроші та погрожував розправою, якщо Тищенко не поверне борг.

Тищенко на деякий час переїхав на Західну Україну, жив в готелі. Коли повернувся до Полтави, то дзвінки від Павлишина просто ігнорував. Одного дня на перехресті вулиць Сінної та Шевченка Павлишин заблокував його автомобіль та хотів забрати ключі від машини:

— Давай ключі від «тачки». Віддам тоді, коли повернеш борг, — сказав Павлишин.
— Машина не моя. Забереш, через 5 хвилин вона буде в розшуку, — відповів Тищенко.
— Золото знімай, — наказав Павлишин.

Ілля Тищенко дає покази в суді

Валерій Павлишин вдарив Іллю Тищенка в обличчя, забрав у нього золотий ланцюжок із ладанкою і печатку. Потім набрав Шаха і передав слухавку Тищенку. Шах погрожував і вимагав повернути борг. Після розмови «Мишца» сів у свою машину і поїхав.

Переживаючи за своє життя, Тищенко взяв дружину і знову поїхав на Західну Україну. Втеча не допомогла. Йому телефонували та погрожували розправитися із вагітною дружиною, вимагали повернутися в Полтаву.

Тищенко приїхав до Полтави 3 серпня 2016 року. Наступного дня він відвозив дружину до мами в Кобеляцький район. Біля села Бутенки його наздогнали на автомобілі Mercedes та спробували заблокувати дорогу. Тищенку вдалося відірватися від переслідування. Після цього він написав заяву у Головному управлінні Нацполіції у Полтавській області.

18 серпня дружина попросила Тищенка скупитися перед пологами. Він зателефонував слідчому і сказав, що буде їздити по місту і на нього можуть напасти. Так і сталося. 5 чоловіків вибігли із кафе «Jack Bar» та накинулися на автомобіль Mercedes, в якому сидів потерпілий. Витягти його з авто не вийшло, бо приїхав спецпідрозділ. Тищенко встиг передати Павлишину мічені 10 тис. грн.

Павлишин гроші в руки не брав, а дав Тищенку свою барсетку і сказав покласти купюри туди.

Слідчі дії після затримання Валерія Павлишина

Сергій Калюга і борг 42 тисячі доларів

Сергій Калюга, власник магазину піротехніки «Біш Бах», що знаходиться на Центральному ринку Полтави. В грудні 2015 року Павлишин та Іващенко зайшли в цей магазин, знайшли Калюгу та сказали, що він винен 42 тисячі доларів одеській фірмі «Класік». Показали документи на постачання салютів, петард та іншої піротехніки, за яку підприємець не заплатив. Калюга заперечив існування боргу та сказав, що за товар розплатився. «Мишца» сказав, що борг є і дав тиждень на його повернення.

Магазин піротехніки «Біш Бах»

Через тиждень «Мишца» зустрівся з Калюгою в тому ж в кафе «Старт». Грошей в підприємця не було. Павлишин взяв зубочистку і сказав, що виколе йому око і поламає ноги. Поряд сидів Іващенко і говорив те ж саме. Підприємцю дали ще тиждень. На наступній зустрічі Павлишин сказав, що поїде в Київ. Дивно, але після від’їзду Павлишина, підприємцю уже не дзвонили і не казали повернути борг. Коли Калюга прочитав новину, що затримали «Мишцу», пішов в поліцію і розповів, що в нього також вимагали гроші.

Цікавий факт, який раніше пройшов непоміченим у ЗМІ. Вже після затримання Павлишина і його команди в магазин до Сергія Калюги прийшла людина, яку звали Ігор Атаєв. Він представився «Дагестанцем» і вимагав повернути ті ж 42 тисячі доларів. Наступного дня Калюга зустрівся з Атаєвим біля магазину «Молоко» на Центральному ринку. «Дагестанець» просив уже менше — 2 тисячі доларів. Він постійно телефонував і погрожував. У листопаді 2016 року пройшла спецоперація по затриманню Атаєва. Калюга вручив «Дагестанцю» помічені гроші і його затримали на Книжному ринку.

Вина групи «смотрящего» за Полтавою не доведена

В цьому підпункті опишемо, як на історію «смотрящего» за Полтавою дивиться суд. Судді пропускають події через фільтр доказів і роблять висновок — слідчий та прокурор не довели, що Валерій Павлишин та компанія вимагали у людей гроші.

Суд робить такий висновок із наступного:

1. Тищенко не пішов в лікарню, коли його вдарив Павлишин, а значить — травма не зафіксована.

2. У Тищенка не було квитанції, чеку та інших документів на дорогоцінності, які забрав Павлишин.

3. Впізнання по фото Павлишина, Іващенка, Мурейка, Рубльова, Мирошниченка у епізоді нападу на Тищенка. Слідчі не пояснили, де взяли їхні фото та анкетні дані. Тло для зображення та тональність обличчя обвинувачених відрізняються від фото статистів. Пізнання виключено із доказів.

4. У протоколі про отримання Павлишиним мічених 10 тис. грн немає інформації, звідкіля саме ці гроші та де їх вручили Тищенку.

5. На руках та одязі Павлишина немає слідів ультрафіолету. Сліди тільки на купюрах та барсетці.

6. Звернення на лінію «102» про напад на автомобіль Тищенка. Особи, які телефонували в поліцію, не встановлені слідством.

Справа «Мишци»: записи двох дзвінків свідків на 102

7. Пробите колесо автомобіля Тищенка. Експертиза не проводилася, тому невідомо, хто його проколов.

8. Відмовлено в головному відеодоказі — із прихованої камери в авто Тищенка.

На відео:

• обвинувачені обступили автомобіль, стукали, сідали на капот, намагалися вибити скло;
• Павлишин витяг ніж із барсетки, нахилився до колеса автомобіля;
• Мирошниченко щось діставав із чорної сумки та ховав. Імітував рукою постріл;
• обвинувачені нецензурно лаялися. На камеру чутно слова: «виб’ю скло», «розріжемо колеса», «відкрий двері», «ти дограєшся», «зараз дам команду, витягнуть та вб’ють козла», «машину сюди давай», «давай виходь», «зараз тебе, дурня, витягнуть через лобове скло», «розірву рот і я тобі щоки поріжу зараз», «вилазь кажу».

Дозвіл на цю зйомку надав Апеляційний суд Полтавської області під грифом секретно, і не розсекретив ухвалу для Октябрського райсуду. Тому доказ вважається недопустимим.

9. Тищенко був раніше судимим. Репутація не дає підстав сприймати його слова, як правду. Крім того, викликає підозру той факт, що кримінальна справа проти самого Тищенка була закрита.

10. Сергія Калюгу не били та грошей не забирали.

11. Зустрічі із «Мишцою» Калюга записував на касетний диктофон. Запис переписав на CD-диск. Оригінального запису немає. Хто говорить, що виколе зубочисткою око і поламає ноги — невідомо.

12. Пізнання по фото Павлишина та Іващенка у епізоді нападу на Калюгу. Слідчі не пояснили де взяли їх фото та анкетні дані. Фон зображення та тональність обличчя обвинувачених відрізняються від фото статистів. Пізнання виключено із доказів.

13. Відеозапису з кафе «Старт» немає. Персонал не допитаний. Навіть алібі обвинувачених ніхто не перевіряв та не ідентифікував їх голосу.

14. Сергій Калюга звернувся до поліції через 8 місяців після того, як на нього напали. Суд вважає це дивним. Сумнівається у показах потерпілого.

Обвинувачені, крім Павлишина, говорять, що вони раніше не знали Іллю Тищенка. Свою присутність біля його автомобіля 18 серпня 2016 року вони пояснили по-різному.

Олег Іващенко

Іващенко: Із товаришами того дня сидів у «Jack Bar». Побачив, що на вулицю вийшли люди. Він також вийшов та побачив «Mercedes» із пробитим колесом. Поряд була поліція. З Тищенком він не розмовляв, до його автомобіля не підходив. Про вимагання коштів йому нічого невідомо. В подальшому його затримала поліція. За що — невідомо. Спротиву не чинив.

Олександр Рубльов

Рубльов: Прийшов у «Jack Bar» пообідати, зустрів товаришів та чекав виконання замовлення. Побачив автомобіль «Mercedes», який заїхав з боку, де в’їзд був заборонений через дорожні роботи. Подумав, що цей чоловік у нетверезому стані. Навколо було багато людей, тому і він вийшов подивитися. Підходив до автомобіля та дивився на водія, бо хотів переконатися, що він тверезий і нічого не накоїв. Пізніше його затримав спецназ. За що, йому до цього часу невідомо.

В’ячеслав Мурейко

Мурейко: Гуляв центром Полтави та зайшов у «Jack Bar», де зустрів товаришів, із якими почав спілкуватися і грати в настільні ігри. Через деякий час почув лайку дорожніх працівників, які ремонтували дорогу. Потім побачив, як автомобіль «Mercedes» заїхав з боку, де проводились дорожні роботи, та налякав дітей. Туди вийшли люди, вийшов і він подивитись. Хто був у салоні автомобіля, він не бачив, бо скло було затоноване, з машини ніхто не виходив. Потім він спокійно пішов додому, ні від кого не тікав, нікому не погрожував, злочинів не вчиняв. 23 серпня його затримали поліцейські. За що — йому невідомо.

Роман Мирошниченко

Мирошниченко: Віз свою дружину у салон «Шалена краса» в центрі Полтави та завітав до «Jack Bar», де зустрів знайомих. Пізніше побачив автомобіль «Mercedes», до якого вийшли люди. Він теж вийшов, стояв там поруч. Тищенка раніше не знав, нікому не погрожував. Був затриманий. За що саме — не знає.

Цікавий факт. У тексті вироку вказано, що Тищенко позичив гроші у знайомої, а вона, у свою чергу, позичила у своєї знайомої 84 тис. грн. Остання є дружиною Віталія Павлишина. Цим і пояснюються спроби Павлишина повернути борг.

Ще один цікавий факт. В матеріалах справи лідер групи має прізвище «Павлишин», а в документах, які посвідчують особу, замість букви «и» стоїть буква «і», тобто він «Павлішин». Сам «Мишца» повідомив, що його правильне прізвище «Павлішин». Тож вийшло так, що справа, подана прокуратурою до суду, фактично оформлена на іншу людину зі схожим, але іншим прізвищем.

Судді Анатолій Савченко, Віталій Микитенко та Олена Шевська

Врахувавши всі докази, колегія суддів у складі Віталія Микитенка, Анатолія Савченка та Олени Шевської прийняла наступні рішення:

• Валерія Павлишина визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 ККУ (примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань) та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців. Зарахувати строк покарання за період перебування під вартою. Покарання вважати відбутим повністю;
• Валерія Павлишина, обвинуваченого за статтею ч. 2 ст. 186 ККУ (Грабіж), визнати невинуватими та виправдати;
• Валерія Павлишина та Олега Іващенка, обвинувачених за статтями ч. 4 ст. 189 ККУ (Вимагання), визнати невинуватими та виправдати;
• Олега Іващенка, Олександра Рубльова, В’ячеслава Мурейка, Романа Мирошниченка, обвинувачених за ч. 2 ст. 189 ККУ (Вимагання), визнати невинуватими та виправдати.

У прокуратурі Полтавської області повідомили, що готують апеляційну скаргу на це рішення, але ще її не подали.

Зазначимо, що Віталій Микитенко також розглядав справу Ігоря Атаєва. Частина доказів по його злочинам також була визнана недопустимими. «Дагестанцю», як і «Мишці», строк перебування у СІЗО зарахували за відбування покарання.

Октябрський райсуд Полтави проти свавілля правоохоронців

Після вироку судді дали офіційне пояснення, чому виправдали Павлишина та інших. В поясненні є такий уривок: «припущення органів слідства призводить до свавілля і притягнення до відповідальності невинних, що вже мало місце в 20-30-і роки XX століття ...». Натякаючи на політичні репресії в Радянському Союзі, Октябрський райсуд Полтави наголошує, що без доказів нікого за ґрати не посадить і не покарає. Залишається питання: чи захистить цей суд всіх чесних громадян так, як захистив «смотрящого» за Полтавою?

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»