Полтава ризикує не встигнути залучити кредит ЄБРР на нові тролейбуси

З моменту підписання рамкової угоди між Полтавською міською радою, КП «Полтаваелектроавтотранс» та ЄБРР минуло більше 3 місяців. Коротко нагадаємо, що банк пропонує місту залучити кредитні кошти в рамках проекту «Міський громадський транспорт в Україні» та закупити нові тролейбуси. Мова йде про можливість взяти в кредит до 10 млн євро: транш на суму 8 млн євро, який надасть ЄБРР, та транш на суму до 2 млн євро, що надасть Фонд Чистих Технологій. Строки погашення — до 13 років, що включає до 3 років відстрочки погашення основної суми та 10 років погашення основної суми.

Максимальна ставка ЄБРР за користування кредитом не може перевищувати 6%, а мінімальна — бути нижче 3%. Кредитна ставка ФЧТ фіксована — 0,75%.

Що змінилося з тих пір? 24 травня Полтавська міська рада прийняла рішення «Про затвердження Угоди про підготовку кредитного фінансування».

В середині червня міський голова Олександр Мамай повідомив, що міська влада не буде брати весь ліміт кредиту, а візьме 30-40% від максимально можливої суми в 10 млн євро, щоб кредит «не віддавали наші діти». Також він повідомив, що хоче обговорити це питання із головами усіх фракцій.

Сторінки Угоди про підготовку кредитного фінансування

На цьому все — жодного руху в співпраці з ЄБРР з боку міської влади немає. То що відбувається у співпраці банку з Полтавою? Джерело з українського представництва ЄБРР, близьке до переговорного процесу, пояснило «Полтавщині» ситуацію на сьогодні та окреслило можливі перспективи або наслідки.

— Для розуміння ситуації потрібно пояснити, що укладена угода про наміри — не закріплює за сторонами цієї декларації жодної відповідальності. Щоб рухатись далі — муніципалітет повинен проявити ініціативу, розпочати процес розроблення ТЕО, концепції, залучити велику кількість експертів. Після цього проект направляється акціонерам ЄБРР, які, можливо, внесуть свої доповнення, і приймуть рішення. Саме так нещодавно відбулося у Харкові, Кривому Розі, Маріуполі, ці міста — активні партнери проекту.

Після цього ЄБРР укладає кредитну угоду із КП «Полтаваелектроавтотранс», а з Полтавською міськрадою укладає гарантійну угоду. При наявності інших інвесторів, щоб здешевити проект, укладається додаткова угода. Тоді проводиться тендер і місто отримує нові тролейбуси. Етапи співпраці на прикладі Полтавського регіону можна побачити у Кременчуці. Потрібно сказати, що між укладанням угоди про наміри і фактичним одержанням тролейбусів проходить невеликий час — до року. Багато українських міст це вже відчули, а у Львові вже відбувається друга фаза проектів — встановлення «розумних світлофорів», запровадження системи «Єдиного квитка» та інше. Якщо не помиляюся, ми зараз не працюємо в рамках цього проекту тільки з Полтавою та Кропивницьким.

Хочу також пояснити, що може бути, якщо муніципалітет й надалі не проявлятиме ініціативи. Потрібно розуміти, що вікно можливостей не є вічним. Пріоритет отримує партнер, який є активним в реалізації проекту, інші — стають в чергу. На більш глобальному рівні також потрібно розуміти, що певна лояльність до України не може тривати вічно. Завтра гроші, наприклад, підуть в Казахстан. Це так працює. Тому запитання «Що далі?» — воно не до нас.

Нагадаємо, що майже половина тролейбусів у Полтаві підлягає списанню. Так, станом на 1 жовтня 2017 року налічувалось 67 одиниць пасажирських тролейбусів. Середній строк експлуатації пасажирських тролейбусів складав 14,9 років, в т. ч. 50 пасажирських тролейбусів відпрацювали встановлений термін експлуатації, що становить 78,2% від наявної кількості рухомого складу.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»